Після звільнення Херсонщини було виявлено катівні окупантів, зокрема у відділках поліції. рашисти у нелюдських умовах утримували та жорстко допитували місцевих патріотів, які відмовлялися співпрацювати з ними. Там побували військові, вчителі, волонтери, журналісти та просто місцеві жителі з вигаданими звинуваченнями. Їх або забивали, або відпускали «за ненадобностью».

Про це повідомляє редакція.

Чергову катівню знайшли співробітники СБУ та Нацполіції вчора, 16 листопада під час стабілізаційних заходів. У ході огляду правоохоронці виявили предмети, які прямо вказують на ознаки тортур.

«Ми спостерігаємо традиційну картину для деокупованих територій – на території поліцейських управлінь широко використовувалися так звані катівні, людей тримали в абсолютно нелюдських умовах, розстрілювалися гуманітарні конвої», — розповів перший заступник міністра внутрішніх справ Євгеній Єнін в ефірі телемарафону.

Про 31 день перебування у полоні у російських військових написала Херсонська журналістка Анжела Слободян на своїй сторінці у Facebook. Вона розповіла про жахливі тортури, які окупанти застосовували до чоловіків та її подруг. Читати це людям зі слабкими нервами не бажано.

«Палата №6. Так ми називали свою камеру під номером 6 в Херсонському ІТТ. Фаіна, Оля, Світлана, Наталя і Я, — пацієнти під наглядом катів. Ні, вони нас не били. Для жінок у них були інші «ін’єкції». Вони нас намагалися принизити, розчавити. Безжально.

Наші вуха чули, як вбивають, як обмотують плівкою труп полоненого, з яким «перестаралися» чеченці під час допиту, як гвалтують за дверима нашої камери чоловіків. Ми знали, Де струмом наших хлопців катують, Де забивають і Де змушують говорити.

Чорні тіні у місячному сяйві. Вони не знають, що таке біль. Вони вливають крапельниці своїх токсинів в усе живе. Жалюгідні істоти.

Жахливий досвід. Жити… Щодень ми, пацієнти Палати №6, починали з думкою ТРЕБА ВИЖИТИ. Не всі пережили.

Фаіна, їй було тільки 66, з камери її вивезли з інсультом. Поминула нашу Фаю, коли мене «випустили». Місяць неволі за сина-волонтера. Віддала життя.

Світланка. З нею ділили одну «нару». На трьох койкомісцях треба було розміститися п’ятьом. «Забрали» Світлану за чоловіка. Відпустили «за ненадобностью». Вивели на допит і сказали «твоего мужа убили, ты свободна». Ще одне загублене життя.

На 31 день неволі переді Мною відчинили браму. Увесь час я прогнозувала, як вийду, більше не чутиму шуму металу воріт… Все забуду… Наступного дня я стояла біля брами. З подругою принесла «передачу» своїм.

Наталя. Її тримали майже 4 місяці. Вигадані звинувачення. Сьогодні я дізналася, що вона вибралася з катівні.

Зараз ми в різних містах України. Наша Палата №6, хоч і не у повному складі, але збереться. Обов’язково. У нашому звільненому від нечисті Херсоні. З вірою», — написала Слободян.

Зазначимо, що наразі правоохоронними органами проводиться комплекс слідчо-оперативних заходів, щоб задокументувати всі злочини окупантів, встановити винних та притягнути їх до відповідальності.