З 6 листопада польські перевізники розпочали фізичне блокування трьох із чотирьох найбільших прикордонних переходів на польсько-українському кордоні (Корчова–Краковець, Дорогуськ–Ягодин та Гребенне–Рава-Руська). Хоча протестувальники обіцяли не перешкоджати пасажирському перевезенню, а також ввезенню в Україну військових і гуманітарних вантажів, однак на 13 листопада на трьох напрямках виїзду з Польщі були заблоковані близько 1700 вантажівок. При цьому протестувальники заявляють про готовність тримати блокаду до двох місяців.

У Центрі протидії дезінформації при РНБО України проаналізували, що стоїть за транспортною блокадою України на кордоні з Польщею, передає редакція 056. 

Наразі українське Міністерство інфраструктури не отримало офіційного списку вимог протестувальників і вимушене встановлювати їх шляхом аналізу повідомлень у медіа. Звісно, що українські перевізники вимагають повернення дозволів; посилення вимог перевезень в рамках сертифікатів Європейської конференції міністрів транспорту; заборону реєстрації в Польщі компаній з капіталом з-поза меж ЄС; отримання доступу до української системи «Шлях»; окремі черги для машин з ЄС у системі «єЧерга» та виділення окремих черг для порожніх авто.

Отже, крім суттєвих збитків українських перевізників і експортерів, ризик зриву поставок військових і гуманітарних вантажів, найголовнішим наслідком ситуації стала певна втрата довіри до Польщі в Україні.

Чому так відбулось і хто стоїть за організаторами транспортної блокади?

По-перше, є всі підстави стверджувати, що протест був організований певними політичними силами, опозиційними діючій у Польщі владі. Адже ініціатором протестів виступив створений у вересні «Комітет захисту перевізників і роботодавців у сфері транспорту», до якого входять кілька власників польських компаній, які брали участь і в попередніх блокуваннях на кордоні. Одним із активніших учасників блокади є Р. Меклер, власник логістичної фірми Rafał Mekler TRANSPORT (возить вантажі в Білорусь та росію) і голова люблінського осередку партії «Конфедерація». Ця ультраправа партія відома тим, що мріє про розвал ЄС, виступає за співпрацю з росією та проти зближення Польщі та США, визнає російським Крим, а її лідер називає «днр-лнр» «незалежними державами». Саме лідери «Конфедерації» організували 3 листопада у Сеймі пресконференцію з анонсом блокади. Звісно, що польські перевізники становлять більшу частку внутрішнього ринку ЄС і зацікавлені у тому, щоб ліквідувати українських конкурентів, просто заборонивши їхню роботу в Євросоюзі. Отже, під приводом турботи за польських перевізників, лідери «Конфедерації», з одного боку, намагаються підвищити власний політичний рейтинг, а з іншого – зруйнувати довіру виборців до правлячої партії «Право і справедливість» діючого Президента А. Дуди.

По-друге, є значна вірогідність причетності до акції російських спецслужб, які провокують розкол між українцями та поляками. Про «російський слід» свідчить те, що страйкує лише одна з чотирьох польських асоціацій перевізників, які раніше працювали на ринку рф та Білорусі. Відомо, що польські транспортні компанії масово наймають для рейсів в Україну саме українських водіїв. Тож, якщо водій-українець попрямує до України за кермом польської фури, то просто не зможе виїхати назад. З іншого боку, доступ польських транспортних компаній до системи «Шлях» надає можливість українцям-водіям призовного віку після їх реєстрації на рейс територією Польщі вільно виїжджати з України. Отже, кремль дуже розраховує, що виконання такої умови поряд з забороною експорту українського зерна, фактично зруйнує логістику постачань територією Польщі військових та гуманітарних вантажів Україні, а також спровокує зрив мобілізаційних заходів. Характерно, що параліч кордону організований за день до рішення Європейської комісії рекомендувати початок переговорів про вступ України до ЄС, після чого «Конфедерація» закликала польський уряд заблокувати прийняття України до ЄС.

Наскільки критична ситуація?

Наразі українська сторона обговорює можливості деблокування пунктів пропуску з владою Польщі та вже вирішила два порушені польськими колегами питання. Йдеться про функціонування смуг для порожнього транспорту безпосередньо в пункті пропуску «Ягодин–Дорогуськ» й оновлення функціоналу системи «єЧерга». 13 листопада профільні українські чиновники, спільно з польськими, планують прямо на кордоні влаштувати зустріч – у тому числі з учасниками блокади, щоб її нарешті закінчити. 

Тож ситуація, що склалась на кордоні, має кілька складових і впливає не лише на експорт виробленої української продукції, але й на майбутні міждержавні відносини. Проте є всі підстави сподіватись на успіх перемовин, адже на відміну від аграрно-зернових протестів, цей страйк не має підтримки ані більшості перевізників, ані органів влади Польщі, а став результатом змови невеликої групи політичних аутсайдерів, які використовують ситуацію у власних цілях.