За воєнний час в Україні відкрили понад 9 тис. кримінальних справ за фактом ухилення від мобілізації. За кількістю зареєстрованих проваджень Дніпропетровщині посідає друге місце.

Про це повідомляє редакція сайту 056 з посиланням на РБК-Україна.

За інформацією Нацполіції, правоохоронці відкрили 9 620 справ за статтею про ухилення від мобілізації. Найбільше проваджень у Закарпатській (1053) і Дніпропетровській (934) областях.

При цьому майже 2,5 тисячі справ розглядаються в судах, а 4,5 тисячі — були закриті.

Яке покарання передбачене за ухилення від мобілізації

Існує одна стаття за ухилення від призову на військову службу під час мобілізації – 336 стаття Кримінального кодексу. Але те, що в народі називають «ухиленням», насправді може тягнути за собою як адміністративну, так і кримінальну відповідальність.

Адміністративними правопорушеннями вважаються:

• Зіпсуття військово-облікових документів чи втрата їх з необережності (Стаття 211 КУпАП) – тягне за собою штраф від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 51 грн до 119 грн).
• Порушення призовниками, військовозобов’язаними, резервістами правил військового обліку (тут йдеться про неприбуття до військкомату для уточнення облікових даних, відмова від повістки без законних підстав тощо) – Стаття 210-1 КУпАП.

Тягне за собою накладання штрафу від 200 до 300 неоподаткованих мінімумів доходів громадян – від 3400 до 5100 грн.

Керівники ТЦКСП самостійно розглядають адмінсправу і виносять постанову про притягнення до відповідальності. Скасовувати таку постанову можна лише у судовому порядку, подаючи позов проти центру комплектування. 

Кримінальна відповідальність настає у кількох випадках. Це питання регулює низка статей:

• Стаття 336 КК України (найбільш актуальна у воєнний час)  – ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
• Стаття 336-1 КК України – ухилення від проходження служби цивільного захисту в особливий період або в разі проведення цільової мобілізації.
• Стаття 337 КК України – ухилення від військового обліку або навчальних (спеціальних) зборів.
• Стаття 335 КК України – ухилення від призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу.

Найпоширенішою та актуальною в умовах війни є стаття 336 – ухилення від призову на військову службу під час мобілізації. Цей злочин карається позбавленням волі на строк від 3 до 5 років. Однак реальне покарання можуть замінити іспитовим строком – і в наших реаліях так трапляється дуже часто.

Іспитовий термін, який в народі називають «умовним», може тривати від 6 місяців до 3 років, але найпоширеніший – від року до двох.

«Більшість рішень – дуже лайтові. Суд враховує, що це нетяжке правопорушення, що військовозобов’язаний визнав свою провину, співпрацював зі слідством, нічого не заперечував – їх визнають винними і в 90% випадків призначають випробувальний термін за 75 статтею Кримінального кодексу. 

Теоретично можуть направити на громадські роботи, але я бачив лише одну таку справу», – каже юрист. 

Людина, яка отримала іспитовий термін, має виконувати покладені на неї обов’язки (відмічатись у дільничного) та не вчиняти інших кримінальних правопорушень.

Якщо ж вона вчинить новий злочин – випробувальний термін скасують і людина відбуватиме увʼязнення.