Як відомо, зернові суперечки розгорілися після того, як Польща, Словаччина та Угорщина попри рішення Єврокомісії продовжили ембарго на імпорт української сільгосппродукції (пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику).

У Центрі протидії дезінформації при РНБО України проаналізували, які перспективи поновлення експорту української агропродукції. 

Формальною причиною заборони називають протести фермерів з Польщі та інших країн, які скаржаться, що українське зерно не експортується далі, а осідає в країнах, через що на продовольчих ринках цих країн різко впали закупівельні ціни на власні зернові. Проте, не є таємницею, що сьогоднішня криза в українсько-польських відносинах підігрівається у контексті виборчої кампанії в Польщі, адже реальною причиною зниження цін в країні є збільшення пропозиції на світових продовольчих ринках. Водночас лідери країн використовують ситуацію, як підставу надання своїм фермерам додаткових преференцій від ЄС.

Єврокомісія зреагувала на односторонні заборони імпорту українського зерна від трьох країн і закликала їх бути конструктивними, але український позов до арбітражу Світової організації торгівлі певним чином загострив ситуацію. Крім того, як попередив прем’єр-міністр України Д. Шмигаль, якщо Польща та Угорщина не погодяться на узгоджені з Єврокомісією заходи та не скасують односторонні заборони щодо наших товарів, «ми ухвалимо рішення про заборону імпорту до України певних категорій товарів із зазначених країн». Для вирішення аграрної кризи, 28 вересня в Єврокомісії планують провести наступну зустріч координаційної платформи.

Чому експорт агропродукції такий важливий для України?

По-перше, експорт зернових залишається важливим джерелом бюджетних надходжень, що набуває особливого значення на тлі військової агресії росії. До війни український аграрний сектор давав до 20% ВВП та понад 40% експортних доходів (у 2021-22 роках експорт зернових та олії приніс країні понад 22,2 млрд доларів). Тож подальше блокування експорту вдарить по економіці, фінансах, податкових надходженнях і робочих місцях в Україні.

По-друге, за оцінками Міністерства аграрної політики та продовольства, врожай сезону 2023 року становитиме 79 млн тонн, що на 15 млн тонн більше, ніж планували під час посівної, та щонайменше на 7 млн тонн більше, ніж торік. Як заявив міністр аграрної політики М. Сольський, для утримання внутрішніх цін на зерно на належному рівні потрібно мати можливість вивозити з країни щомісяця від 3 до 5 млн тонн.

По-третє, Україна залишається вірною своїм міжнародним зобов’язанням забезпечувати продовольством бідніші країни Африки та Азії. Тому, продовження зернового ембарго зіграє на руку плану рф влаштувати у світі чергову продовольчу кризу та використати штучну загрозу голоду в якості важелю пливу на політику колективного Заходу щодо санкційних обмежень рф і подальшої підтримки України.

Які шляхи виходу із зернового конфлікту?

26 вересня Кабінет Міністрів України ухвалив постанову про новий механізм верифікації та узгодження аграрного експорту до Болгарії, Румунії, Угорщини, Польщі та Словаччини. Компромісний сценарій передбачає задіяння механізму контролю за експортом чотирьох груп агротоварів із України, а саме насіння соняшнику, кукурудзи, ріпаку та пшениці. Ключова пропозиція Києва – впровадження системи верифікації та авторизації експорту цієї агропродукції до п’яти країн ЄС (Польщі, Словаччини, Угорщини, Болгарії та Румунії). Тож товари, які везтимуть у режимі експорту до цих держав, будуть отримувати верифікацію та погодження від українського Міністерства економіки. Окрім того, Україна готова надавати митні дані щодо експорту чотирьох видів продукції, які перебувають у центрі торгової суперечки, а також збирати в системі електронної черги дані про кінцевий пункт її відправлення. На думку прем’єр-міністра України Д. Шмигаля, така система контролю за експортом зерна «допоможе запобігти будь-яким викривленням ринку» в сусідніх країнах-членах ЄС. Європейська комісія підтримала дорожню карту взаємного моніторингу експорту зерна – чотири країни висловили свої конструктивні зауваження й пропозиції та готові до обговорення. Наразі Україна готує відповідні документи щодо верифікації експорту з Румунією та Болгарією. Президент Польщі А. Дуда підтвердив готовність забезпечити транзитні коридори для проходження українського зерна своєю територією за умови, щоб уся продукція експортувалася до найбідніших країн Африки та Азії, не створюючи конкуренції в Європі. Словаччина та Україна домовилися створити систему торгівлі на основі видачі та контролю ліцензій, що дозволить скасувати заборону на імпорт зерна. 

Так, Україна поступово «прибирає емоції» з теми зернового експорту та налаштована до переговорів і консультацій з розв’язання цього питання. З урахуванням українських пропозицій виходу з кризи є всі підстави очікувати взаєморозуміння та перегляду рішень із запровадження національних заборон на експорт українського зерна.