Експерти попереджають про зростання випадків захворювання на ВІЛ і туберкульоз в Україні
Європейські експерти попереджають про різкий зріст кількості захворювань на венеричні хвороби, ВІЛ і туберкульоз в Україні. Це може спровокувати відсутність доступу багатьох людей до медичної допомоги на тлі війни, евакуація жінок за кордон та інші фактори.
Про це повідомляє сайт 056 з посиланням на німецьку медіагрупу Redaktionsnetzwerk Deutschland.
Ще до війни Україна мала один із найвищих показників захворюваності на туберкульоз та ВІЛ у Східній Європі та Центральній Азії.
За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я, у 2020 році в Україні хворіли на туберкульоз близько 32 тисячі осіб. Наша країна входить до 30 країн світу, у яких особливо поширений мультирезистентний туберкульоз, від якого не допомагають наявні ліки.
Крім цього, в Україні також проживає близько 260 тисяч ВІЛ-інфікованих. Вона після росії є другою за поширеністю вірусу країною в Східній Європі та Центральній Азії.
У Глобальному фонді Європи дуже стурбовані тим, що війна може зробити ситуацію, ще гіршою.
«Поки рано точно оцінювати довгострокові наслідки війни, але ми очікуємо, що конфлікт матиме значний вплив на рівень захворюваності на туберкульоз та ВІЛ в Україні та в усьому регіоні.
Великі переміщення біженців, розміщення в тісних приміщеннях і перебої з наданням медичної допомоги сприяють поширенню інфекційних захворювань», — сказав директор Глобального фонду боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією Пітер Сендс.
Також хвилює те, що через війну багато українців не мають доступу до медичної допомоги, зокрема програм профілактики, діагностування та лікування.
«Понад 150 медичних закладів були пошкоджені або зруйновані, а медичний персонал і пацієнти були поранені, вбиті або змушені тікати.
Для хворих на туберкульоз та людей, які живуть з ВІЛ, ця ситуація є особливо небезпечною для життя, оскільки вони мусять приймати медикаменти регулярно», — попередив Сендс.
Також він зазначив, що ЄС рішуче підтримує створення захищеного гуманітарного коридору, щоб можна було доставляти медичні засоби, а люди, які хочуть покинути зону конфлікту, могли це зробити.