Тетянин день — це українське національне свято, яке в народі звикли називати Днем студента. Раніше воно відзначалося щороку 25 січня, але тепер — 12-го. Це пов’язано з переходом на Новоюліанський календар, який відстає від Григоріанського на 13 днів.

Про це повідомляє редакція сайту 056.

Основна ідея цього дня — вшанування та відзначення іменин Тетян, Тетяни, Тетянич та інших подібних імен. Адже це свято має не аби яку історію.

За церковними переказами, свята Тетяна жила в Римі у II-III столітті, коли на християн відбувалися жорстокі гоніння. Була вона донькою римського проконсула, який вів благочестиве життя та був вірним християнином. Коли дівчині було лише 18 років, вона присвятила своє життя Господу, стала дияконесою та допомагала бідним. Особливо опікувалася Тетяна вагітними та хворими.

Коли на престол у Римі зійшов 16-річний Олександр Север, вся влада зосередилася фактично в руках його префекта Ульміяна, який був відомий своїм жорстоким ставленням до християн. Дізнався він, що Тетяна сповідує віру в Бога. Спочатку він намагався вмовити дівчину відступитися від своєї віри. Однак вона не зреклася Бога, тому її піддали жорстоким тортурам. Надворі тоді був 226 рік В полоні язичників Тетяна постійно молилася. Господь почув її молитви і наслав землетрус. Також він завжди зцілював всі її рани від тортур. Навіть дикі звірі не нападали на Тетяну, а просто лагідно лизали їй ноги. А потім ще й розтерзали одного з її мучителів. Християнку стратили 235 року 12 січня, відсікши їй голову.

Церква зарахувала дівчину до лику святих. Відтоді 25 січня православні, а 12 січня католики вшановують пам’ять священномучениці Тетяни.

У 1979 році в Україні вирішили перенести це свято на 25 січня і зробити його днем студентства, національного освітянського свята. Проте, це спірне питання.

В Україні День студента відзначають разом з усім цивілізованим світом – 17 листопада. Воно присвячене пам’яті учнів чехословацьких вишів, які у 1939 році вийшли на протест проти окупації своєї країни німецькими нацистами й поплатились за це свободою, а дехто і життям.