27 січня — Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. Був запроваджений резолюцією Генеральної Асамблеї ООН у 2005 році, щоб вшанувати пам’ять мільйонів, які загинули від нацистського режиму. 

Редакція сайту 056 розкаже про цей день. 

Цей день обрано не випадково, адже 27 січня 1945 року війська 1-го Українського фронту визволили людей концтабору «Аушвіц-Біркенау». День, коли світ несе відповідальність за скоєні злочини та події, які не можуть бути забутими.

«Голокост, який призвів до знищення однієї третини євреїв і незліченної кількості представників інших національностей, завжди слугуватиме всім людям пересторогою про небезпеки, які приховують у собі ненависть, фанатизм, расизм та упередження…», – йдется в тексті резолюції Генасамблеї ООН. Україна приєдналася до цього важливого світового вшанування вже у 2012 році.

Історія

«Ми не заспокоїмось, поки по землі ходитиме бодай один єврей…» — слова, які приписують найжорстокішому фюреру Німеччини, відображають жахливу реальність Голокосту, де нацисти винищували мільйони євреїв та національних меншин. Цей страшний процес почався в Німеччині і розповсюдився по всій окупованій нацистами Європі. Протягом більш ніж десятиріччя, з 1933 до 1945 років, нацисти вбивати, ставили досліди та катували невинних людей в численних концтаборах, таких як «Освенцим» та «Треблінка». Умови в цих таборах були жорстокими, з газовими камерами та постійною нестачею продуктів харчування.

У часи Другої світової війни нацистська політика передбачала знищення різних національних груп, які вважалися загрозою або неповноцінними. Жертвами цієї політики стало багато людей, зокрема шість мільйонів євреїв. Крім того, нацистський режим систематично винищував ромів, поляків, гомосексуалів, людей з ментальними порушеннями та інших.

Після завершення війни США, Велика Британія, Франція та СРСР створили Міжнародний військовий трибунал. У листопаді 1945 року він розглядав справи вищих чиновників Третього Рейху, причетних до розв’язання війни. Трибунал у Нюрнберзі визначав відповідальність за злочини проти миру і людства, а підсудні були позбавлені волі або отримали вирок у вигляді смертної кари.

Судові процеси також торкнули нацистів нижчих звань, винних у смерті євреїв та інших злочинах проти людства. Наглядачі табору «Освенцим» та інші кати були притягнуті до відповідальності перед міжнародним співтовариством за свої злочини під час численних судових процесів, а когось роками переслідував ізраїльський «Моссад». Однак, історики все ж визнають, що частина з них змогла уникнути покарання за свої злочини.

Україна та Голокост

Голокост значною мірою торкнувся й України, близько 1,5 мільйона євреїв були знищені на нашій території. За офіційною статистикою, в Україні тоді проживало понад два мільйони євреїв, тобто більше 75% людей були жорстоко вбиті. Багато з них були вбиті під час масових розстрілів, які відбувалися часто біля ярів на околицях міст або невеликих сіл.

Вже після перетину кордону німецькими військами України, вони розпочали свою програму з систематичного переслідування та знищення євреїв. У вересні 1941 року відбулися жахливі події в Бабиному Яру, що знаходиться в Києві. У цьому урочищі зондеркоманди СС розстріляли понад 33 тисячі людей, включно з маленькими дітьми. Цей акт був лише однією із серії вбивств єврейського населення, яке здійснювалося нацистами на території окупованої України під час Другої світової війни. Бабин Яр став символом жахливих злочинів проти людства, який сьогодні відомий на весь світ.

Експерти виявили, що в Україні існує близько 2000 «менших Бабиних ярів» — місць, де нацисти вчиняли масові вбивства єврейського населення.

Зберігаючи пам’ять про страшні події Голокосту, ми вшановуємо жертв і визнаємо важливість збереження історії для того, щоб уникнути повторення подій в майбутньому. Разом із світом висловлюємо скорботу та вдячність тим, хто встояв і продовжує стояти проти несправедливості та нетерпимості. Українці й досі борються за створення світу, де кожна людина може жити в гідності та мирі.