У суботу, 14 січня, російські війська вкотре вдалися до масованого ракетного обстрілу України. Першу хвилю ракет було випущено по українських містах вранці, другу – після 15:00. У Генеральному штабі ЗСУ повідомили, що росіяни здійснили п’ять пусків керованих авіаційних ракет і 28 пусків крилатих ракет різних типів і базування (авіаційних Х-101/Х-555, Х-22, Х-59, морських «Калібр»). 18 крилатих і три керовані ракети було знешкоджено українською ППО. Решта вразили об’єкти енергетичної інфраструктури у кількох регіонах України. Найрезонанснішим воєнним злочином став удар ракетою по дев’ятиповерхівці в Дніпрі, внаслідок чого було повністю зруйновано 72 квартири, а 230 пошкоджено.

Станом на   кількість загиблих через ракетний удар по Дніпру зросла до 25, серед них одна дитина. Врятовано 39 людей, з них 6 дітей. Травмовано 73 людини, з них 13 дітей. Розшукується 43 людини.

Пошукові роботи та розбір завалів, під якими можуть залишитися ще десятки живих і мертвих мешканців будинку, не припинялися всю ніч.

Наступного дня після трагедії командування Повітряних сил ЗСУ надало офіційне роз’яснення про те, що будинок у Дніпрі був поцілений російською крилатою ракетою Х-22, збити яку ППО не мало змоги, адже в України поки немає вогневих засобів, здатних знешкоджувати цей тип ракет.

російські пропагандистські медіа висвітлювали чергову хвилю ракетного терору 14 січня активно, але вибірково.

Загальну тональність публікацій у Telegram задав канал Readovka, який назвав обстріл «ударом відплати». 

Варто нагадати, що «зброєю відплати» нацистська пропаганда називала балістичні ракети ФАУ-2, якими гітлерівці били по Лондону у 1944-1945 роках.

Від самого ранку російські пропагандисти відверто смакували повідомлення про повітряну тривогу, пошкодження інфраструктури та знеструмлення українських міст. Репост повідомлення каналу Readovka з переліком наслідків влучань зробили понад три десятки інших пропагандистських ресурсів. Загалом у Telegram було виявлено понад 1 тисячу публікацій подібної тональності, присвячених атаці 14 січня.

Аналогічні повідомлення, щоправда, без особливого емоційного забарвлення, з’являлися на ключових новинних сайтах РФ.

Telegram-канали також стверджували, що удари 14 січня були спрямовані не лише проти енергетичної інфраструктури, а й проти української ППО і повідомляли про успіхи «полювання» на натовські системи (традиційно бездоказово).

Руйнування житлового будинку та загибель цивільних у Дніпрі більшість популярних російських онлайн-медіа проігнорували. На сайтах найголовніших новинних агенцій РФ, включаючи державні ТАСС, «РИА Новости», ресурси холдингу ВГТРК, повідомлень про цю подію станом на вечір суботи не було. Винятками стали видання «КоммерсантЪ» і «Газета.ру», які написали про «часткове руйнування багатоповерхівки» без згадки про загиблих і постраждалих. Але з обов’язковим нагадуванням офіційної позиції Міноборони РФ про те, що російська армія «не б’є по цивільних об’єктах».Натомість Telegram-канали, анонімні й авторизовані, активно розповсюджували конспірологічні версії, спрямовані на «відбілювання» очевидних винуватців та дезорієнтацію читацької аудиторії. 

Ключову роль було відведено каналу Readovka і псевдоукраїнським каналам «Легитимный» і «Картель».

Перший безапеляційно звинуватив у руйнуванні будинку українську ППО, другий «вкинув» аж чотири «альтернативні» версії, третій «пояснив», чому трагедія в Дніпрі «вигідна» українській владі. Два останні канали супроводили свою «аналітику» традиційними конспірологічними мантрами про те, що «правду вам ніхто не скаже».

Серед версій, вкинутих Telegram-каналами, були такі:

• падіння на будинок російської ракети після її збиття ППО («Легитимный», Дмитрий Василец, «Новости Крыма»);
• влучання в будинок української ракети, яка мала перехопити російську («Легитимный», Дмитрий Василец, Юлия Витязева, «Операция Z: Военкоры Русской Весны»);
• спланований українськими спецслужбами теракт («Легитимный», «Изнанка», Илья Кива);
• вибух газу («Крыминфорум ZOV», Readovka, Борис Рожин).

Твердження про провину української ППО просувалися найбільш агресивно.

Конспірологічні пояснення зводилися до того, що Офіс президента України загалом і Володимир Зеленський персонально використовують трагедію в Дніпрі для:

• відвернення уваги українського суспільства від «здачі» Соледара;
• привертання додаткової уваги Заходу до України;
• вимагання від західних країн більше зброї і систем ППО;
• мобілізації суспільства і армії для помсти рф;
• персонального піару.

Крім «Картеля» ці меседжі просували канали «Царьград ТВ», «Украина.ру», «Изнанка», «Лохматый Z Николаев», «Агент Госдепа», «Херсонский типчак», «Первый Харьковский», «Опровержение фейков» та інші дезінформаційні ресурси.

Одночасне вкидання великої кількості версій, які нерідко суперечать одна одній, давно відпрацьована тактика російської пропаганди. Цей прийом було використано зокрема після збиття російською ЗРК «Бук» пасажирського літака Малазійських авіаліній в небі над Донеччиною влітку 2014-го. Це робиться для того, щоб максимально дезорієнтувати аудиторію та переконати її в тому, що правда, якою б очевидною вона не була, є недоступною. На посилення ефекту мають працювати «вкиди» про приховані мотиви влади та інша конспірологія, спрямована на посилення недовіри до урядових інституцій.