В інформаційному просторі знову активізувалась кампанія з дискредитації Національного банку України. Цього разу низка ЗМІ, які мають репутацію «зливних бачків», поширили фейковий «документ», де Європейський банк реконструкції та розвитку начебто критикує дії НБУ.

У Центрі протидії дезінформації при РНБО України проаналізували, що стоїть за інформаційною кампанією з дискредитації НБУ. 

Фальшивка стверджує, що ЄБРР звинуватив Нацбанк у вибірковості, втраті інституційної спроможності та фактично ручному регулюванні фінансового ринку. Зловмисники намагаються запевнити довірливих читачів, що в ЄБРР незадоволені діяльністю НБУ, а громадськість втрачає віру в його незалежність. 

З приводу фейку ЄБРР оприлюднив заяву, де «не визнає жодного документа, що містить критику на адресу Національного банку України, а його зміст, поширений ЗМІ, не відображає інституційну позицію Банку щодо НБУ». 

«ЄБРР має давні та тісні відносини з НБУ, чиє управління українською економікою у воєнний час він неодноразово високо оцінював. ЄБРР сподівається на продовження цих відносин», – додали в Банку.

Про фейковість «документа» свідчать такі характерні ознаки: відсутність на скрині ідентифікуючої атрибутики ЄБРР, відсутність у тексті доказів наведених оцінок і висновків. Також фальшивка робить детальний розгляд деяких питань, що не становлять ключових напрямків для оцінки ЄБРР, зокрема критика заходів НБУ, які були вжиті для перекриття «тіньових» схем грального бізнесу, що використовувались для ухилення від оподаткування.

Що стоїть за спробами вкотре дискредитувати НБУ?

По-перше, чергова хвиля фейкового «компромату» є продовженням інформаційної кампанії з дискредитації головної фінансової установи країни, що стартувала на початку року. Тоді мережі каналів, що повʼязані з рф і вже використовувалися в інформаційно-психологічних заходах країни-агресора, просували в медіаполе заздалегідь підготовлену дезінформацію щодо діяльності НБУ. Про проведення росією проти фінансової системи України цілеспрямованої ІПсО свідчить узгодженість та скоординованість дій і напрямків дискредитації НБУ. Зокрема, необґрунтованій критиці піддавалася монетарна політика, проводилась персональна дискредитація уповноважених осіб банку та їхніх рішень, пов’язаних з протидією нелегальним схемам грального бізнесу. Особливе місце в кампанії займала дискредитація міжнародного співробітництва НБУ з європейськими фінансовими установами. Характерно, що більша частина «звинувачень» не пов’язана з основним текстом «документа», а супроводжується скрінами фейкових матеріалів, які фігурували в рамках попередніх інформаційних атак на НБУ, а саме звинувачень в організації НБУ «тіньової» схеми з обміном готівкової валюти та начебто «кришування» таких комісій зі сторони НБУ й персональних атак на керівництво банку. Тобто, для цієї інфоатаки фейковий «документ ЄБРР» було використано лише як привід для подання в одному форматі всіх попередніх спроб дискредитації Національного банку.

По-друге, за системною спробою погіршити відношення НБУ з ЄБРР стоїть намагання кремля зіпсувати прогрес, якого українському регулятору вдалося досягти в адаптації українського законодавства до стандартів ЄС у контексті євроінтеграційних процесів, що зараз активно відбуваються в нашій країні. Адже від стійкості фінансового сектору України в значній мірі залежить як результативність повномасштабної війни проти рф, так і спроможність країни наблизити вступ до Європейського Союзу. Наразі НБУ та ЄБРР плідно співпрацюють у напрямку реалізації системи страхування військово-політичних ризиків та реального втілення робочої моделі для тестування в сегменті торгового фінансування, що стимулюватиме подальше відновлення української економіки. Наступного року ЄБРР планує виділити ще 1,5 млрд євро на підтримку інфраструктури та економіки України.

По-третє, є ймовірність, що «вкид» «документа ЄБРР» з негативними оцінками щодо НБУ здійснено в інтересах суб’єктів грального бізнесу, що зазнали втрат унаслідок заходів НБУ з перекриття нелегальних схем ухилення від оподаткування. Очевидно, що інформаційний «вкид» розрахований на внутрішню аудиторію і спрямований на формування негативного іміджу керівництва НБУ в надії сформувати запит на його зміну.

Тому, вірогідно, що чергова інформаційна провокація першопочатково замовлена суб’єктом нелегальних операцій грального ринку, а потім використана російською пропагандою для ІПсО. Але завдяки своєчасним і скоординованим діям керівництва НБУ, українського представництва ЄБРР та якісно налагодженій взаємодії з журналістами ключових українських медіа чергова спроба інформаційної атаки зазнала поразки. Ба більше, цей «вкид» став «репутаційним ударом» для всіх його учасників, а інформаційні майданчики, з яких здійснювалось поширення фейку, стали ще більше токсичними для інтернет-аудиторії. Проте інфоатаки на Національний банк можуть продовжуватися.