З 1 жовтня в Україні встановлюють тимчасовий — на пів року — ліміт для переказів фізичних осіб «з карти на карту» (P2P або C2С). Для фізичних осіб його буде встановлено у розмірі 150 000 грн на місяць. Таке рішення запобігатиме використанню платіжної інфраструктури в протиправних цілях.

Про це повідомляє редакція сайту 056 із посиланням на НБУ.

Ліміт діятиме лише на вихідні перекази. За всіма рахунками клієнта, відкритими в одному банку, на рахунки інших фізичних осіб. Він не застосовуватиметься:

• до рахунків волонтерів, які відповідають критеріям, визначеним відповідною постановою;
• до осіб, щомісячні доходи яких з підтверджених джерел перевищують суму встановленого обмеження;
• у разі переказу коштів між власними рахунками клієнта, відкритими в одному банку;
• до переказів юридичних осіб;
• не обмежуватимуться також операції за реквізитами IBAN.

За даними НБУ, 98% банківських клієнтів здійснюють щомісяця перекази, які не перевищують вказану суму, отже, встановлені обмеження в жодному разі не вплинуть на їхню фінансову активність.

У Нацбанку вважають, що запроваджений ліміт допоможе мінімізувати використання платіжної інфраструктури у протиправній діяльності — зокрема з використанням рахунків «дропів», які є поширеним механізмом функціонування тіньової економіки.

По суті «дропи» — це люди, які за оплату передають реквізити та дані своїх карткових рахунків у користування третім особам. Такі рахунки використовують як «транзитні» для переказу та «відмивання» незаконних коштів.

«Масштаби проблеми використання «дропів» оцінити складно через імітацію звичайної поведінки фізичної особи, проте загалом по системі йдеться про десятки тисяч «сплячих» та вже активних рахунків. За даними кількох найбільших банків, у 2024 році вже було розірвано ділові відносини з-понад 80 тис. клієнтами на підставі участі в схемах дропів», — розповіли у НБУ.

Сума та кількість операцій переказів з картки на картку показує стійку тенденцію до зростання у всіх групах банків — незалежно від обсягів карткового бізнесу. Через картки «дропів» може проходити близько 200 млрд грн на рік.

«Тіньовий бізнес шукає для себе нові шляхи проведення грошових платежів, і це потребує швидкого реагування, тому НБУ запроваджує ліміт як тимчасове, антикризове рішення», — наголосили в Нацбанку.

Деякі учасники платіжного ринку вже впроваджують ефективні правила, індикатори та моделі аналізу операцій для виявлення нетипової платіжної поведінки клієнтів, проте ці практики мають стати обов’язковими для всього платіжного ринку.

Оскільки ця проблема є нагальною та комплексною, вона потребує внесення змін до законодавства та залучення інших державних, у тому числі правоохоронних, органів для взаємодії в межах повноважень.

«Запроваджений період обмеження строком на шість місяців буде використаний для напрацювання спільних рішень, спрямованих на розв’язання цієї проблеми. Це у подальшому дасть змогу НБУ за умови дієвості вжитих заходів відмовитися від запроваджених лімітів», — пояснили в банку.

Для боротьби з використанням ринку платіжних послуг в протиправних цілях плануються такі кроки:

• ухвалення законопроєкту №11043, який передбачає збільшення суми штрафів до порушників платіжного законодавства та забезпечує умови для оперативного обміну даними з Кіберполіцією;
• запровадження правових норм для притягнення до відповідальності організаторів та свідомих учасників протиправних схем;
• створення реєстру, який стане джерелом інформації для банків під час встановлення ділових відносин та обслуговування клієнтів, картки яких були використані в протиправних схемах (а також напрацювання правил роботи з ним);
• внесення змін до платіжного законодавства, які розширять регуляторні повноваження НБУ для застосування заходів впливу та обмежень до гравців ринку, які не забезпечують ефективну боротьбу з наявними та новими схемами;
• посилення вимог до банків та небанківських установ щодо неухильного дотримання вимог законодавства та налагодження ефективної роботи власних автоматизованих систем;
• створення індикаторів, правил та моделі виявлення нетипової поведінки клієнтів;
• підвищення ефективності систем управління ризиками та систем внутрішнього контролю відповідно до вимог і рекомендацій НБУ.