Питання рівня готовності, очікувань та термінів початку українського контрнаступу вкрай турбують спільноту як України та росії, так і Заходу. Відомі західні й українські експерти та політики у період з кінця березня висловлюють своє бачення та прогнози розвитку подій.

У Центрі протидії дезінформації при РНБО України проаналізували коли очікувати майбутній контрнаступ ЗСУ. 

Глава держави В. Зеленський не став називати терміни початку наступу, однак підкреслив, що ЗСУ відомі всі плани росіян, а українські воїни готуються «звільняти нашу землю». За його словами, щоб розпочати процес звільнення, Україні необхідно отримати додаткові обсяги озброєння та боєприпасів від союзників.

Секретар РНБО О. Данілов вважає, що «Україна не почне контрнаступ непідготовленою, і досягнення Україною рівня військової готовності до контрнаступальних дій – це питання часу».  

Міністр оборони України О. Резніков також анонсував цього року звільнення тимчасово окупованих територій у «найбільш підходящий момент, який ухвалить Генштаб».

Очільник ГУР К. Буданов абсолютно не сумнівається у недалекій перспективі «знакової битви для новітньої історії України», під час якої «вийти на кордони 1991 року – цілком досяжне завдання цього року».

Міністр оборони США Л. Остін заявив, що Україна має «дуже хороші шанси» здійснити успішний контрнаступ навесні цього року.  

В інформаційному просторі росії все частіше з’являються повідомлення про сповільнення російських операцій і вірогідність успіху масштабного контрнаступу Сил оборони України. Там поширюються побоювання, що ЗСУ розпочнуть контрнаступ до того, як російська оборонно-промислова база отримає можливість наростити виробництво та зміцнити потенціал рф для захисту. Зокрема, більшість підрозділів зс рф на важливих ділянках фронту укомплектовані мобілізованими бійцями, які мотиваційно та професійно не готові відбити наступ. Проте західні лідери вважають, що путін може відреагувати на початок контрнаступу ЗСУ всіма інструментами, які у нього залишилися, не відкидаючи застосування тактичної ядерної зброї. 

Наразі російські спецслужби цілеспрямовано поширюють фейки та дезінформацію, щоб зірвати контрнаступ ЗСУ й уповільнити допомогу від союзників. Найрезонанснішою ІПсО, причетність до якої кремля практично доведена, є «вкид» сфальшованих «таємних документів США і НАТО», які начебто свідчать про неготовність України до контрнаступу. Однак, навіть якщо серед підроблених матеріалів є дійсні документи НАТО, більшість із них містять лише прогнозні оцінки, частина з яких уже втратила актуальність або не підтвердилась (зокрема щодо тверджень про захоплення Бахмута до кінця лютого).

Які висновки можна зробити?

По-перше, потік військової допомоги від партнерів та заклики до населення на тимчасово окупованих територіях евакуюватись є досить переконливими свідченнями невідворотності контрнаступу України. Адже від того, що відбуватиметься на фронті, залежить не лише доля України, але й майбутнє Європи. 

По-друге, терміни початку будь-якого контрнаступу визначаються рівнем готовності трьох його етапів – підготовки резервів, виявлення слабких місць оборони ворога та зручного моменту нанесення удару. Всі етапи не мають чітких дат, тому що кожний наступний етап залежить від успішного завершення попереднього. Підготовка до початку українського контрнаступу йде належним чином, очікуємо завершення поставок західної зброї і встановлення відповідної погоди.

По-третє, оборона Бахмута відіграє ключову роль у виснаженні ворога та відволіканні зс рф від підготовки протидії українському контрнаступу. Нині спроби швидкого захоплення міста не дали переконливих результатів і окупанти повертаються до оборонного плану щонайменше на 5-ти напрямках, де тривали активні наступальні дії (Куп’янськ, Луганськ, Бахмут, місто Авдіївка-Донецьк і західний Донецьк/східне Запоріжжя).

По-четверте, підготовка такої військової операції, як контрнаступ, вимагає інформаційної ізоляції до тих пір, поки це не буде достатньо безпечно для наших військових. Адже публічні заяви про стан готовності й терміни початку контрнаступу можуть бути частиною інформаційної війни з обох сторін, спрямованої на введення в оману суперника. З цього приводу заступниця міністра оборони України Г. Маляр закликала українців зберігати інформаційну тишу, не обговорювати подробиць контрнаступу та взагалі публічно не обговорювати плани ЗСУ, щоб не заважати військовим робити свою роботу. Тільки три особи в Україні мають право оприлюднювати стратегічні військові плани та задуми – Президент як Верховний головнокомандувач, міністр оборони та головнокомандувач ЗСУ. Саме режим інформаційної тиші та закриття для журналістів зони бойових дій під час контрнаступу в Харківській області дозволили реалізувати найуспішнішу з початку повномасштабного вторгнення військову операцію з визволення окупованих територій.