8 листопада Єврокомісія оприлюднила свою щорічну оцінку того, як країни, які прагнуть стати членами ЄС, здійснюють необхідні реформи. 

У Центрі протидії дезінформації при РНБО України проаналізували, наскільки висновки Єврокомісії наблизили Україну до вступу в ЄС, передає редакція 056. 

Найважливішим досягненням стала констатація головою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляйєн того факту, що Київ виконав 90% з того, що йому рекомендувала Єврокомісія для початку переговорів про членство, і це «блискучий прогрес» для країни, яка воює. Принципового прогресу Україною було досягнуто в конституційній реформі, реформі у сфері правосуддя, у відборі до складу Вищої ради правосуддя, в антикорупційних процесах, боротьбі з відмиванням грошей. Було вжито важливих заходів для обмеження впливу олігархів на суспільне життя, нового закону про медіа, досягнуто прогресу щодо прав національних меншин. Доповідь відзначає успіхи України у дотриманні прав людини та розвитку демократичних інституцій і визнає заходи й обмеження, що виходять із введеного після російського вторгнення надзвичайного стану, в цілому пропорційними та відповідними поточній ситуації.

Водночас для затвердження державами ЄС так званої переговорної рамки (технічного документа, з якого розпочинаються переговори), Київ має ще закінчити свої «домашні завдання». 

Зокрема, наша держава має виконати наступні 4 умови:

• схвалити запропонований урядом закон про збільшення штатної чисельності Національного антикорупційного бюро України;
• виключити із закону «Про запобігання корупції» положення, котрі обмежують повноваження НАЗК щодо продовження перевірки активів, які вже пройшли процес перевірки, а також ті, що обмежують повноваження агенції щодо перевірки майна, придбаного декларантами до вступу на державну службу;
• у рамках деолігархізації ухвалити закон про лобіювання, який відповідатиме європейським стандартам;
• ухвалити закон, який враховує решту рекомендацій Венеційської комісії від червня і жовтня 2023 року, що пов’язані із законом про національні меншини, а також який враховуватиме рекомендації Венеційської комісії, пов’язані із законами про державну мову, ЗМІ та освіту.

Як бачимо, боротьба з корупцією залишається серед головних завдань України на шляху до ЄС.

Зокрема, Україні необхідно переглянути Кримінально-процесуальний та Кримінальний кодекси в частині забезпечення більшої ефективності та результативності розгляду справ про корупцію серед чиновників. Йдеться про скасування «поправок Лозового» для запобігання процесуальним затягуванням, повернення правових положень з декларування статків, введення правових норм щодо конфіскації майна осіб, винних у таких злочинах, та продовження реалізації державної антикорупційної програми у 2023-2025 роках. Крім того, від України очікують законодавчого обмеження впливу олігархів, додаткових зусиль для боротьби з організованою злочинністю, усунення юридичних і процедурних недоліків у цьому процесі. Україні пропонується провести оцінку загроз, що виходять від організованої злочинності та відповідно до стандартів ЄС розвинути спроможності для боротьби з нєю. Зокрема, має бути здійснений ретельний добір персоналу в Бюро економічної безпеки, як ключового агентства у боротьбі проти економічних злочинів.

Основним лобістом вимог ЄК щодо нацменшин очікувано стала Угорщина, яка блокує процес вступу України до ЄС через начебто утиски мовних прав етнічних угорців. Віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції О. Стефанішина висловила впевненість, що Україна досягне згоди з Угорщиною про рівень виконання вимог Євросоюзу щодо захисту прав національних меншин.

Водночас на шляху України до початку переговорів про членство в ЄС може виникнути проблема з боку Варшави. Адже МЗС Польщі вимагає від України вирішити питання ексгумації жертв Волинської трагедії як умови вступу до Євросоюзу.

Враховуючи конструктив і готовність України виконувати рекомендації Єврокомісії на шляху до членства в ЄС, є всі підстави сподіватися, що європейські та українські політики знайдуть компроміс, щоб політичні відносини окремих держав-сусідів не стали на заваді інтеграції України до ЄС.  

У підсумку звіту Єврокомісія рекомендуватиме Європейській раді розпочати з Україною переговори про вступ до ЄС. У Брюсселі 14-15 грудня має відбутися саміт, на якому лідери всіх 27 країн, що входять до ЄС, для початку переговорів щодо вступу України до Євросоюзу мають одноголосно підтримати таке рішення. Тим більше, що лідери та члени урядів ряду держав ЄС (Президент Литви Г. Науседа, Президент Естонії А. Каріс, прем’єр Фінляндії П. Орпо, очільниця МЗС Німеччини А. Бербок, міністерка закордонних справ Румунії Л. Одобеску) привітали рекомендацію Єврокомісії почати з Україною перемовини про членство і висловили впевненість у виконанні країною «кандидатських» вимог. Наступний звіт Єврокомісія має підготувати до березня 2024 року.