2024 рік для дніпропетровських медійників не був легшим за попередній. Чергові конфлікти та перепони в роботі від влади та їхніх пресслужб, регулярні обстріли Нікопольщини та Кривого Рогу не додавало ентузіазму. Все це відбувалося на тлі кадрового голоду та фінансових проблем. Але, попри все, дніпровські медійники  продовжують боротися за себе, аудиторію місто і країну. Про негативне, позитивне і оптимістичний погляд у майбутнє – далі.

Закриття медіа у 2024 році

2024 рік став роком чергового звуження медіапростору Дніпропетровщини. Цьогоріч не продовжили ліцензію ще два телеканали області. Припинив роботу муніципальний телеканал «Самар» з міста Самар (колишній Новомосковськ). За словами регіональної представниці Нацради з питань телебачення і радіомовлення Олени Демченко, ТОВ  «Самарь Медіа» отримало ліцензію 12 квітня 2019 року. У серпні 2024 року медіа перереєструвалося за новим законом, але вже восени не продовжило ліцензію для мовлення в кабельних мережах. Причина закриття — брак фінансування.

А 31 жовтня припинив мовлення дніпровський медіахолдинг “Відкритий”. Основною причиною закриття директорка телеканалу Наталія Бабаченко назвала наслідки  повномасштабної війни. Телеканал мовив з 2018 року, медіахолдинг охоплював телеканал, сайт і пресцентр.

Втрати журналістів

20 грудня рідні та колеги попрощалися з дніпровським журналістом та військовим Андрієм Нікітіним. Андрій Нікітін працював на телеканалі “Відкритий” і в медіахолдингу “Наше місто”. Влітку 2024 року чоловік долучився до лав Збройних сил України, до 233 окремого батальйону територіальної оборони Дніпра. На початку грудня він приїхав у відпустку. 12 грудня він вийшов з дому батьків і зник. Тіло Андрія Нікітіна знайшли  19 грудня поблизу села Башмачка. Обставини смерті журналіста та військового з’ясовуються.

Андрій Нікітін. Фото – Facebook-сторінка Тетяни Латай

Повернення своїх

Радісною новиною 2024 року стало повернення з російського полону нікопольського журналіста Артема Дубіна. Від початку повномасштабного вторгнення чоловік, маючи досвід військової служби, пішов до свого рідного «Азову», захищав Маріуполь, де був важко поранений і потрапив у російський полон. Артем Дубіна, випускник факультету систем та засобів масової комунікації Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара, працював у нікопольських медіа. У 2015-му році долучився до захисту батьківщини у лавах Національної гвардії, далі полку «Азов», звідки згодом звільнився. 13 вересня 2024 року «азовець» повернувся на Батьківщину.

Артем “Нікополь” Дубіна. Скрин:Youtube ТСН

Проблемна комунікація з владою

Проблеми в комунікації та ставленні влади до медіа, як обласної, так і місцевої, фактично не змінилися у порівнянні з 2023 роком. З січня 2024 року, чи не щомісяця медійників Дніпропетровщини скаржилися на погану комунікацію між ними та пресслужбами всіх рівнів. Зокрема, 18 січня 2024 року головну редакторку місцевого сайту 0564.ua Світлану Романенко не пустили на засідання комісії з питань найменування (перейменування) об’єктів топоніміки при міській раді Кривого Рогу, а дніпровського медійника Олександра Славного 22 жовтня не пустили на сесію міської ради Дніпра.

Але найбільше проблем в комунікації із пресслужбами у медійників виникає під час роботи на наслідках росвійських атак по населеним пунктам області. Наприклад, 12 червня 2024 року після атаки росіян на Кривий Ріг представниця пресслужби Дніпровської ОВА Наталія Огородня повідомила журналістів у спільному чаті про заборону на зйомку наслідків обстрілу від “відповідних структур”. Інформація про вибухи в місті з’явилася о 15:50. Попри те, що за півтори години відео наслідків влучання оприлюднили на Telegram-каналі Володимира Зеленського, представниця ОВА продовжила заборону на зйомку. Історія повторилася і 21 листопада, коли дозвіл на роботу на місцях «прильотів» медійники отримали лише через п’ять годин після атаки. Серія вибухів лунали в місті о 5:00 та о 7:00 ранку, після запитів медійників в спільному чаті щодо дозволу на зйомку на цивільних локаціях, представниця пресслужби ДніпроОВА Наталія Огородня не дала дозволу і попросила дотримуватися інформаційної тиші. І це попри те, що анонімні Telegram-канали з перших хвилин вже публікували фото та відео наслідків обстрілів.

Виживання як тред 2024 року

Більшість медійників Дніпропетровщини називають своїм головним надбанням виживання їхніх медіа. А деякі говорять і про примноження, розширення штату.

«Найбільше наше досягнення – ми вижили, не зійшли з розуму і продовжуємо працювати! А якщо серйозно, ми змогли залишитися надійним джерелом інформації для Дніпра та області. Велика частина наших зусиль у 2024 році була спрямована на боротьбу з російською пропагандою, розвінчання фейків і донесення правди до наших читачів», — ділитсья досягеннями головна редакторка сайту 056.ua Катерина Охотник.

Софія Скиба, виконавча директорка «Першого Криворізького», каже, що в цьому році їх медіа навіть розширилося.

«Вижили, і навіть змогли примножитися. Після минулорічного проєкту «Історичне літо» ми закріпили співпрацю із кількома людьми — хтось із них офіційно працює журналістками, відеографками, хтось поки волонтерить, хтось — координує офлайн-івенти нашого медіа. Вихід в офлайн, що підтримала команда UCBI, показав нам кілька організаційних рішень, що дозволили нам розширити свою авдиторію», — каже вона.

Головний редактор Суспільне Дніпро Євген Педашенко головним надбанням 2024 року називає укомплектування штату редакції.

«Через повномасштабне вторгнення гостро відчувається нестача кадрів в східних регіонах, зокрема, на Дніпропетровщині. Дехто переїхав вглиб країни, дехто виїхав з України. І, попри це, нам вдалося залучити до нашої команди професіоналів з інших медіа. Це для нас неабияке досягнення», — розповідає він.

Також, каже Євген, їм вдалося частково підвищити зарплати, що сприяло підвищенню конкурентоспроможності Суспільне Дніпро на ринку праці.

Виклики та проблеми 2024 року

«Це був складний рік для нашої редакції. Вижили – і на тому спасибі», – каже головний редактор сайту «Інформатор Дніпро» Станіслав Руденко. Загальними проблемами для медіа, за його словами, стали обстріли та вимкнення світла.

«З другим ми впоралися – в будівлі нашої редакції є власний генератор. Плюс у всіх є павербанки для роботи поза офісом. І, у світлі останніх подій, насущною стала проблема мобілізації, адже ми не можемо забронювати ключових співробітників. От зараз мобілізували ще одного оператора, що з цим робити – відповіді поки немає. Працюємо далі», — описує редактор виклики 2024 року.

Головна редакторка сайту 056.ua Катерина Охотник головним викликом і цього, і минулого років вважає брак кадрів.

«Головний виклик для нас – це працювати удвох, виконуючи роботу, яка, зазвичай, потребує команди з шести людей. Оперативність, якість і кількість матеріалів – усе це тримається на наших спільних зусиллях, що часто є непростим завданням», — говорить Катерина Охотник.

Для редакції онлайн-медіа «Перший Криворізький» викликом стало збільшенням інтенсивності та кількості обстрілів житлових будинків Кривого Рогу.

«Приліти по житлу співробітників нашої команди стали найбільш тривожними. Всі живі-здорові, але в такі моменти, та й опісля, важко повернути психологічний стан у норму, наскільки це можливо у наш час. Такі штуки дуже підкошують команду. А ще погіршення здоров’я засновника нашого медіа, Олега Горового, який понад два роки провів на фронті, також не сприяють підвищенню морального духу команди», — говорить Софія Скиба, виконавча директорка криворізького онлайн медіа.

Для Суспільне Дніпро неабияким викликом стали тотальні блекаути та регулярні обстріли регіону.

«Відключення світла — це додаткове навантаження для всієї команди Суспільне Дніпро. Це додаткові ресурси філії: робота генератора, чергування, виходи у вихідні дні. Комбінований графік роботи, коли є світло (і, відповідно, інтернет) вдома – люди працювали з дому, коли вимикали – їхали на студію. Це було, дійсно, значним навантаженням для всіх. Тому це стало головним викликом 2024 року. Плюс велика кількість прильотів, що спіткала наш регіон, зокрема, Криворіжжя. Криворізька команда постійно працювала на прильотах. А це дуже виснажливо як морально, так і фізично», — говорить головний редактор Суспільне Дніпро Євген Педашенко.

Знімальні групи Суспільне Дніпро в укритті під час повітряної тривоги. 

Фото: Євген Педашенко

Плани дніпровських медіа — 2025

«У 2025 році ми плануємо більше уваги приділяти сторітелінгу про дніпрян. Адже кожна історія унікальна і заслуговує бути почутою. Окрім цього, хочемо розвивати розслідування, адже наші читачі часто порушують важливі питання, що потребують глибшого аналізу й відповідей», — ділиться ідеями головна редакторка сайту 056.ua Катерина Охотник.

«Наступний рік буде точно цікавим і точно складним. Ми не лише ставимо мету, а й об’єктивно дивимось на ризики, виклики», — говорить виконавча директорка «Першого Криворізького» Софія Скиба. У їх планах – утримати аудиторію і розвивати розуміння більш юної аудиторії, чому важливо читати матеріали, а не лише дивитись короткі адаптації у соцмережах. Для цього медіа планує розширити свою присутність в інтернеті: на сайті двома мовами, в усіх соцмережах та меседжерах. 

«Для нас це і мета, і виклик водночас. Аби продовжувати бути єдиною повноцінною альтернативною провладним медіа і задовольнити потреби аудиторії, потрібні мотивовані люди в команді. Це не лише про бажання змінювати світ — це про бажання жити гідно, мати улюблену роботу із відповідною зарплатою чи гонорарами, — каже директорка. — Наша головна цінність  — люди, читачі, глядачі, наша команда — і кістяк, і аутсорсер(к)и”. 

За словами Софії, медіа шукає партнерів, які допоможуть забезпечити велику команду регіонального медіа на друге півріччя 2025 року.

“Для нас важливо бути системними, планувати і диверсифіковувати ризики. Ситуація із фінансуванням найближчим часом кардинально не зміниться — рекламний ринок раптово не оживе, у нашому політизованому місті взагалі ми не розраховуємо на це, донатити на медіа люди раптом масово теж не почнуть, а до виплат від бігтеку питань іще більше. Тож, третій рік поспіль ми мусимо розраховувати на міжнародних партнерів. Ми практикуємо роботу спрінтами, але все ж хочеться більше планування та сталості, тому ми зацікавлені у тривалому ефективному партнерстві. Своєю чергою, гарантуємо, що говорити про надбання буде простіше”, — резюмує медійниця.

Суспільне Дніпро планує більше фокусуватись на військових темах. Головний редактор Євген Педашенка каже: «Ми точно знаємо, які теми не викликають відгуку у нашого глядача і читача. Тому основний план на 2025 рік — фокус на військовій тематиці, історіях людей, пов’язані з війною, які наближають нашу перемогу”. Також серед планів медіа — навчити журналістів конвергентності, зробити з них багатофункціонального професіоналів, які зможуть самостійно працювати на зйомках. А ще  Суспільне Дніпро планує розширити гіперлокальну мережу.

“Це наш великий проєкт, який дозволив розширити нашу присутність у Дніпропетровській області. У 2025 році маємо в планах ще більше розширити мережу наших кореспондентів, щоб набагато оперативніше отримувати інформацію з усіх точок області”, — говорить головред. 

Що можна ще сказати. Попри всі виклики та проблеми 2024 року, медійники Дніпропетровщини намагаються зберігати оптимізм, планують роботу і чекають, як і всі українці, нашої скорішої перемоги.

Катерина Лисюк, регіональна представниця Інституту масової інформації в Дніпропетровській області 

Написання цього блогу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проект USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО ”Інститут масової інформації” та необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews