16 липня набувають чинності окремі положення мовного закону, що дають право штрафувати бізнес, фізичних осіб та чиновників за його порушення. Також в Україні запровадять обов’язковий іспит з мови та історії. 

Про це повідомив уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремень на брифінгу, передає редакція. 

Ключовий принцип, покладений в основу мовного Закону, — лагідна українізація, адже імплементація окремих статей розтягнута в часі (відбувається кожні пів року):

• з 16 січня 2020 року набула чинності стаття 32, яка визначає застосування державної мови у сфері реклами; 
• з 16 липня 2020 року — застосування державної мови у сфері науки (ст. 22), у технічній та проєктній документації (ст. 31), у сферах охорони здоров’я (ст. 33), транспорту (ст. 36), діловодства, документообігу, листування і звітності (ст. 37);
• з 16 січня 2021 — використання української у сфері обслуговування (ст. 30);
• з 16 липня 2021 року набули чинності статті 7 та 10, які визначають про початок іспитування на рівень володіння державної мови для майбутніх державних службовців, а також тих осіб, які хочуть набути громадянство України; також 16 липня 2021 року почали діяти статті 23 і 26 — це використання державної мови у сфері культури, а також застосування української в сфері книговидавництві й книгорозповсюдженні;
• з 16 січня 2022 року — використання державної мови у сфері друкованих засобів масової інформації (ст. 25). 
• 16 липня 2022 року розпочинається новий важливий етап втілення норм мовного Закону, який збільшить присутність української в публічному просторі та зміцнить її статус як державної. Відсьогодні набирають чинності частина друга та шоста статті 27 мовного Закону, які регламентують використання державної мови в мережі Інтернет та мови інтерфейсів комп’ютерних програм, встановлених на товарах. Також з 16 липня 2022 року Уповноважений зможе накладати штраф на посадових осіб органів державної влади та місцевого самоврядування, керівників та працівників підприємств, установ та організацій усіх форм власності, інших фізичних осіб, які порушуватимуть мовний Закон. 

Закон передбачає штрафи у розмірі від 3400 грн. до 11 900 грн. Представники мовного омбудсмена в регіонах зможуть складати адміністративні протоколи на порушників, після чого він розглядатиме їх та виноситиме постанови у вигляді попереджень чи штрафів. Їхні суми будуть наступними:

• від 3400 до 8500 грн. за перше порушення;
• від 8500 до 11900 грн за повторне порушення протягом року.

Також за повторне невиконання вимог уповноважений може оштрафуватись на 1700-3400 грн.

Штрафи можуть бути накладені за порушення мовного закону у таких сферах:

• освіта;
• наука;
• культура;
• книговидання;
• інтерфейси користувача;
• інформації для загального ознайомлення;
• громадські заходи;
• реклама;
• технічна та проектна інформація;
• охорона здоров’я;
• спорт;
• телекомунікації;
• поштова та транспортна інфраструктура.