Полтаві запропонували черговий концепт оптимізації транспортної мережі: його плюси та мінуси
У Полтаві презентували проект покращення автобусної мережі, який має зменшити час очікування транспорту та розвантажити дороги від сотні зайвих маршруток. Але він здебільшого повторює розробку 2017 року, яка так і залишилася нереалізованою
13 жовтня у Полтавській міськраді провели презентацію результатів моделювання нової мережі маршрутів громадського транспорту. Розробкою займалися представник A+S Consult GmbH у Східній Європі Даніель Вольф, експерт з транспортного планування, кандидат технічних наук Станіслав Свічинський та експерт з транспортного планування Павло Шевченко.
Презентація результатів моделювання нової мережі маршрутів громадського транспорту Полтави
На жаль, анонсів презентації та запрошень на неї міськвиконком не публікував, тому відвідати особисто і поставити уточнювальні питання «Полтавщина» не мала можливості. Натомість управління ЖКГ опублікувало файл з презентацією. Ми проаналізували її разом з експертом з транспорту Назарієм Никончуком і виявили, що концепт має більше недоліків, ніж переваг.
Новий проект не передбачає жодної оптимізації тролейбусної мережі
Найперше, що помітив Назарій Никончук — це те, що сама презентація складена нелогічно і без пояснень вона не зрозуміла та не інформативна. Як нелогічні і запропоновані оновлені маршрути.
Існуюча та запропонована маршрутні мережі
Узагальнені показники функціонування існуючої та запропонованої транспортної мережі
— Зараз в місті курсує 57 автобусних маршрутів і 10 — тролейбусних. Фахівці з транспортного планування пропонують змінити лише автобусні, хоча до тролейбусних також купа запитань. Зокрема, розробники самі вказують, що з 10 тролейбусних маршрутів, 9 мають слабку наповненість, а 1 — перевантажений.
Мова йде про «кільцевий». З часу, коли Полтава отримала нові тролейбуси, тільки на цей маршрут збільшили випуски, хоча всім відомо, що «кільце» й так перевантажене транспортом. І коли «кільцевий» маршрут має стабільний 10-хвилинний інтервал, то інші — такі як «двійка», «четвірка» — 20 хвилин, «трійка» або «вісімка» — 40 хвилин. Було б логічніше збільшувати випуски тролейбусів саме на околицях. Плюс тролейбус реально міг би конкурувати з маршруткою, але депо не може це зробити через відсутність курсів водіїв. Хоча так можна не тільки покращити транспортну ситуацію, а й зменшити кількість безробітних, — вважає експерт.
Проект не передбачає зміну тролейбусних маршрутів
Наприклад, тролейбусний маршрут № 1 «Київський вокзал — Південний вокзал» майже повністю повторює тролейбусний маршрут № 4: «Завод «ГРЛ» — Південний вокзал». Вони відрізняються лише тим, що за № 1 тролейбуси заїжджають на дві зупинки — на Зіньківській і кінцевій, а за № 4 вони їдуть шість зупинок до ГРЛ.
— З власних спостережень до останнього (Київського вокзалу) доїжджають один-два пасажири, а іноді — тільки сам кондуктор з водієм. Логічніше було б маршрут № 1 закрити, а випуск «перекинути» на № 4. Таким чином, інтервал на «ГРЛ — Центр», «Центр — Південний вокзал» був би значно менший. А зараз ситуація така, що «одиничка» та «четвірка» часто їдуть один за одним через неправильно складений графік, — зазначив Назарій Никончук.
Також не змінюється маршрут № 3 «Завод «ГРЛ» — Склозавод (по вул. Сінній)», хоча така потреба є. За цим напрямком їздить три тролейбуси з інтервалом 27-80 хвилин.
— Якщо збільшити випуски хоча б до шести машин і продовжити його до села Розсошенці, то мешканцям буде простіше дістатися до автостанції на вул. Шевченка, вулиці Сінної, а також відкриється новий напрямок «Розсошенці — вул. Сінна» і значно покращиться доступ мешканців до вул. Гончара, району 1-ї міської лікарні, шкірно-венерологічного диспансеру та інших важливих соціальних об’єктів з центральної частини міста та, частково, кільця, — пояснив експерт.
На його думку, є проблема і з тролейбусним маршрутом № 6 «Завод «ГРЛ» — Південиий вокзал (через Алмазний)». Він зараз здебільшого возить пільговиків та випадкових пасажирів, бо має великий інтервал — 20-25 хвилин, і тому не користується популярністю у пасажирів.
— На мою думку, його варто закрити до кращих часів, оскільки з Південного вокзалу в бік Алмазного курсує близько п’яти маршрутів, тому тролейбус не складає конкуренції та має слабку наповненість, — пояснив Назарій Никончук.
Він додав ще один важливий факт. Фахівці не згадали про відновлення маршруту № 13 «Левада — вул. Героїв Сталінграда (через Алмазний)». Його закрили у 2012 році через нерентабельність. Інтервал тролейбуса тоді складав 50 хвилин. Про відновлення цього напрямку згадують майже щорічно, бо з Левади курсує тільки один тролейбусний маршрут у бік центру. Щоби доїхати до ринку, мотелю чи автовокзалу, необхідно пересідати або обирати автобус.
— Без оптимізації тролейбусних маршрутів, обговорень та змін тролейбус так і залишиться атракціоном на околицях та «пільговозом» по «кільцю». Хоча це єдиний великогабаритний комунальний вид транспорту, бо місто не закуповує великі автобуси. Та й взагалі, як можна оптимізовувати якийсь один вид транспорту, коли в європейських містах тролейбуси та автобуси доповнюють один одного у різних позаштатних ситуаціях? — резюмував Никончук аналіз тролейбусної мережі.
Запропонована автобусна мережа на 90% повторює розробку 2017 року
Перший недолік запропонованої автобусної мережі, на яку вказує Назарій Никончук — це відсутність єдиної нумерації маршрутів, яка би спростила користування транспортом для місцевих мешканців і для гостей міста.
— Наприклад, № 1-20 — тролейбуси, № 21-100 — автобуси та № 101-999 — маршрути Полтавської громади та інші приміські. Це значно спрощує користування транспортом, як для місцевих та і для іноземних студентів чи туристів. Також це зручно для диспетчерів, які слідкують за роботою транспорту. А в деяких випадках єдина нумерація унеможливлює виникнення конфліктних ситуацій, — пояснив експерт.
Розробники запропонували скоротити кількість автобусних маршрутів з 57-ми до 32-х, тобто на 40%. При цьому, вони використали нумерацію від № 1 до № 8, від № 10 до № 12 та від № 14 до № 36.
— Не зрозуміло, навіщо залишати пробіл між 8 і 10 та прибирати № 13? Фахівці вірять у якісь темні сили? Дуже не професійно, на мою думку, — додав Назарій Никончук.
Зрозумілішим використання таких номерів стає, якщо подивитися на проект транспортної мережі від приватного ТОВ «Трек Сервіс Контроль», який воно розробило у 2017 році. Запропонована нині мережа майже повністю збігається із цією розробкою — за виключенням окремих зупинок по напрямках.
Тобто Даніель Вольф, Станіслав Свічинський та Павло Шевченко фактично скопіювали і трохи доповнили розробку 4-річної давнини. Якщо вона виявилася такою ідеальною, то чому її не реалізували раніше?
Можливо тому, що приблизно в той час керівником і власником «Трек Сервіс Контроль» був Максим Голдиш — депутат Полтавської міськради 7-го скликання від партії «Совість України», лідером якої у Полтаві був чинний міський голова Олександр Мамай. А на останніх виборах Максим Голдиш балотувався до облради від партії «За Майбутнє», лідером якої у Полтаві наразі є Олександр Мамай. Останньому висловили недовіру та позбавили мерського крісла якраз у 2018 році, на початку якого і була презентована мережа «Трек Сервіс Контролю».
Наразі ж Олександр Мамай знову міський голова, а Максим Голдиш уже зайшов до Полтави з іншою компанією. Його ТОВ «Фарго Сістемс» отримало контракт на впровадження електронного квитка.
Напрямки окремих маршрутів незрозумілі та непродумані
Найбільш незрозумілий із запропонованих експертами маршрутів — це № 24. Ми так і не змогли зрозуміти навіть, як саме він курсуватиме. Спитати про це можна було би під час публічної презентації у розробників. Однак, як ми вже вказали, громадськість туди не покликали.
Пропозиція щодо оновлення маршруту № 24
— Загалом відчуття, наче намагалися об’єднати те, що об’єднувати не можна. Закрили маршрут № 15 «Техуніверситет — Балакіна» (на презентації він чомусь 9-й), зіпсували маршрут № 26 «Центр — Сади-2 — Огнівка — Центр» та зробили не зрозуміло що з маршрутом № 53 «Балакіна — Огнівка» (він вказаний як 24-й), — вважає Назарій Никончук.
Маршрут № 25 «Центр — ОЦЕВУМ — 1-ша лікарня — Огнівка — Сади-2 — Автовокзал», на думку Никончука, краще було би продовжити до Інституту зв’язку, а в зворотному напрямку — пустити вулицею Героїв Сталінграда.
Пропозиції щодо зміни маршрутів № 25 та № 26
Так у 1-ї міської лікарні відкриється зв’язок зі 109-м мікрорайоном (який вона обслуговує) та автовокзалом, а мешканці Огнівки та Садів-2 тепер матимуть змогу доїхати до автовокзалу. А до вул. Зигіна, Київського вокзалу та Інституту зв’язку вони діставатимуться значно швидше.
Пропозиції щодо запровадження маршрутів № 34 та № 35
— Маршрут № 34 «Автовокзал — Алмазний — Сінна — Шевченка — Центр — Дублянщина» має дивну трасу. Напевно, розробники хотіли компенсувати закриту «трійку», яка йшла саме з Центрального ринку. Проте вже маю здогадки, як би працював такий маршрут в умовах постійних заторів на вулицях Шевченка, Пушкіна. Та й навіщо його було повертати на Сінну? Це тільки збільшить час в дорозі і заплутає пасажирів, — зазначив наш експерт.
Нова мережа не достатньо поліпшує сполучення між районами і передбачає навантаження на перевантажені вулиці
У презентації розробники також зобразили, як оновлена мережа поєднує маршрутами різні райони міста. Зокрема, вони залишили «кільцевий» маршрут абсолютно таким самим, як є зараз.
— Я би випуск на ньому зменшив на користь околиць. Наприклад — посилити тролейбус № 7, який частково дублює «кільце», тролейбус № 4 та інші. Бо навіть з урахуванням оптимізації мережі виходить, що знову вся увага зосереджена на «кільці», що викличе шквал негативу у жителів ГРЛ, Левади чи Розсошенців, — вважає Назарій Никончук.
Пропозиції щодо маршрутів, які прямують через центр міста
Він також відзначив, що розробники не закрили маршрут № 49 «Розсошенці — Південний вокзал», а просто дали йому № 3.
— По-перше, знову у тролейбуса відбирають платних пасажирів. По-друге, якщо просто посилити «двійку», ніякий автобусний дублер не знадобиться. По-третє, чому автобусному маршруту теж не дали № 2? Це виглядає дуже не логічно, — пояснив наш експерт.
Окрім того, з оновленої мережі не прибрали маршрути № 43 «Левада — Центр — Половки — Алмазний — Левада», з випуском у 13 автобусів, та № 57 «Левада — Центр — завод «ГРЛ», на якому мають працювати 6 автобусів.
— Тепер додайте сюди ще 7 тролейбусів з маршруту № 12 і отримаємо 26 (!) одиниць транспорту за напрямком «Левада — Центр». Цікаво, на які пасажиропотоки розраховує транспортний відділ, міська рада і, особливо, спеціалісти з транспортного планування? — здивувався Никончук.
Пропозиції щодо маршрутів, які обслуговують Поділ та Леваду
За пропозицією фахівців, мікрорайони Сади-2 та Огнівка матимуть п’ять маршрутів замість дев’яти.
Пропозиції щодо маршрутів, які обслуговують Огнівку
— Відносно непогано, але до маршрутів теж є питання. Безумовний плюс за зв’язок «Огнівка — Сади — Половки». Сподіваюся, що його введуть як експериментальний на перший час, бо колись його теж намагалися ввести, проте бажаних пасажиропотоків він не приніс. Також можна було б скоротити час в дорозі на маршруті № 32 (зараз № 39) «Левада — Огнівка», якщо пустити його через вулицю Героїв АТО, а в зворотному напрямку — вулицею Грушевського. А № 31 можна пустити через вулицю 23 вересня, — оцінив Назарій Никончук.
Також він вважає, що не можна називати оптимізацією ту розробку, у якій залишили два маршрути, один з яких майже повністю дублює іншого. Мова йде про автобусні маршрути № 7 «Розсошенці — Інститут зв’язку», який їде через центр, і № 10 «Горбанівка — Яківці».
— Частково це заміна нинішніх маршрутів № 33 і № 36, але суть дублювання залишається. На мою думку, необхідно зробити один маршрут «Горбанівка — Яківці», але з переглядом розкладів. Тобто, один рейс курсуватиме з Горбанівки до Інституту зв’язку, а наступний автобус — до Яківців. Результат — відсутність дублювання маршрутів та адекватний інтервал, — зазначив експерт.
Питання у нього викликав і випуск на маршруті № 33 (зараз № 55) «Розсошенці — завод «ГРЛ» (через Алмазний).
— 12 маршруток. Додайте сюди ще 7 тролейбусів маршруту № 7 «Розсошенці — Інститут зв’язку (через Алмазний)», 6 тролейбусів № 6 «Завод «ГРЛ» — Південний вокзал» (через Алмазний). Звідки такі пасажиропотоки? Зараз на маршруті № 55 працює шість маршруток з інтервалом 15 хвилин, бо в більшості випадків маршрутка виїжджає прямо перед тролейбусом № 7, — пояснив Никончук.
Пропозиції щодо маршрутів, які обслуговують Розсошенці
Також не є плюсом те, що околиці міста знову запропонували поєднати з центральним ринком. На вулицях Шевченка та Пушкіна в години «пік» дуже складна ситуація з транспортом: утворюються затори та збільшується час в дорозі. Напрямки з селищ Лісок, Залізничників, МБЗ, Червоний Шлях, Рибці, ДБК, Яр пропонують вести з ринку, а Вакуленці — до центру. Незрозуміло, чому останній район став винятком.
Окрім того, наш експерт відзначив, що у проекті немає жодного маршруту через вулицю Гожулівську. Мікрорайон і зараз погано сполучений, хоча має багато новобудов і його планують далі забудовувати.
— Отже, у цьому проекті знову не врахована думка мешканців міста, які користуються громадським транспортом щодня. Не було обговорень з громадою, як це має бути в нормальному місті. Знов усю увагу звернули на кільце. Це можна зрозуміти з переліку маршрутів. Запровадження такої мережі викликає перевантаження транспортом і негативні реакції мешканців околиць. До жодного маршруту з презентації немає пояснення, — резюмував Назарій Никончук.
Тож, після спільного аналізу ми виписали питання, які б хотіли поставити під час презентації, але не мали такої можливості.
- На підставі чого створювалися та змінювалися маршрути?
- Чому маршрути мають саме такі випуски та інтервали?
- Чому представлена мережа настільки схожа на розробку ТОВ «Трек Сервіс контроль»?
- Чому у проекті не розглядалася тролейбусна мережа?
- Чим суттєво відрізняються запропонована та покращена мережі?
- Чи ви вважаєте, що збільшення кількості пересадок без єдиного квитка — це оптимізація мережі?
, «Полтавщина»