В рамках розподілу коштів від перевиконання бюджету Полтавської області на 2021 рік департамент культури і туризму облдержадміністрації отримає 300 тис. грн на дослідження меж ділянок масових розстрілів жертв під час нацистської окупації на території колишніх артскладів у Полтаві (9 га) в межах Програми збереження культурної спадщини Полтавської області.

Витяг з пояснювальної записки до проекту рішення щодо змін до бюджету

Нагадаємо, що Полтавська міська рада, під впливом аргументів міського голови Олександра Мамая 19 березня на сесії міськради мінімальною кількістю голосів прийняла рішення про проведення земельного аукціону на території колишніх артскладів. Відповідно до проекту рішення, мова йде про оренду 9 земляних ділянок загальною площею 11,36 га через аукціон.

Земельні ділянки території колишніх артскладів, які рішенням депутатів Полтавської міськради мають віддати на аукціон

Прийняттю цього рішення передувала дискусія, яку розпочала громадська активістка та голова ГО «Пушкарівський яр» Олександра Супряженко. Вона висловилася проти забудови території колишніх артскладів та розповіла про історію знищення на цьому місці єврейського населення та заявила, що земля не готова до аукціону.

Територію артскладів влада міста намагалася віддати на аукціон ще у 2019 році, проте тоді на заваді таким планам стали громадські активісти. Тоді ж влада міста дала краєзнавцям та історикам кілька місяців на визначення меж територій масових поховань розстріляних полтавців.

У липні 2019 року дослідники всеукраїнської громадської організації «Народна пам’ять» почали досліджувати ймовірні місця масових розстрілів на території колишніх артскладів.

У грудні 2020 року обласна комісія у справах увічнення пам’яті учасників антитерористичної операції, жертв війни та політичних репресій при Полтавській облдержадміністрації заслухала звіт ГО «Пушкарівський яр» про результати розвідок, розкопок та пошукових робіт у 2019 році на території колишніх артскладів. Було висловлено думку, що ця територія може стати «визначним місцем», яке не можна забудовувати без погодження архітекторів.

Компетентне джерело із виконкому Полтавської міськради так прокоментувало фінансування нового дослідження:

— В принципі, якщо є гроші, то можна екскаватором переорати там 54 га, квадратно-гнєздовим методом. Однак усі ці дослідження, які більше будувалися на аерознімку люфтваффе за 1943 рік, не призвели до знахідок решток людей зі слідами насильницької смерті. Орієнтовно було два місця розстрілів: одне вже давно перебуває на території заводу «Лтава», інше — це приблизно там, де зараз стоїть пам’ятник Скорботної матері. А кістки людей там знаходять тому, що це територія колишнього міського кладовища.

Аерофотозйомка 1943 року порівняно з сучасною Google-картою

Можливо, активісти переслідують якісь інші цілі, а тому і не розуміють цих аргументів. А міська влада просто не має політичної волі, щоб розпочати процес забудови. При цьому пам’ять про загиблих не постраждає — в договорі оренди, який будуть підписувати майбутні забудовники, прописано, що у разі виявлення людських решток, вони зупиняють роботи та повідомляють про це відповідні контролюючі та правоохоронні органи. Це загальна вимоги. Якщо активісти так хочуть, то вони можуть чергувати під час земляних робіт і контролювати їх.

Звичайно, ці аргументи не зупинять бажання обласної влади витратити 300 тис. грн на чергове дослідження території колишніх артскладів. Але тут головне роздивитись межу між вшануванням жертв масових розстрілів і інтересами міста, якому потрібно розвиватись.

Ян ПРУГЛО, «Полтавщина»