Війна б’є не тільки по людях та інфраструктурі, а по навколишньому середовищу. Клімат зазнаватиме впливу навіть після її завершення, а збитки та вплив на здоров’я зараз неможливо зафіксувати.

Про це повідомляє керівниця відділу клімату українського центру екологічних ініціатив «Екодія» Євгенія Засядько в інтерв’ю DW.

Станом на кінець червня громадська екологічна організація «Екодія» зафіксувала вже майже 340 випадків негативного впливу війни на довкілля.

«Якщо говорити секторами — то я б сказала, що руйнація промислових об’єктів: хімічні, металургійні заводи, нафтобази, наприклад, яких горіло вже більше двадцяти, нафтопереробні заводи. Оскільки Україна — індустріальна країна, руйнація таких об’єктів призводить до суттєвого негативного впливу.

Наприклад, в березні внаслідок обстрілів заводу «Сумихімпром» стався витік аміаку. Тоді досить швидко його мінімізували, але найближче село Новоселиця могло відчути на собі негативний вплив. Влада тоді просила людей не виходили з будинків, зачиняти вікна та двері. Проте кожен об’єкт може впливати по різному.

Інший приклад — Донбас, вугільний регіон, частково окупований з 2014 року. Ми не маємо доступу до території і повністю не розуміємо, що там відбувається, але є дані, що росія не опікується шахтами, які не приносять їй прибуток. Внаслідок обстрілів росіян там часто руйнуються електромережі, вимикаються насоси, і з шахт не викачують шахтну воду. За приблизними оцінками на 2020 рік, щонайменше 39 шахт на окупованій території затоплювалося. В майбутньому це може призвести до забруднення ґрунтових вод важкими металами. З лютого відомо про затоплення до критичних рівнів шахт «Золоте» і «Тошківська», а також про поступове затоплення шахт «Карбоніт» і «Гірська», — розповіла вона.

Засядько пояснила, що такого роду техногенні аварії настільки небезпечні через те, що забруднюють все — і воду, і ґрунти, і повітря.

«Наприклад, загасити палаючу нафтобазу неможливо, доки все не перегорить. Це забруднює повітря, та ж нафта частково може витікати і потрапляти в ґрунт, згодом — в ґрунтові води.

З інших прикладів: у квітні у Тернопільській області осколки збитої російської ракети потрапили у склад мінеральних добрив, розташований досить близько до річки Іква. Внаслідок цього добрива потрапили у водойму. За кілька днів після того у Рівненській області зафіксували мор риби, люди почали звертатися в Держекоінспекцію. Фахівці виявили, що за деякими з елементів норма забруднення була значно перевищена. Подібні приклади ми фіксуємо щодня», — зауважила вона.

За даними «Екодія», окремим джерелом забруднення є знищена військова техніка і засоби. Наразі йдеться про більше 206 тисяч тонн відходів та більше 26 тисяч тонн викидів в атмосферу. Їх треба якомога швидше прибрати і утилізувати, але військові дії тривають, тому не вистачає ресурсів цим займатися.

Ще однією проблемою довкілля стали пожежі. З одного боку — техногенні, з іншого — лісові. За даними Міністерства довкілля, вже згоріло 7,5 гектарів лісу — в квадратних кілометрах це майже площа міста Черкаси.

«Негативний вплив має все. На відновлення лісу треба близько десяти років. Якщо вигорять природоохоронні території, то я навіть не знаю скільки часу потрібно для того, щоб вони повернулися в попередній стан, а популяція тварин відновилася — ймовірно, це 20-30 років.

Через Україну проходить багато шляхів міграції пташок, багато тварин з Червоної книги проживають саме на цих природоохоронних територіях. Через пожежі вони можуть загинути. Деякі фахівці вважають, що після війни якусь частину територій України треба буде просто залишити природі, аби вона сама відновлювалася», — зауважила Засядько.