Різдво в Україні – свято, сповнене глибоких традицій, тепла родинного кола та особливої атмосфери. Проте цьогорічне святкування відбулося в умовах війни. росія, ігноруючи сакральність цього дня, продовжила обстріли українських міст. У ніч на 25 грудня і від раннього ранку війська рф випустили по Україні 184 ракети та дрони. Завдяки українській ППО більшість із них було збито, але вибухи лунали в багатьох регіонах, зокрема й на Дніпропетровщині. Попри це, українці зберегли дух Різдва, об’єднуючи в молитвах та святкуваннях родинні традиції, які передаються з покоління в покоління.

Редакція сайту 056 розкаже про головні символи та традиції Різдва. 

Різдво в Україні має унікальну історію, яка поєднує християнські та дохристиянські обряди. Сьогодні, навіть у воєнних умовах, ці звичаї залишаються важливими символами єдності та віри.

Піст – шлях до духовного очищення

Період перед Різдвом, відомий як Різдвяний піст або Пилипівка, є важливим етапом підготовки до свята. Це час духовного й фізичного очищення, який триває 40 днів. Традиція посту сягає IV століття, коли він тривав лише сім днів. У 1166 році кількість днів збільшили до 40, прирівнюючи його до Великого посту.

Під час посту християни утримуються від м’ясних і молочних продуктів, але головна увага приділяється духовному очищенню: уникають сварок, брехні, заздрощів. Такий підхід символізує прагнення до чистоти душі перед зустріччю з великим святом.

Святий вечір і магія народження світла

Святий вечір – особливий час, який об’єднує родини. За традицією, вечерю розпочинають, коли на небі з’являється перша зірка, яка символізує народження Ісуса Христа. Господиня готує 12 пісних страв, які мають сакральне значення. Серед них – кутя, узвар, голубці, вареники та капусняк.

Коріння цієї традиції сягає часів трипільської культури. Тоді Святий вечір відзначали як народження нового сонця – Коляди. Християнське значення свята з’явилося пізніше, у часи хрещення Київської Русі.

Кутя – обрядова страва

Кутя займає центральне місце на різдвяному столі. Її готують із пшениці, меду та маку, додаючи родзинки та горіхи. Ця страва символізує достаток і пам’ять про предків. У дохристиянські часи кутя була жертвою богам урожаю та багатства, а також символом єднання з духами предків.

Кутю готують тричі: Багату на Святвечір, Щедру перед Новим роком (14 січня за старим стилем) і Голодну перед Водохрещем.

Дідух – оберіг роду

Дідух – це обжинковий сніп, який є символом родючості та оберегом роду. Його виготовляють із колосків жита, прикрашають стрічками та ставлять на покутті. У деяких регіонах дідух спалюють після Щедрого вечора, вважаючи, що так його дух повертається на небеса.

Цей обряд має язичницьке походження і пов’язаний із культом предків. Слово «дідух» означає «прадід», а сама традиція символізує зв’язок поколінь.

Колядки – благовіст народження Христа

Колядки – це святкові пісні, які прославляють народження Ісуса. Вони супроводжуються обходом осель, де колядники бажають господарям добробуту й здоров’я. Учасники вертепів одягаються в яскраві костюми, несуть восьмикутну зірку – символ Віфлеємської зірки, яка вказала шлях волхвам до місця народження Христа.

У колядках поєднуються християнські мотиви й елементи старослов’янської міфології. Наприклад, у деяких текстах згадуються «коло Свароже» – давній календарний цикл.

Ворожіння – магічний елемент свята

Різдво – це час, коли відкриваються межі між світами, і люди можуть зазирнути у майбутнє. Ворожіння на яблуках, чоботах чи любовні сни були популярними серед дівчат, які прагнули дізнатися свою долю. Хоча ці традиції нині майже забуті, у селах їх досі дотримуються.

Різдво в умовах війни

Попри складні обставини, українці знаходять сили святкувати Різдво. Традиції допомагають підтримувати зв’язок із минулим і вселяють віру в майбутнє. Світлинами святкових вечерь, колядками та виготовленням дідухів українці діляться у соціальних мережах, об’єднуючи країну.

У цей день багато родин молилися за захисників, які святкують Різдво далеко від дому. Волонтери передавали їм подарунки та святкову їжу, а в церквах лунали молитви за мир і перемогу.

Попри ракетні обстріли, які намагалися зруйнувати свято, українці зберегли незламний дух і віру. Різдво стало не лише святом родини, але й символом єдності й боротьби за свободу.