Топ-темою міжнародної політики грудня є можливе поглиблене вторгнення російських військ в Україну. Це напруження не могло не активізувати безпекові служби власне в нашій країні. І хоч Київ знаходиться далеко від кордонів, Укрінформ поцікавився у заступника директора з оборонних питань Департаменту муніципальної безпеки КМДА Михайла Щербіни, чи готове місто до надзвичайних ситуацій, пов’язаних із накопиченням військових сил країни-агресора поруч із українськими територіями.

ЗАПРОШУЮТЬ НА СЛУЖБУ ПОБЛИЗУ ДОМУ В БРИГАДУ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ОБОРОНИ 

— Михайле Юрійовичу, держсекретар США Ентоні Блінкен на зустрічі з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим 2 грудня закликав відвести війська від кордонів України та виконувати Мінські угоди. Тему територіальної цілісності України обговорювали під час відеоконференції Байден і Путін. Заяву «Про Росію та Україну» 12 грудня ухвалили глави МЗС «Великої сімки». До якого розвитку подій, зважаючи на все це, готується Департамент муніципальної безпеки КМДА?

— Ми куруємо з оборонних питань два основних напрямки: мобілізаційний і створення територіальної оборони. Ми готуємося, якщо буде необхідно, до проведення мобілізації й допомагаємо в цьому Збройним Силам, територіальним центрам комплектування – колишнім військкоматам в комплектуванні військових частин особовим складом, технікою.

Ми вважаємо, що при мобілізації, в першу чергу, мають бути залучені резервісти оперативного резерву, які вже воювали і мають бойовий досвід. Це – перший напрямок, яким ми займаємося.

Другий напрямок нашої оборонної роботи – це робота по підготовці зони територіальної оборони міста Києва. Очолює цю зону Київський міський голова Віталій Кличко, у нього є штаб зони. Й нині маємо саме такий перехідний момент, коли потрібно приділяти багато уваги цьому питанню. До ухвалення закону про основи національного супротиву штаб зони очолював військовий комісар. Із введенням у дію положень названого закону з 1 січня 2022 року начальником штабу зони територіальної оборони буде командир бригади, а в районах – командир батальйону. Тобто, більші завдання покладаються вже безпосередньо на рівень бригади територіальної оборони, яка є основою військової складової територіальної оборони.

— Можливо, люди не зовсім орієнтуються в понятті “бригада”, будь ласка, поясніть про що йдеться?

— Є військово-цивільні складові територіальної оборони: це наша міська, районні державні адміністрації, які утворюють відповідні штаби територіальної оборони – штаб зони територіальної оборони міста Києва і штаби 10-и районів територіальної оборони столиці. Кожний голова районної державної адміністрації одночасно є головою району територіальної оборони. У воєнний час їм підпорядковується військова складова. Територіальна оборона включає не тільки Збройні Сили, це і Національна гвардія, Національна поліція, Служба безпеки України, Державна служба надзвичайних ситуацій та всі інші складові оборонних та безпекових структур, які є на території району та залучаються до територіальної оборони.

Утім основна сила у військовому плані – це бригада територіальної оборони. Бригади територіальної оборони формуються в кожній області й у місті Києві, тобто, у нас на сьогодні є 25 бригад територіальної оборони. Це військова частина Збройних Сил України, а не якась армія міста чи мера. Бригада територіальної оборони на сьогодні підпорядковується командуванню Сухопутних військ. Коли буде сформоване нове Командування Сил територіальної оборони – це повинно статися вже в січні наступного року – всі бригади будуть підпорядковані Силам територіальної оборони. 

— Яка управлінська взаємодія місцевого керівництва і командуючого сил територіальної оборони? Чи може мер давати вказівки бригаді?

— Бригада підпорядковується Командуючому сил територіальної оборони як військова частина. Коли вона буде виконувати завдання з територіальної оборони міста Києва, то буде вже переходити в оперативне підпорядкування, і завдання буде ставити, в тому числі, й Київській міський голова – через штаб, тобто через командира бригади. Мер не буде командувати безпосередньо бригадою. Він дає вказівки командиру бригади, проте командир бригади підпорядковується своєму військовому начальнику. Київський міський голова організовує територіальну оборону; організовує всі сили, які входять в територіальну оборону, та взаємодію між ними, ставить конкретні завдання: хто які об’єкти повинен захищати, де виставити блок-пости, патрулі тощо.

— Як нині діє КМДА, на цьому етапі в зв’язку з інформаційною хвилею щодо можливого ще глибшого вторгнення російських військ на територію України? Які наради відбуваються, які вже є доручення безпосередньо від Віталія Кличка?

— Уперше, напевно, ми провели колегію Київської міської державної адміністрації, першим питанням на якій було саме питання територіальної оборони. Було поставлено завдання всім головам районних у місті Києві державних адміністрацій, директорам усіх департаментів КМДА щодо їх безпосередньої участі в питаннях територіальної оборони.

Найперше завдання – укомплектувати бригаду, як військовослужбовцями, так і резервістами. Щоби укомплектувати бригаду резервістами, ми проведемо роботу з працівниками комунальних підприємств міста Києва, щоб вони були приписані до бригади територіальної оборони, а потім уклали з нею контракти на службу в резерві. Вони зможуть проходити підготовку практично навіть за рахунок свого робочого часу.

Другий напрямок, який обговорювали на колегії, – це забезпечення бригад приміщеннями. Із нового року бригада повинна набрати до 500 військовослужбовців – сержантів, солдатів, офіцерів. Їх треба десь розмістити; треба мати місце, де проводити їх навчання, підготовку, а до того – власне рекрутинг. Ми зараз займаємося і пошуком таких приміщень спільно зі Збройними Силами України та надаємо допомогу бригаді.

— Що це можуть бути за приміщення? Об’єкти комунальної власності?

— Ми розглядаємо вивільнені приміщення. Наприклад, перше, яке ми знайшли, раніше орендував «Ощадбанк». Зараз ми там плануємо розмістити один із батальйонів. А для розгортання бригади, для проведення злагодження її підрозділів ми розглядаємо одну з територій військових частин у місті Києві.

— Які будуть обов’язки у тих 500 людей, яких плануєте набрати найближчим часом у територіальну оборону?

— Півтисячі осіб – це управління бригади і командування батальйонів. Їх головне завдання – організувати підготовку до повного розгортання бригади. Ми плануємо розмістити їх у декількох точках в Києві. Наприклад, одна точка – на 2-3 батальйони, де буде розміщуватися особовий склад.

— Які завдання у штабів районів територіальної оборони у Києві?

— Голови районів – їм поставлено таке завдання – повинні безпосередньо долучитися до організації та забезпечення підготовки своїх підрозділів. Раніше ми проводили тренування окремо штабів районів територіальної оборони, окремо тренування батальйонів, бригади територіальної оборони. А в серпні нинішнього року ми вперше провели навчання спільно зі Збройними Силами. Був призов резервістів (може, чули оголошення про те, що стріляють по Києву, то щоб не лякалися). Ми проводили розгортання штабів району і в той же час розгортали їх батальйони територіальної оборони, налагоджували реальну взаємодію. А в районі ЖК «Міністерський» за допомогою Оболонського району розгорнули взводний опорний пункт, який відбивав напад умовного противника.

Наступного року ми також плануємо проводити спільне навчання. У п’ятницю, наприклад, проводимо навчання штабу районної територіальної оборони, а в суботу голова району спільно з командиром батальйону свого району проводять тренування резервістів. Тобто, вони між собою налагоджують співпрацю, визначають, які завдання виконують на території району, яким чином, якими силами і – вже, якщо буде реальна загроза чи ворог нападе на нас, – вони будуть навчені, будуть знати, як діяти, будуть знати систему зв’язку тощо. Це головні напрямки, за якими ми працюємо по силах територіальної оборони.

— Як відбувається набір у бригаду територіальної оборони?

— Це дуже важливе питання – набір на військову службу, прошу вас це обов’язково наголосити.

Раніше в нас у бригаді було близько двох десятків військовослужбовців, решта – резервісти. А планується – до 500 військовослужбовців. У нас на сьогодні бригада в Києві налічує більш як 3 тис. осіб. А буде – до 5 тисяч. Є 6 батальйонів територіальної оборони, а планується, згідно з законом, зробити ще 4 батальйони: тобто буде батальйон у кожному районі.

Укомплектувати у 2021 році бригаду територіальної оборони військовослужбовцями – таке завдання поставив головнокомандувач Збройних Сил України. Тож ми зараз розгортаємо інформаційну кампанію. Звертаємося до мешканців Києва, колишніх військовослужбовців, резервістів: ви можете прийти в бригаду територіальної оборони.

У чому переваги? По-перше, це проходження служби в місті Києві, поряд з домом.

По-друге, це виплати. Сьогодні, згідно з законом України про працю, передбачено, що резервіст, який звільнився з лав Збройних Сил України, або будь-який громадянин, який підписує контракт, під час особливого періоду матиме збережену зарплатню за його основним місцем роботи; збережену пенсію, якщо він пенсіонер; плюс він отримає грошове забезпечення в армії. Тобто, він тричі отримує кошти, це суттєво навіть для Києва. Я розумію, що, може, зарплати військових не дуже конкурентоздатні як для Києва, але якщо взяти всі три складових, це дуже непогані гроші.

— Хто може укладати контракт, які є вікові обмеження?

— До укладання контракту на військову службу вимоги висуваємо не ми, а Збройні Сили. У бойові частини йдуть особи переважно до 40 років. Ті, хто віком понад 40 років, можуть піти в територіальну оборону. Все решта – це вже стан здоров’я.

Крайній вік служби у нас зараз – 60 років. Відповідно офіцер крайній контракт може укласти у 55 років (5 років контракт). Сержант, солдат – у 57 років. Тобто, 57, 55 років – верхня межа для укладання контракту, якщо навіть людина не воювала, але має досвід військової служби. Він може прийти у військкомат і подати свої документи на укладання контракту, пройти медкомісію – і буде розглянутий на контракт на військову службу в територіальній обороні.

— І власне це потім повністю уже військова служба?

— Звичайна військова служба, на відміну від резервістів.

КОНТРАКТ РЕЗЕРВІСТА: МОЖЛИВІСТЬ РОБИТИ ДВІ КАР’ЄРИ

— Тепер розкладемо по полицях, хто може бути резервістом? І до чого зобов’язує такий контракт?

— Ось бачите плакат: на ньому програміст, бізнесмен, оця дівчина працює у нас в департаменті КМДА – усі вони резервісти. Протягом тижня вони перебувають на своїх звичних робочих місцях, а в суботу приїздять на полігон і проходять підготовку.

Кожен громадянин від 18 до 60 років, чоловік або жінка можуть підписати контракт на службу в резерві. В територіальній обороні немає таких вимог, щоб обов’язково проходити підготовку кожну суботу. Кожен обирає сам, яка у нього може бути щільність занять. Ми пропонуємо – щонайменше проходити підготовку раз на місяць. 

Раз на місяць ми виїжджаємо на полігон, проводимо стрільби й більш активну практичну підготовку. Вважаємо, що якщо хоча б раз на місяць резервіст приходить на заняття, то це вже добре. Але деякі батальйони (як Солом’янський, наприклад) проводять підготовку двічі на тиждень: теоретичну – у вечірні часи і практичну – щосуботи. Там ентузіасти, люди які бажають займатися – то вони й займаються інтенсивніше.

— Яка кількість людей у Києві можуть стати резервістами? Знаєте, зараз надрукуємо інтерв’ю – і ринуться люди, а їм почнуть відмовляти.

— Я вам скажу так: обмежень не буде. На сьогодні ми можемо взяти понад 3 тисячі резервістів. З 2022 року планується збільшити бригаду до 5 тисяч.

Але Законом передбачено, що в такому місті, як Київ, ми можемо створити ще одну бригаду. Тож, коли повністю укомплектуємо військовослужбовцями, резервістами нинішню, то я впевнений – будемо клопотати, щоб нам дали дозвіл створити ще одну бригаду.

Одна бригада для Києва, я вважаю, дуже замало. Тому ми візьмемо стільки людей, скільки буде бажаючих. Вважаю, що якомога більшому числу людей необхідно бути готовими до національного спротиву, йти і займатися.

Більшість тих, хто прийшов зараз у резервісти, – це люди, які не воювали. Як правило, це 30-45-річні, інтелігенція, люди, які вже досягли всього в житті – у них є сім’я, бізнес, робота. Але вони хочуть бути впевнені, що зможуть захистити себе, своїх близьких, свої домівки, своє місто.

По-перше – вони отримують підготовку, впевненість у тому, що зможуть себе захистити. У нас 80 відсотків резервістів поступово стають власниками нарізної мисливської зброї. Люди озброєні, навчені, вони вже впевнені, що можуть захистити себе.

По-друге, вони отримують колектив однодумців, які зможуть прийти на допомогу в будь-якому випадку, починаючи від збройного нападу і закінчуючи якимись рейдерами, рекетирами, ким завгодно. Тобто, вони зібралися – й один одного захистили. Це вже така згуртована сім’я однодумців. Для впевненості людини в майбутньому – це дуже важливо.

Крім того, це жодним чином не заважає в роботі. Навпаки – під час служби людина отримує нові навички, новий досвід, нові спеціальності, навички командування. Резервіст одночасно може робити дві кар’єри. Наприклад, є в нас архітектор, він ніколи не служив в армії. А як резервіст проявив свої лідерські якості, навчився – і зараз керує підрозділом. Він уже молодший сержант, у нього є можливість зростати далі по службі. Резервіст, який має вищу освіту, або закінчив військову кафедру, може отримати військове звання офіцера.

І головне – підрозділ уже буде готовий під час загострення ситуації до виконання завдань. Не потрібно буде ніякої окремої підготовки. Коли виникне необхідність захистити район або відбити якісь ворожі дії, як було на Донбасі з тим же Гіркіним, коли загін росіян прийшов у Слов’янськ, – якби там був підготовлений хоча б один такий підрозділ, він не дав би окупантам зробити те, що вони зробили.

Якщо буде оголошено мобілізацію, то резервістів призиває вже не військовий комісар, а їх командир. Просто, комбат дзвонить і каже: «Петре, прийди на місце збору». Усі зібралися – й одразу починають виконувати завдання. І їх уже не призве військкомат в якусь іншу частину, не має на це права. Той, хто підписав контракт резервіста, може бути призваний тільки у свою частину, тільки у свій батальйон, де він знає свого командира, своїх товаришів, свої завдання і впевнено зможе їх виконувати.

А як у нас було під час мобілізації? Спочатку ми призиваємо в навчальний центр, потім людину відправляють в якусь частину, яку вона не знає. Тільки через кілька місяців «притреться» до інших. А в резервістів практично одразу підрозділ готовий до виконання завдань.

— Якщо людина підписала контракт резервіста, а потім передумала, у неї помінялися плани, – яким чином вона може повернутися до попереднього життя?

— Це одне з питань, які люди озвучують найчастіше. Його регулює Положення про проходження служби в резерві, яке затверджено Указом президента України. Ми прописали в ньому такий пункт, щоб людей не лякати: розірвання контракту за згодою сторін. Якщо громадянин змінює місце проживання (людина жила в Києві, переїхала в інше місто, за кордон) – він не прив’язаний контрактом. Він звертається до свого командира і вони достроково припиняють дію контракту.

Буває інша ситуація: змінилися сімейні обставини, не може людина проходити підготовку щотижня, у неї стан здоров’я змінився. Вона також підходить до командира, і вони можуть розірвати контракт за згодою сторін без усіляких бюрократичних перепон, і ніхто не буде за цією людиною ганятися чи судитися з нею.

Практично на сьогодні контракт – повністю добровільний. Тобто, якщо людина не може по суботах ходити на заняття, не має можливості, якісь проблеми виникли в сім’ї, наприклад, потрібен догляд за близьким родичем – то хай займається своїм питанням. Але є вимога, – якщо буде мобілізація, людина має прибути одразу, це вже обов’язково, у свій підрозділ і разом із ним стати на захист міста Києва.

— Хто може бути мобілізованим в умовах загострення?

— Кожен громадянин України, військовозобов’язаний у першу чергу, може бути мобілізованим. Мобілізують чоловіків від 18 до 60 років, жінок – у добровільному порядку. Якщо буде мобілізація, практично кожного можуть мобілізувати і направити в будь-яку частину різних родів військ. Тому в 2014 році було таке гасло: якщо ти хочеш, щоб тебе не мобілізували – маєш сам прийти у військкомат.

Коли прийшов добровільно, ти маєш право сам обрати частину, де хочеш служити – десант, морська піхота, що тобі сподобається, обрати професію, яка тобі підходить. І в нас, на службі в територіальній обороні громадянин приходить і обирає. Він може мешкати в одному районі міста Києва, а підписати контракт із батальйоном іншого району, де йому підходить колектив, командир, де більш інтенсивна підготовка.

І ще. Підписати контракт резервіста може не лише той, хто зареєстрований у місті Києві. Достатньо, щоб він проживав тимчасово або працював у столиці. Тобто потрібні довідка про тимчасове проживання, або довідка про те, що ти працюєш у місті Києві. Цього резервісту достатньо для укладання контракту в бригаді територіальної оборони столиці.

— Зважаючи на всі події й інформаційні хвилі останніх двох місяців, за вашими пронозами, яка ймовірність того, що може бути масова мобілізація у Києві?

— Вірогідність дуже висока. Тому що я, як громадянин, як особистість, теж читаю Інтернет, статті в пресі й вважаю, що для Путіна завдання – не випустити Україну з лап і повернути її до нового Радянського Союзу, це ціль його життя. Він хоче залишитися в історії як якийсь збирач земель.

На сьогодні, я так розумію, він розглядає два варіанти розвитку подій: або ми самі до нього прийдемо за рахунок того, що він розвалить нас зсередини; а якщо зсередини не зможе розвалити, то рано чи пізно буде війна. Це невідворотно, вона буде. Питання лише: якого масштабу? Або це буде продовження війни на сході, або це буде атака на Київ, ракетні, бомбові удари, ще щось…

Я не буду пророкувати, як це буде. Але вважаю, що треба готуватися. І вважаю: якщо ми зможемо створити сильну армію – а другим ешелоном будуть саме сили територіальної оборони, рух національного спротиву (на сьогодні – більш як 100 тисяч осіб), якщо ми їх навчимо, підготуємо, згуртуємо – то Путін не зможе сказати, що його в Україні зустрічатимуть з хлібом і сіллю. Бо будуть зустрічати озброєні люди, які захищатимуть кожен клаптик нашої землі. І тоді він тричі подумає перед тим, як на нас напасти. А зараз у нього є такі думки, що він може зайти на нашу територію і не буде ніякого спротиву. І це тільки підштовхує його до прийняття необдуманого рішення. Це дає йому надію на те, що вдасться перемогти.

Хоча він має досвід, що у 2014-му вийшли добробати, волонтери, українська армія, якої – він вважав – немає взагалі. Ми змогли тоді відстояти Україну, але зараз може бути більш масований наступ. І нам треба до цього підготуватися.

Якщо ми будемо готові, то загрозу буде значно знижено. Аніж чекати, поки агресор прийде до тебе, я вважаю, треба почати готуватися – навчитися захищати себе. І ворог не нападе. 

НА ТРИ РОКИ КМДА ПЛАНУЄ ВИДІЛИТИ НА ТЕРИТОРІАЛЬНУ ОБОРОНУ 110 МІЛЬЙОНІВ ГРИВЕНЬ

— Чи є зоною відповідальності КМДА матеріально-технічне забезпечення територіальної оборони у місті Києві?

— Бригади територіальної оборони, у першу чергу, повинні забезпечуватися Збройними Силами України. Але ми розуміємо, що на сьогодні оборонний бюджет є недостатнім. І в першу чергу Збройні Сили забезпечують бойові військові частини. А територіальна оборона комплектується, на жаль, і забезпечується за залишковим принципом. На сьогодні КМДА взяла на себе використання частки бюджету міста на територіальну оборону.

Ми вже забезпечуємо перевезення резервістів у цьому році. Вони займаються у вільний від роботи час, і ніхто їм за це ніяких грошей не платить. Раніше ще й добиралися до місця проведення навчань за свій рахунок, то зараз ми допомагаємо перевозити резервістів муніципальним транспортом. Замовляємо його через тендери.

На наступні три роки ми підготували програму «Захисник Києва». Заплановано виділити 110 мільйонів гривень на закупівлю навчального обладнання, електронних тирів, масо-габаритних макетів зброї і т.д. За рахунок цих грошей ми також плануємо відремонтувати приміщення, що виділені для бригади. Плануємо облаштувати власний навчальний центр, де зможуть займатися всі сили муніципальної безпеки міста Києва.

Також передбачаємо закупити радіостанції, навіть безпілотники. Планів у нас багато.

На наступні роки ми закладаємо в бюджет міста компенсацію вартості довідки від нарколога та довідки від психіатра, які необхідні при укладанні контрактів. Це близько 400 гривень. Заклали кошти на форму, в якій можна буде проводити заняття резервістам. Тому що їм видається на весь час служби лише один комплект військового форменного одягу… На скільки його вистачить при інтенсивних заняттях? І цей комплект люди бережуть на шикування, на якісь урочистості. А от так, щоб вчитися кожної суботи, вони купують за свої гроші все, і бу військову форму, і взуття, й спорядження, налокітники і наколінники тощо. 

— Ви згадали 2014 рік: чи можна порівнювати територіальну оборону сім років тому і нині? І як власне можна спробувати влитися до лав територіальної оборони?

— Скажемо так: 7 років тому взагалі практично не було територіальної оборони, або вона була на папері. На даний час уже створюємо якусь більш-менш реальну територіальну оборону.

Є гаряча лінія, практично щоденно нам дзвонять до 10 громадян: чоловіки і жінки, які запитують, як можна долучитися до сил територіальної оборони. Ми кожного законтактовуємо з командиром того батальйону, куди людина хоче потрапити. І цей командир батальйону вже надає бажаючому інформаційну допомогу, де і як простіше та швидше пройти всі медкомісії, зібрати необхідні документи, щоб уникнути зайвих бюрократичних перепон. Як правило, на весь процес достатньо 2-3 дні.

Люди розуміють, що для того, щоб бути у безпеці, захистити себе, свою сім’ю, дітей – треба бути до цього готовим. Ми навчимо, як надати першу медичну допомогу, а це навіть у звичайному житті людині може знадобитися: коли раптово хтось поруч задихається чи в когось стався серцевий напад. Коли є така підготовка – людина стає впевненішою в собі, їй набагато легше потім вирішувати всі життєві проблеми.

— Чи великий штат тих, хто навчає? І хто є інструкторами?

— На сьогодні більшість тих, хто навчає, – це волонтери, колишні офіцери, які мають бойовий досвід. Навчають, безумовно, і командири, начальники штабів батальйонів, тобто штатні офіцери.

Ми плануємо з наступного року створити окремий підрозділ в складі КМДА, який буде займатися навчанням, – навчальний відділ підготовки не тільки територіальної оборони, а всіх сил муніципальної безпеки. Ми будемо навчати і муніципальну охорону, і працівників КАРС – Київської аварійно-рятувальної служби, і резервістів територіальної оборони. Плануємо набрати підготовлених інструкторів із сертифікатами, які зможуть займатися на постійній основі. КМДА буде виплачувати їм зарплату.

— Окремий масив роботи – організація військового обліку і підготовки громадян України до військової служби, в тому числі допризовної підготовки молоді, підготовки призовників з військово-технічних спеціальностей, забезпечення їх призову на строкову військову службу. Чи часто нині зустрічається явище, яке поміж собою називають «косять від армії»?

— Така тенденція певною мірою ще зберігається. Не всі бажають іти на строкову службу. Одна з причин, чому люди не хочуть іти на строкову службу – побутує переконання, що ніякої корисної військової підготовки вони не отримають, а будуть займатися в більшості господарчими роботами.

До речі, одна з ідей, яка зараз опрацьовується в тому числі й у Збройних Силах України, і в Генштабі, – це поступова заміна строкової служби на службу в територіальній обороні. Щоб громадянин приходив на заняття без відриву від дому, місяць-два в рік, – і це заміняло б строкову службу. Законом це вже передбачено.

За законом, якщо ти пройшов два контракти в територіальній обороні – це рівноцінно проходженню строкової служби. Утім механізм ще не напрацьовано.

Наприклад, у Фінляндії не існує взагалі такого поняття, як хтось «відкосив від армії». Тому що є, по-перше, патріотизм. І, по-друге, там чітка державна позиція: той, хто не служив, – дуже сильно втрачає у кар’єрних можливостях. Я вважаю, наприклад, що для того, щоби претендувати на посади державних службовців: прокуратура, СБУ, суди – обов’язкове проходження військової служби – для чоловіків щонайменше. Якщо ти не воював, якщо ти не захищав у часи війни Україну, – яке право ти маєш знаходитися на державній службі? Всі повинні пройти через фронт, причому не так, що провели в зоні ООС нараду – й отримали посвідчення.

— Чи варто киянам боятися навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів? І яка ефективність таких тренувань?

— У нас бойові бригади проходять збори десь раз на два роки. А бригади територіальної оборони, на жаль, рідше – один раз на два-три роки. І ці збори – 10 діб. Ми в серпні проводили такі збори.

Головне завдання цих зборів – те, що ми, по-перше, зібрали бригаду, провели злагодження підрозділів, взаємодію з районними державними адміністраціями. Тобто збирати бригаду треба обов’язково. Тому що по суботах ми збираємо максимум роту, батальйон.

У цьому році на зборах уже було ухвалено рішення, що залучених до зборів киян на ніч відпускатимемо додому. Тобто вранці прийшов, пробув день на зборах, увечері повернувся додому. Якщо хтось заступає на чергування, безумовно – має добу виконувати завдання. Утім, якщо немає необхідності створювати складнощі для людей, то навіщо їх вигадувати? За планові збори, до речі, виплачується відповідна грошова винагорода. 

— Ми вже трохи згадали про те, що з 1 січня 2022 року вводиться в дію закон «Про основи національного спротиву», який зачіпає питання організації територіальної оборони. Як нові положення змінюватимуть функціонал відділу організації територіальної оборони?

— Було ухвалено два важливі закони: про основи національного спротиву і про чисельність Збройних Сил України. Чисельність Збройних Сил України збільшується на 11 тисяч осіб. З них 10 тисяч – офіцери, сержанти, солдати, військовослужбовці територіальної оборони. У нас територіальна оборона вже буде мати в мирний (так будемо говорити) час достатню кількість людей для виконання першочергових завдань. І тисяча піде в рух опору для дії на тимчасово окупованих територіях тощо.

Територіальна оборона набуває багатьох функцій, яких раніше не було, але які корисні для місцевих державних адміністрацій. ТО може виконувати завдання по ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, по підтримці правопорядку в місті. Ми в цьому році вже проводили декілька таких навчань, де ми залучали своїх резервістів до боротьби з підтопленням, до боротьби з лісовими пожежами.

Так роблять у всьому світі. От ви бачили, як зараз у Польщі резервістів використовують для охорони державного кордону. В Америці постійно при всіх ураганах, повенях завжди використовують резервістів Національної гвардії – це і є їх територіальна оборона. Вважаю, ми теж поступово будемо до цього приходити.

Не весь час у нас буде війна, колись буде і мирний час. Утримувати велику кількість військовослужбовців, резервістів, коли немає для них завдань, теж не раціонально. Якщо немає бойових дій, то підготовлений, навчений, згуртований підрозділ може використовуватися під час надзвичайної ситуації будь-якого ступеня складності.

— На вашу думку, яка з країн найефективніше організовує та використовує сили територіальної оборони?

— Вважаю, за приклад ми повинні брати Фінляндію. У них настільки все чітко прописано, є патріотизм і є державна підтримка. Це фактично одна з небагатьох країн, яка реально перевірила свою територіальну оборону під час радянсько-фінської війни, де фіни виявилися здатними відстояти свою незалежність.

У їхніх збройних силах є три рівні перебування в резерві. Перший – це бойові військові частини, другий рівень – територіальна оборона на рівні їхніх областей, будемо так казати. Третій рівень – територіальна оборона рівня районів. І коли громадянин стає старшим за віком, він переходить у наступну категорію. Підготовка здійснюється так само, як у нас, у багатьох випадках – на добровільних засадах, тому що країна теж не дуже багата. Скільки вони можуть фінансувати, стільки вони й фінансують.

Практично вся Фінляндія знаходиться в резерві, у них є кілька ступенів готовності, й вищий ступінь – це «Фінляндія йде на війну», коли вся нація виступає на захист своє країни. Вважаю, ми теж до цього колись прийдемо.

Щоб люди дізналися, що таке резерв, що таке територіальна оборона – для цього треба провести масштабну рекламну кампанію. Так у Великій Британії на таку кампанію витратили близько 600 мільйонів фунтів стерлінгів. Ось як люди ставляться до територіальної оборони!

Ми ж і досі ще створюємо територіальну оборону – хоча йде восьмий рік війни. У Польщі почали це робити в 2014-му – і за три роки вони створили діючу територіальну оборону. Вони побачили нашу ситуацію, відчули загрозу.

Ми постійно чогось чекаємо, у нас не вистачає грошей, у нас не вистачає бажання, у нас все чогось не вистачає… Тому, на жаль, і сьогодні, щоб ви розуміли, в Україні територіальною обороною займаються в основному ентузіасти, люди, які не байдужі, які чогось хочуть досягти, при мінімальній підтримці з боку держави.

Але справа рухається, і я впевнений, що наша система національного спротиву буде побудована, або ми будемо вимушені остаточно створити її вже під час бойових дій. Вибору в нас немає. 

Валентина Самченко. Київ

Фото: Юлія Овсяннікова