Після звільнення з окупованого міста та довгого мовчання 57-річна Ніна наважилася розповісти про пережити (усі імена змінено через заходи безпеки). Її історія переповнена болем не тільки за себе, але й за інших ув’язнених, зокрема за 20-річну дівчину Віту, яка опинилася у тому ж СІЗО, де Ніна провела 72 дні. Ця розповідь проливає світло на жорстокість, з якою російські окупанти поводяться з цивільними українцями.

Про це повідомляє редакція сайту 056 з посиланням на Правозахисну Групу «СІЧ». 

Ніна згадує, як разом із Вітою, худенькою світловолосою дівчиною, вони перебували у тісній камері 46 днів. Віта постійно плакала, просила охоронців хоч якусь інформацію про своє місто, Сіверськ, де залишилася її маленька донька. Дівчину забрали через проукраїнську позицію, і вона не знала, що сталося з її 4-річною дитиною, яка залишилася з її співмешканцем. Ніна розповідає, що Віту не лише морально, але й фізично знущалися: били, погрожували, застосовували тортури. Все це тільки підсилювало страх і розпач дівчини.

Один з найбільш пам’ятних моментів для Ніни – це коли Віту, одягнену лише в літню кофтину в холодному листопаді, викликали на черговий допит. Їй взяли відбитки пальців, ДНК та сфотографували. Після цього повідомили, що вона має готуватися до виїзду. Ніна зі страхом спостерігала, як автобус, який зазвичай використовували для транспортування ув’язнених, залишав СІЗО. Що сталося з Вітою, залишається невідомим.

Саме перебування у камері стало для Ніни випробуванням. За 72 дні вона була під постійним наглядом, без пояснень причин її затримання, у вогких підвальних умовах, серед клопів і гризунів. Її катували, допитували, але так і не пояснили, чому вона була ув’язнена. Врешті-решт, її змусили підписати документи, зміст яких вона не змогла розгледіти через погіршення зору.

Історія Віти викликає особливе занепокоєння. Оскільки вона сирота, її доля залишалася поза увагою українських правоохоронних органів. Ніна переконана, що дівчину слід шукати, адже її дитина залишилася без матері. 

Це лише одна з численних історій про жорстокість окупантів, які викрадають цивільних ще з 2014 року. Станом на сьогодні понад 14 тисяч осіб вважаються зниклими безвісти, а майже 1700 цивільних перебувають у місцях несвободи в Росії. Вони піддаються тортурам, а їхні рідні не отримують жодної інформації.

Правозахисна Група «СІЧ» активно допомагає у документуванні таких випадків. Юристка Ксенія Онищенко зазначає, що свідчення таких людей, як Ніна, мають надзвичайне значення для порятунку інших ув’язнених. Вона закликає всіх, хто виїхав з окупованих територій, не мовчати і звертатися до правоохоронних органів та правозахисників. Це єдиний шлях до звільнення цивільних українців, які потрапили до рук російських окупантів.

Зараз немає точних даних про кількість утримуваних цивільних, проте зрозуміло, що це тисячі людей. Росія продовжує приховувати інформацію про бранців і не допускає міжнародних спостерігачів до місць утримання. Механізму для їхнього звільнення досі не існує.

Правозахисні організації, зокрема Група “СІЧ”, закликають міжнародну спільноту до рішучих дій щодо захисту українських громадян. Кожен, хто став свідком злочинів, повинен говорити про це, адже мовчання лише посилює безкарність агресора.

Усі незаконно ув’язнені українці та депортовані діти повинні повернутися додому. Кожна історія є кроком до справедливості.

Правозахисна ГРупа “СІЧ” разом з іншими правозахисними організаціями вже підготували відкрите звернення до Держав-членів Ради Європи, у якому закликали до більш рішучих дій на підтримку цивільних громадян України, незаконно позбавлених волі країною-агресоркою: https://cutt.ly/4eQgSjhg

Історія цих жінок — лише маленька частина того, що стає відомим громадськості про те, через що щодня проходять цивільні українці у російській неволі. Країна — агресорка продовжує чинити воєнні злочини на окупованих територіях. Основна причина затримань — непокора російському режиму та бажання залякати цивільне населення.

Якщо Ви виїхали з окупації та були свідком злочинів росії — не мовчіть! Долучайтесь до боротьби зі злочинами рф, які вона коїть.

Повідомте про це!