російські військові затримали Олега Хвостенка на очах у 11-річної онуки та сестри у липні 2022 року в окупованому російською армією Дніпрорудному. З того часу рідні не отримали жодної звістки про чоловіка, хоча його безперестанно продовжують шукати. Також за допомоги правозахисників, родичі роблять все можливе, але не можуть достукатись до українських державних установ, які не встановлюють факт позбавлення особистої свободи Олега. 

Про це повідомляє редакція сайту 056.

62-річний Олег Хвостенко – мешканець шахтарського містечка Дніпрорудне Запорізької області. До повномасштабного вторгнення працював у Дніпрорудненському відділені українського банку, а потім — в автоцеху Запорізького залізорудного комбіната, а також доглядав за будівлею закритого банку.

2 липня 2022 року, чоловік з онукою підійшли до території банку, щоб забрати зі стоянки власне авто. Виявилось, там вже “хазяйнували” російські військові, які одразу затримали чоловіка. Дівчина зателефонувала сестрі Олега, яка миттю прибігла до місця злочину.

«Він стояв обличчям до стіни: руки за головою, ноги тремтіли. Таким брата я ще не бачила. Тоді запитала у нього чи били його. Він намагався розвернутись, але окупанти тут же йому автомат до спини притисли і сказали: “Хто тобі дозволив ворушитись?” Мені наказали йти геть», — розповіла сестра Олега. 

Чоловіка відвезли до міської ради Дніпрорудного, де сестра бачила як його обшукували. Жінці говорили, що протягом 3 днів вестимуть розслідування, а потім повідомили, що Олега забрали «відповідні служби» за його проукраїнську позицію. Більше року сестра шукала брата у відділках поліції й комендатурах Дніпрорудного та Мелітополя, зверталась до Міноборони росії, в управління федеральної служби в Криму — але безрезультатно. Жінка отримала лише порожні відписки, у яких зазначено: “не числится”.

Дружина Олега, Тетяна Хвостенко, яка ще у лютому 2022 виїхала з окупованого Дніпрорудного, одразу повідомила про викрадення чоловіка у соцмережах. Його син зареєстрував у відділку поліції заяву про викрадення батька, за фактом якого відкрили кримінальне провадження і передали до Прокуратури та УСБУ в Запорізькій області. Рідні написали заяви в усі структури і органи, які займаються пошуком, збором інформації й встановленням факту викрадення, звернулись до Міжнародного Комітету Червоного Хреста.

Однак за 1,5 року досі не встановлено факту позбавлення особистої свободи Олега, а рідні не мають жодної інформації у справі його незаконного затримання. Тетяна Хвостенко говорить, що зіштовхнулася з тим, що державні структури, які займаються пошуком, працюють формально:

“Ми досі не мали жодної комунікації зі слідчим по справі Олега. У допиті свідків, які нині перебувають в окупації, прокуратура відмовила. Мені весь час відповідають відписками з однаковим текстом. Комунікації з боку офіційних органів влади я не бачу”

Тетяна Хвостенко додає, що, не визнаючи факт викрадення чоловіка, держава фактично не займається його пошуком.

Юристка Правозахисної групи “СІЧ» Юлія Полєхіна, яка задокументувала факт воєнного злочину росії по справі викрадення Олега, допомагає родині Хвостенко. Вона повторно подала заяву до МінТОТ на встановлення факту позбавлення особистої свободи Олега. Однак вдруге прийшла відмова без жодних пояснень. Протокол відмови Міністерство не надає, вказуючи, що це — інформація з обмеженим доступом.

Стосовно допиту свідків в окупації, Запорізька обласна Прокуратура надіслала відмову та обгрунтування:

“…доручити організацію допитів відповідних свідків у режимі відеоконференції при трансляції з іншого приміщення наразі не вбачається за можливе.” 

Юристка пояснює, що саме допит свідків з окупації, попри їх згоду, може нести серйозну загрозу їхньому життю і здоров’ю. Ймовірно саме слідчі не погоджуються на важливий, але небезпечний допит:

“Вже пройшло 1,5 року, а ми досі виборюємо законне право рідних в окупації свідчити про затримання Олега. Згідно процесуального кодексу, коли люди перебувають в окупації, слідчі можуть зробити допит онлайн з іншого приміщення, якщо дана дія необхідна для розслідування цього злочину.”

Правозахисниця подала додаткове клопотання до слідчих на проведення допиту свідків затримання Олега та написала скаргу на прокуратуру, що за півтора року слідчі так і не звязалися зі свідками, аби їх допитати:

“Наразі я бачу повну бездіяльність органів досудового розслідування стосовно проведення слідчо-розшукових дій.”

Юристка додає, що на лист до Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, вже отримана відповідь, що вони не мають підстав для встановлення факту насильницького затримання Олега:

“Ми вже неодноразово направляли свідчі покази, надали документи від СБУ і НІБу, документи рф, що Олега оголошено в федеральний розшук, але знов факт зникнення не встановлено.”

Юристка вже подала позов до суду по бездіяльності Міжвідомчої комісії щодо відмови у встановленні факту затримання Олега Хвостенко. Нині суддя розглядає цю справу.

Тетяна Хвостенко також продовжує стукати у всі двері. З грудня 2023 року вже було проведено кілька зустрічей з в.о. Уповноваженого – начальника Управління з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин МВС України Артуром Добросердовим. Рідні передали йому всі свої скарги стосовно відмови визнання факту викрадення Олега та відсутності зв‘язку з відповідними структурами й органами. Він пообіцяв, що з ними зв’яжуться. Однак досі рідні не мають жодної інформації по справі Олега.

“Мені нещодавно сказав представник Управління СБУ Запорізької області: “Ніхто викрадених не шукає, шукати будуть коли деокупують…”. Я не хочу в це вірити”, — додає Тетяна.

Також, за допомоги юристки, рідні підготували документи й відправили скаргу до ЄСПЛ та повідомлення до договірних органів комітету ООН з прав людини про порушення росією Пакту статті 7-ї, яка розглядається в сукупності з пунктом 3 статті 2-ї стосовно незаконного затримання Олега Хвостенко.

«Ми маємо документувати воєнні злочини росії і повідомляти про них в міжнародні інстанції. Росія порушує усі норми Женевських конвенцій. А незаконні викрадення цивільних українців, таких як Олег Хвостенко, — це міжнародні злочини, за які росія та всі виконавці мають нести відповідальність», — наголошує правозахисниця.

Вона продовжує надавати безоплатну юридичну допомогу родині Хвостенко і далі бореться за те, аби довести факт незаконного затримання Олега та забезпечити право рідних на отримання інформації по справі. Головна мета цього — встановлення місцезнаходження та повернення зниклого чоловіка й інших цивільних українців, які були незаконно позбавлені особистої свободи представниками країни- агресорки.

Авторка тексту: Тетяна Ціопкало.