21 листопада в Україні відзначають День Гідності та Свободи, встановлений на честь початку двох революцій – Помаранчевої (2004 рік) та Революції Гідності (2013 рік).

Харків не оминули події тих буремних років. Передвісницею Революції Гідності стала Помаранчева революція 2004 року, яка почалася у день другого туру виборів. Віктор Янукович, розуміючи, що перевага не на його боці, для власної перемоги використав увесь можливий адміністративний ресурс, у результаті чого сфальсифікована явка на Донбасі зросла до 89,5% у Луганській і до 96,7% у Донецькій областях. 

21 листопада прибічники партії «Наша Україна» почали облаштовувати на майдані Незалежності в Києві наметове містечко. Кількість мітингувальників того дня становила близько 30 тисяч осіб.

Тоді прибічники кандидата в президенти Віктора Ющенка й опозиційної партії «Наша Україна» використовували помаранчевий колір. Під помаранчевими стягами гуртувалися громадяни, яким була небайдужа доля України. 

Харків’янка, політична та громадська діячка, докторка політичних наукГалина Куц, яка тоді викладала у ХНУ ім. В.Н. Каразіна, згадує, що зі здивуванням дізналась, що в університеті виявились непоодинокі «Свої» — прихильники Ющенка.

«До мене підійшли і попросили підписати звернення за Ющенка. Викладачі університету Каразіна підписали листа за Ющенка, це були представники різних факультетів, кілька десятків людей», — розповіла Галина Куц.

Журналіст, активний учасник харківських Майданів Володимир Чистилін пригадує, що харківці, які підтримували Ющенка, були дещо розгублені. «У цей час я вже звільнився з посади головного редактора за місяць до 1 туру, в мене були розв’язані руки, я відчував справжню свободу», — каже Володимир.

Тоді люди почали гуртуватися, з’явились намети на підтримку кандидатів.

24 листопада Центральна виборча комісія затвердила офіційний протокол другого туру виборів, які суттєво відрізнялися від даних Національного екзит-полу. Голова Верховної влади Володимир Литвин оголосив, що жоден державний орган не має повноважень скасовувати результати виборів. Леонід Кучма, в свою чергу, закликав до незастосування сили щодо протестувальників і нагальну потребу шукати вихід із глухого кута.

27 листопада на позачерговому засіданні Верховної Ради депутати висловили недовіру Центральній виборчій комісії. 3 грудня Верховний суд України оголосив: «враховуючи неможливість оприлюднення офіційних результатів другого туру виборів, провести повторне голосування 26 грудня 2014 року».

8 грудня в результаті голосування Верховної Ради Україна перетворилася на парламентсько-президентську республіку. А 26 грудня внаслідок перевиборів новим президентом було обрано Віктора Ющенка.

Однім із досягнень був мирний шлях, яким вдалося домогтися змін і переобрання демократичного кандидата.

«Добре що обійшлося без кровопролиття, це мудрість народу», — підкреслив Володимир Чистилін. Але водночас й не вистачило радикалізму, вважає журналіст: «Суспільство могло діяти більш активно, більш радикально, це був колосальний шанс змінити країну, мали дотиснути, отримати членство в НАТО, дотримання прав і свобод людини, відбудувати армію. Стало зрозуміло, особливо мені, що будуть наступи з боку росії. Якусь частину супсільства втратили через те, що не дотиснули, і з часом взяла реванш опозиція».

Але тоді постало громадське суспільство, люди відчули, що є можливість тиснути та контролювати владу, стати демократичною країною.

«Помаранчева революція зробила Україну відомою у світі, багато провідних політиків тоді не думали, що Україна може щось змінити. Це був мирний порцес, який тривав дуже довго. Особливістю стало те, що люди нре виходили за якісь матеріальні блага, не висували соціальні та економічні вимоги. Люди вийшли за чесність та справедливість. Це здивувало світ», — підкреслює Галина Куц.

За часів Ющенка відбулись певні зміни, зрушення у боротьбі із корупцією, як яскравий приклад Галина Куц наводить введення ЗНО, що звело нанівець корупційну складову під час вступів до вишів. Великі досягнення були у культурному житті, у порушенні теми Голодомору та визнання його геноцидом, що не могло не обізлити росію. Втім, не був зруйнований олігархічний клан, представники якого через ТБ-канали олігархів провадили проросійську політику та пропаганду, що й призвело до приходу до влади Януковича та криміналізації влади.

Революція Гідності почалась в один день з Помаранчевим майданом, й триває досі. Це — безперервна боротьба за Незалежність, підкреслює Володимир Чистилін. Змінилась її форма, українці захищають своє право на життя на фронті, але боротьба та сама: за право існування, за гідність, честь і свободу. Наша Революція — це глобальний процес, який нині відображається на усій Європі.