Весняне водопілля Дніпра призвело до підтоплення прибережних територій. Проте окрім негативних наслідків, як-то підтоплення будинків, садиб та сільгоспугідь, у водопілля можуть бути й позитивні. Через це може здаватися, що природа сама себе рятує.

Про це повідомив дніпровський еколог, заступник директора КП «Центр екологічного моніторингу» Дніпропетровської обласної ради Олексій Ангурець у коментарі Суспільному.

За його словами, нинішнє водопілля на Дніпрі — це природний процес, який не є екстраординарним.

«Весняна повінь і підняття рівня річок – незвичне для нас явище останніми роками, але це нормальна весняна ситуація для України. Вона стала винятком через кліматичні зміни, які ми мали останніми десятиліттями. Але загалом – це нормальний природний процес. По-перше, ми мали доволі багато опадів торік і навесні цього року, і це сумарно призвело до повені. Що стосується Дніпра, то особливо на ситуацію вплинула ситуація у верхів’ях річки – це не Україна, це росія, білорусь», – пояснив він.

На підняття рівня води в річках, зокрема у Дніпрі, вплинула також забудова прибережних зон.

«Забудова берегів річок практично «в нуль» – це велика проблема. Повеней не було в останні роки, і люди про це забули. А берегова лінія, власне, для цього й потрібна – вільний берег дуже важливий, коли йде весняна повінь. Водозахисна зона Дніпра, наприклад, – 100 метрів. Це щоб річка могла «дихати»», – говорить еколог.

Важливою проблемою для Дніпра малих річок стало замулення. Адже Дніпропетровщина має недостатньо водного ресурсу.

«Ми мали навіть гідрологічну посуху, це було, зокрема, 2020-го року. Ця ситуація була викликана неналежним поводженням з водними ресурсами», – зауважив Ангурець.

Водопілля цю проблему допомагає уладнати. Воно може призвести до природного її промивання.

«Це те, на що закордоном витрачають великі гроші, – очищення річок, їхнє поглиблення», — зазначив еколог.

По-друге, водопілля швидше за все, сприятиме сільському господарству. Адже сам по собі наш регіон проблемний з точки зору об’єму опадів та вологи.

Також повінь, як не дивно, може сприяти якості води.

«З одного боку, певна частина забруднень, яка на дні, може бути піднята й перенесена. Це треба буде відстежувати. Але, з іншого боку, промивання, певний процес очищення – це позитивний момент», – сказав він.

Еколог нагадав, що останні великі повені на Дніпрі були наприкінці 70-их років минулого століття. У незалежній Україні це було в 90-их роках, а також в 2013 році.