Успенська площа в Дніпрі, одна з найстаріших і найважливіших площ міста, нещодавно зазнала значних змін завдяки масштабній реконструкції. Зміни помітили не тільки в Україні, а у міжнародній спільноті, передає редакція сайту 056. 

Цей проєкт, розроблений архітектурною командою Дмитра Волика та Ксенії Донецької, став фіналістом престижної міжнародної архітектурної премії ArchDaily 2025 Building of the Year Awards у категорії «Громадська та ландшафтна архітектура».

Історія Успенської площі

Успенська площа має глибоке історичне коріння, яке сягає середини XVIII століття. На місці сучасної площі тоді розташовувалася слобода Половиця, де виник великий пустир. У 1839 році тут було закладено кам’яний Успенський собор за проєктом архітекторів Людвіга Шарлеманя та Петра Вісконті. Будівництво тривало одинадцять років, і в 1850 році собор було освячено. Він став однією з найбільших споруд тогочасного Катеринослава, а його дзвіниця висотою 50 метрів була найвищою будівлею в нижній частині міста. 

Під час революційних подій собор зазнав пограбувань, а в 1936 році радянська влада закрила храм і демонтувала дзвіницю. Під час Другої світової війни в будівлі розміщувався госпіталь, а в повоєнний період її переобладнали під міську лікарню №10. У 2011 році було прийнято рішення передати будівлю у власність Дніпропетровської єпархії УПЦ для відновлення первісного вигляду собору. 

Сучасна реконструкція

Реконструкція Успенської площі розпочалася в 2021 році і тривала до 2023 року. Метою проєкту було створення сучасного публічного простору, який би поєднував історичну спадщину з потребами сучасних мешканців міста. Після реконструкції площа перестала бути транзитною ділянкою і перетворилася на безпечний пішохідний простір, безбар’єрний та інклюзивний. Переходи на дорозі виконані в одному рівні з тротуаром, а ділянки вимощені тактильною плиткою для людей з порушеннями зору. 

На площі було висаджено понад 160 нових дерев, серед яких сакури, сливи та магнолії. Для дітей облаштовано канатний парк з гіркою, гамаками та стіною для скелелазіння, а також тунелями для ігор. Покриття на цій локації м’яке, щоб забезпечити безпеку під час ігор. Також встановлено багаторівневу конструкцію у вигляді амфітеатру для відпочинку та проведення заходів. 

Особливої уваги заслуговують громадські вбиральні, які мають форму драконячих яєць, що додає унікальності простору. Реконструкція торкнулася частини площі між вулицею Якова Самарського та Крутогірним узвозом. Загальна вартість проєкту склала приблизно 330 мільйонів гривень.

Визнання на міжнародному рівні

Проєкт реконструкції Успенської площі був високо оцінений на міжнародному рівні, увійшовши до фіналу конкурсу ArchDaily 2025 Building of the Year Awards у категорії «Громадська та ландшафтна архітектура». Загалом у конкурсі взяли участь 4000 проєктів, з яких лише 310 вийшли у фінал. Успенська площа опинилася серед 5 найкращих у своїй категорії, випередивши проєкти з Китаю, США, Великої Британії, ОАЕ та Індії.

Значення для міста

Оновлена Успенська площа стала важливим місцем відпочинку та соціальної взаємодії для мешканців Дніпра. Вона поєднує історичну спадщину з сучасними архітектурними рішеннями, створюючи комфортний та привабливий простір для всіх вікових категорій. Цей проєкт демонструє, як можна гармонійно інтегрувати історичні елементи в сучасний міський ландшафт, зберігаючи при цьому культурну ідентичність міста.

Реконструкція Успенської площі є яскравим прикладом того, як сучасна архітектура та дизайн можуть сприяти відродженню історичних міських просторів, роблячи їх актуальними та привабливими для нових поколінь.

Таким чином, Успенська площа в Дніпрі пройшла шлях від історичного центру духовного життя до сучасного публічного простору, який поєднує комфорт, безпеку та повагу до історичної спадщини. Це місце стало важливим культурним осередком, де мешканці можуть відпочивати, спілкуватися та насолоджуватися гармонійним поєднанням минулого і сучасності.  

Реконструкція Успенської площі є не лише прикладом якісної урбаністики, а й символом розвитку Дніпра як міста, що дбає про своїх жителів та з повагою ставиться до власної історії.