Мирон пройшов шлях від піхотинця з кулеметом до майстра FPV-дронів, які сьогодні змінюють хід війни.

До війни Мирон був звичайним хлопцем, який шукав своє місце у світі. Він працював на різних роботах, але найбільше йому подобалося займатися металевими конструкціями на електростанції.

«Метал – це щось надійне, стабільне. Я любив свою роботу», – згадує він.

Та 24 лютого 2022 року ця стабільність зникла в одну мить.

Перший тривожний дзвінок – від мами.

«Синку, в Івано-Франківську вибухи», – сказала вона.

Тоді стало зрозуміло: війна вже тут. Мирон довго не вагався – 24 лютого ввечері він був у Львові, а вже 26-го зібрав речі та пішов у військкомат. Так почалася його нова реальність.

Перші кроки в армії

Мирон став солдатом без військового квитка – його отримав лише у 2023 році. Спершу був старшим бойовим медиком, мав базові навички, як-от накладання турнікета. Але незабаром потрапив у бригаду і несподівано отримав кулемет.

«Мені сказали: ‘Ось твій ‘покемон’ (кулемет)’, а я навіть не знав, що це означає. Так і бігав із ним рік», – сміється він.

Вибір FPV-дронів

Після Бахмута, де Мирон отримав поранення і пройшов лікування у шпиталі, він зрозумів: час змінювати свою роль у війні.

«Я вже був переконаний, що треба шукати новий напрямок», – каже він.

Разом із лейтенантом вони зацікавилися FPV-дронами. Якраз у їхній бригаді формувався підрозділ безпілотників. Через тиждень Мирон вже проходили навчання.

Найризикованіші місії

«Запоріжжя, 2023 рік. Формується бригада, складні завдання. Інтенсивний наступ. Тобі кажуть летіти туди, а ти не знаєш, що там насправді», – згадує Мирон.

Втрата зв’язку – найбільший страх кожного оператора. Дрон міг потрапити на свої позиції і завдати шкоди.

Про атмосферу в 421 окремому батальйоні безпілотних систем «САПСАН»

«Коли я прийшов у 421 окремий батальйон безпілотних систем «САПСАН», мене вразило, скільки тут розумних і талановитих людей. Ми розуміємо, що наша піхота може працювати ефективніше завдяки нам», – розповідає Мирон.

Зараз вони працюють у бойових умовах, а рівень операторів зростає з кожним тижнем.

«Ми експериментуємо, вигадуємо нові тактики. Це як творчість – тільки у війні», – додає він.

Про мотивацію

Мирон переконаний: не потрібно спеціально шукати джерела мотивації.

«Якщо ти любиш свою справу, тобі не треба додаткових стимулів», – каже він. 

Один із найяскравіших моментів – перше влучання в російського окупанта.

«Той побіг, ми запустили ще один дрон. Він схопив палицю, намагався ховатися за деревами. Але це його не врятувало», – розповідає Мирон.

Чи є конкуренція серед операторів?

«У нас чотири екіпажі, і кожен намагається зробити щось унікальне. ‘Дивись, куди я залетів!’, ‘А я таку двіжуху зробив!’ Але це не про конкуренцію – це про азарт і спільну справу», – пояснює він.

Що робить FPV-дрони ефективнішими?

За словами Мирона, ключ до успіху – у технологіях.

«Дрони повинні вміти перемикатися між частотами, щоб уникати радіоелектронної боротьби. І найголовніше – простота використання. Щоб бах-бах – і полетів!», – жартує він.

Що додає сил?

«Я борюся за волю, незалежність, українську мову, за людей, за Україну. І цього достатньо, щоб не зупинятися», – говорить Мирон.