17 жовтня розпочався дводенний офіційний візит в. путіна до Китаю. Формальний привід візиту – участь в міжнародному форумі «Один пояс – один шлях», але справжні мотиви значно ширші.

У Центрі протидії дезінформації при РНБО України проаналізували навіщо путіну та Сі Цзіньпіну зустріч.

Налагодження зв’язків з Китаєм – це дуже важливий для кремля крок із демонстрації світовій спільноті виходу країни з міжнародної ізоляції. Таким чином путін шукає в Китаї підтримку на кількох рівнях: політичному, військовому й економічному. Створення нового військово-економічного союзу «росія-Китай-Індія» поряд з економічним утворенням БРІКС має створити реальну противагу НАТО та ЄС. Через санкційні обмеження та втрату європейських ринків збуту росія й змушена переорієнтовувати всю економіку на Китай, адже крім нього у москви просто не залишилося подібних за розміром торгових, фінансових та логістичних партнерів. Наразі Китай – це головне джерело валютної виручки, широкого спектра товарів, від одягу та електроніки до комплектуючих для військового виробництва. 

Також кремль розраховує на міжнародну підтримку Пекіна. Як відомо, саме Китай підтримав провалену РБ ООН російську резолюцію щодо ситуації в секторі Гази, яка не засуджувала дії угруповання ХАМАС. 

Крім того, путін скористався візитом для схилення до підтримки російської політики лідерів країн так званого Глобального Півдня з Південної Америки, Африки та Південно-Східної Азії. Так, окрім зустрічі з палким прихильником кремлівського режиму прем’єром Угорщини В. Орбаном, у путіна заплановані бесіди з лідерами В’єтнаму, Індонезії, Монголії, Лаоської Народно-Демократичної Республіки, Королівства Таїланд, Єгипту, Кенії та Чилі.

Для китайського керівництва розширення військових та економічних зв’язків з кремлем теж вкрай важливе. Адже китайська модель, яка перетворила бідну слаборозвинену країну на економічну наддержаву, себе вичерпала, а економічний бум закінчився. Ціною ставки на розвиток внутрішнього попиту стало стрімке зростання сукупного державного боргу до 300% ВВП (за цим показником Китай випередив США), колапс ринку нерухомості та вибухонебезпечна соціальна ситуація у китайських провінціях, «позабалансовий» регіональний борг яких на реалізацію інфраструктурних проєктів досяг 9 трильйонів доларів.

Крім того, з моменту заснування проєкту «Один пояс – один шлях» 10 років тому Китай виділив країнам, що розвиваються, позик майже на 1 трильйон доларів, що зараз перетворило країну з найбільшого у світі кредитора на найбільшого стягувача боргів. Тому, без сировинних ресурсів рф криза в Китаї може перейти в гостру фазу, що напряму загрожує стабільності країни та владі Цзіньпіна.

Щоб стримати початок занепаду китаю як наддержави, обидві країни зацікавлені в збільшенні обсягів експорту російського газу та побудови трубопроводу «Сила Сибіру-2», який транспортуватиме газ із родовищ півострова Ямал у Західному Сибіру.

Чим посилення осі «москва-Пекін» загрожує Україні?

По-перше, візит путіна, крім стратегічних геополітичних напрямків, вирішує і практичніше завдання – отримати від Китаю додаткові ресурси, щоб російська армія могла продовжувати вести бойові дії на території України. Загальна атмосфера форуму та заяви лідерів рф та КНР свідчать, що обсяги торгівлі Китаю з росією товарами подвійного призначення та підсанкційними західними технологіями будуть продовжувати нарощуватися, а військово-економічне співробітництво з Україною поступово згортатися. За даними західних джерел, цього року росія імпортувала з Китаю безпілотників на суму понад 100 мільйонів доларів, що в 30 разів більше, ніж Україна, а китайський експорт до рф кераміки (компонента, що використовують у бронежилетах) збільшився на 69% (до понад 225 мільйонів доларів), тоді як в Україну – впав на 61% (до 5 мільйонів доларів). Прогнозується поширення обсягів «сірого» імпорту китайських товарів подвійного призначення до росії, зокрема через компанії-одноденки, створені для приховування торговельної діяльності.

По-друге, ймовірно, посилиться підтримка Китаєм російських ініціатив на міжнародній арені. Зокрема, йдеться про посилення антиамериканської риторики з примушення Заходу припинити підтримувати Україну зброєю та фінансами і всадити українське керівництво за стіл переговорів з росією. Недарма після переговорів у вузькому складі Сі Цзіньпін підтвердив щільну стратегічну взаємодію та зовнішньополітичну координацію, зокрема готовність співпрацювати з росією «для захисту міжнародної справедливості», а путін похвалив ініціативу лідера Китаю як таку, що узгоджується з метою росії побудувати альтернативний світопорядок. 

Тож результати переговорів у Пекіні 17-18 жовтня для України та світу можна буде побачити за кілька місяців. Проте наразі ні росія, ні Китай не здатні запропонувати світу життєздатної ідеологічної, технологічної або економічної альтернативи Заходу.