Gorozhanin.com.ua

Маскування під українські канали: як ворожа пропаганда прокрадається у стрічку новин

07 ноября
20:03 2024

В умовах війни проти російської агресії інформаційний фронт стає не менш важливим, ніж військовий. Пропаганда з боку росії використовує різноманітні прийоми, щоб вплинути на українську та світову аудиторію, підриваючи мораль, сіючи зневіру та розколюючи суспільство. Розпізнати та протистояти цим маніпуляціям — завдання кожного українця. Спробуймо розібратися, як це зробити і що саме має насторожувати.

Редакція сайту 056 розкаже ознаки проросійських ресурсів та як вони маскуються під «своїх».

Проросійські інформаційні ресурси часто маскуються під проукраїнські канали, блогерів та експертів. Вони можуть вести себе досить майстерно, підміняючи факти або підсилюючи потрібні емоції, імітуючи лояльність до України. Але є ознаки, що допоможуть розпізнати приховану загрозу. Зокрема, варто насторожитися, якщо певний канал чи сайт постійно наголошує на поразках та труднощах України, нав’язує наративи на кшталт «Україна не вистоїть», «Захід відвертається» чи «економіка на межі краху». Ольга Кирилюк, науковиця у сфері інформаційної безпеки, зазначає, що такі повідомлення можуть поєднуватися з позитивною інформацією, наприклад, про успіхи ЗСУ, але одразу додають песимістичні або тривожні акценти.

Наприклад, коли Україна повернула контроль над Херсоном, проросійські ресурси заповнили ефір новинами про «неминучий економічний крах» і «хвилі еміграції». Ці теми створюють загальний фон зневіри, на який легко «чіпляються» негативні думки. Звертайте увагу на те, які емоції викликає контент: якщо це переважно розпач, страх і безнадія, перед вами, ймовірно, ворожий ресурс.

Масове поширення через різні канали: як пропаганда «добирається» до нас

Пропагандисти використовують одразу кілька каналів для подачі тих самих меседжів. Один і той же наратив ви можете побачити у Telegram, почути в інтерв’ю «експерта» на YouTube, а наступного дня побачити аналогічну інформацію в TikTok. Всі ці канали підкріплюють один одного і формують у підсвідомості чітке уявлення — як невірне, так і шкідливе. Це тактика, описана ще китайським стратегом Сунь-цзи: «Сій ворожнечу у лавах противника». Тому, якщо натрапляєте на новину, яку бачите в різних джерелах, зверніть увагу, чи не повторюється вона в такій «вражаючій» формі, що здається вам надто упередженою чи штучно роздуту.

Перекладання провини та роз’єднання суспільства

Російська пропаганда навмисно перекладає відповідальність за війну на Україну, розпалюючи соціальну напругу. Щойно в суспільстві з’являються побутові труднощі, як-от відключення світла чи брак ресурсів, пропагандисти починають використовувати їх для маніпуляцій. Наприклад, різні графіки вимкнення світла можуть стати приводом для скарг на українську владу — замість справжнього винуватця проблеми, яким є росія. Відчуваючи дискомфорт, людям буває легше звинуватити свого чиновника, ніж бачити за всім ворожий вплив агресора.

Маніпулюють пропагандисти і на болючих питаннях, наприклад, мовній тематиці. Один з типових прикладів — ролики в TikTok, де мовне питання драматично «переплітається» з трагедією війни. У таких відео звучать російськомовні коментарі про бомбардування українських міст і відсутність емпатії з боку україномовного населення. Це викликає емоційну реакцію у глядача, примушуючи сприймати мовну ідентичність як дрібну деталь у порівнянні з війною.

Пропагандистські прийоми у міжнародних питаннях

Не менш небезпечні маніпуляції, що перекладають провину за війну на західні країни, зокрема на США. Нещодавно в українському інформпросторі почали ширитися твердження, що війна в Україні нібито триватиме, доки при владі США залишається президент Джо Байден. Росія подає цю думку, намагаючись налаштувати українців проти своїх союзників, тим самим відволікаючи від реальної причини війни — своєї агресії. Усі ці пропагандистські зусилля спрямовані на створення напруги в українському суспільстві та підриву підтримки з боку міжнародної спільноти.

Як протистояти: створюємо образ успішного українця

Щоб протистояти російській пропаганді, нам необхідно активно піарити образ сучасного, сильного і прогресивного українця. Попри війну, українці зуміли здивувати світ своїм духом та здатністю до опору. Важливо підтримувати цей образ у світовій інформаційній сфері, акцентуючи на сильних рисах нашої ідентичності — не на «шароварних» кліше, а на тому, що українці є одними з найбільш витривалих, креативних і вільних націй. Наприклад, замість звичних згадок про видатних українців, які піддаються російській інтерпретації, варто нагадувати про справжні українські корені таких митців, як Казимир Малевич, чи науковців, чий внесок відомий далеко за межами нашої країни.

Що прочитати з української історії, щоб розуміти нинішню ситуацію

Щоб краще розуміти контекст і протидіяти пропаганді, важливо знайомитися з правдивою українською історією. Твори українських істориків, зокрема таких, як Наталя Яковенко, Сергій Плохій чи Ярослав Грицак, допоможуть зрозуміти витоки протистояння з росією. Крім того, праці Олени Апанович про українське козацтво можуть стати чудовим джерелом натхнення для українців. Також книга «Історія України-Русі» Михайла Грушевського варта уваги кожного, хто хоче краще зрозуміти глибину українського історичного шляху.

У чому небезпека проросійських наративів: важливі висновки

Російська пропаганда має багато облич і масок, але її мета незмінна — підірвати єдність українського суспільства. Тому так важливо навчитися розпізнавати небезпечні наративи і не піддаватися на маніпуляції, які прищеплюють зневіру, нав’язують поразницькі настрої та змушують сумніватися в українській незалежності та силі. Нехай кожен з нас стане символом незламного, сильного і успішного українця, щоб у будь-якому куточку світу це ім’я звучало як синонім стійкості, прогресивності та волелюбності.

Статьи по теме

Последние новости

Трамп хочет закончить войну в Украине – Зеленский отреагировал | Новости Украины

Читать всю статью

Мы в соцсетях

Наши партнёры

UA.TODAY - Украина Сегодня UA.TODAY

Наша цель – ваш комфорт: EA-LOGISTIC – гарантия эффективных международных грузоперевозок.