12 квітня світ відзначає День космонавтики — дату першого польоту людини за межі Землі. Однак за цим проривом стоїть не лише радянська система, а насамперед люди, серед яких ключову роль відіграли українці.

Центральною фігурою цієї історії був Сергій Корольов — уродженець Житомира і головний конструктор радянської космічної програми. Саме під його керівництвом створили ракету, яка вивела людину в космос, а також перший штучний супутник Землі. Без його рішень, розрахунків і організаційного таланту політ Гагаріна був би неможливий.

Космос попри все

Проте шлях Корольова до космосу пролягав через репресії. У 1938 році його заарештували за сфабрикованими звинуваченнями. Він пережив жорстокі допити та катування, після чого опинився в таборах ГУЛАГу. За свідченнями істориків, під час слідства його били, вибиваючи «зізнання», а також зламали щелепу.

У документах і спогадах в’язнів подібні методи описуються прямо. Наприклад, у свідченнях про систему ГУЛАГу зазначалося:

«били, допитували без сну, змушували підписувати»

Після таборів Корольова перевели до так званих «шарашок» — закритих конструкторських бюро, де в’язні працювали на державу. Саме там він фактично продовжив створювати майбутню космічну програму, ще перебуваючи під наглядом НКВС.

Мрії, які використовували інші

Саме український вчений Юрій Кондратюк (Олександр Шаргей) розробив «трасу Кондратюка», яку NASA використало для польотів «Аполлонів».

Важливу роль у підготовці польоту відігравали й інші українці — інженери, математики, конструктори. Саме вони виконували складні балістичні розрахунки, створювали системи навігації та керування.

Одним із центрів таких розробок було харківське підприємство Хартрон, яке спеціалізувалося на системах управління ракетною технікою. Без цих технологій неможливо було забезпечити точність і безпечність польоту.

Сьогодні це підприємство, як і інші об’єкти української інженерної спадщини, опиняється під російськими обстрілами — що виглядає особливо цинічно, враховуючи внесок України в розвиток космічної галузі.

Фактично українці були не «другорядними учасниками», а основою інженерної школи, яка зробила можливим перший політ людини в космос. Історія Гагаріна — це значною мірою історія української науки та інженерії.

А що сьогодні?

Сьогодні ж ситуація кардинально інша. Російська космічна програма поступово втрачає позиції: аварії, відставання в технологіях і залежність від застарілих рішень стали системними проблемами. Водночас США, зокрема завдяки приватним компаніям, активно розвивають космічні технології та задають темп галузі.

Тож символічно, що країна, яка колись використовувала український інтелектуальний потенціал для космічних проривів, сьогодні не може повторити тих досягнень — і дедалі більше відстає від світових лідерів. Хоча сьогодні на теренах рф активно святкують День космонавтики, як день здобутку.