У чинного міністра культури Олександра Ткаченка – 11 радників – штатних, позаштатних та “»залучених позаштатних експерток». Не всі вони публічні – хтось пише про свій статус в соціальних мережах, когось тегає в постах на фейсбуці міністр, а хтось не світиться взагалі.

Така невидимість може розв’язувати руки – за тобою не пильнує НАЗК, ти не подаєш декларації, не проходиш спецперевірки, на тобі не висить тягар ставити підпис на документах. Ти можеш бути візіонером, пропонувати (або гальмувати) реформи і не ризикувати водночас стати суб’єктом кримінального провадження за нецільове використання бюджетних коштів.

«Радники потрібні міністру, щоб розвантажити його і допомогти сфокусуватись, – коментує Яна Барінова, яка була радницею Олександра Ткаченка з вересня 2020 року до лютого 2021-го, а наразі очолює Департамент з питань культури КМДА. – Ти приходиш працювати в колектив, де можеш нікого не знати, і тобі складно почати ставити правильні питання правильним людям. Радники в цьому допомагають».

Наразі в Олександра Ткаченка три штатні радниці: Ольга Боровикова, Наталія Пюро та Олена Музиченко.

До заходу Олександра Ткаченка до влади Ольга не працювала в держсекторі: була керівницею групи зовнішніх корпоративних комунікацій холдингу «1+1». За її словами, нинішній міністр, який до 2019 року був генеральним директором групи каналів «1+1 Media» не був її прямим керівником. Зараз вона виконує функції прессекретаря міністра та відповідає за всю комунікацію зі ЗМІ.

Наталія Пюро – радниця із загальних питань секретаріату міністерства з серпня 2020 року. Олена Музиченко – радниця з березня 2021-го, в її сфері відповідальності – організаційні питання в проведенні заходів та проєктів.

Всі вони є частиною патронатної служби міністерства та отримують за свою роботу зарплату.

Поза штатом в радниках міністра значаться: Юрій Курка (з питань безпеки), Марія Василейко (з питань координації міжнародної технічної допомоги), Анна Павлова (з питань стратегічних комунікацій), Віктор Гринюк (радник держсекретаря міністерства Яреми Дуля), Юлія Лактіонова (призначена нещодавно і опікується сектором книговидання) та Лариса Карамушка. Всі вони мають працювати на громадських засадах.

Ще двоє радниць згадуються в розмовах, але не зазначені в списку, наданому МКІПом у відповідь на запит, – це Наталя Микольска та Людмила Зелінська. Як коментує пресслужба міністерства на запит Liga.net, вони – залучені позаштатні експертки, які «надають свої коментарі та консультують без права ухвалення рішення».

Наталя Микольська, експертка зі стратегічних трансформацій, юристка-міжнародниця, провадить зовнішню експертизу з листопада 2020 року, в її сфері відповідальності – «розвиток креативних індустрій та креативної економіки, взаємодія із сферою з проблемних питаннь». У 2015-2018 рока вона була заступницею Міністра економічного розвитку та торгівлі, а наразі є членкинею Наглядової ради Укргідроенерго.

З усіх перелічених, Людмила Зелінська та Лариса Карамушка – найвпливовіші радниці міністра, які ходять з ним на зустрічі та фактично виконують функції очільників відповідних відділів у Мінкульті.

За офіційним коментарем міністерства, Людмила Зелінська залучена до експертизи лише в квітні 2021 року. А за словами наших співрозмовників, вона відповідає за всі кадрові рішення як в міністерстві, так і в інституціях, якими Мінкульт керує, і в цьому нібито має більше впливу, ніж кадровий відділ. Як коментують у міністерстві, завдання, поставлене перед Зелінською Олександром Ткаченком, – «організація та координація з розробки стратегії МКІП, консультації у галузі управління та розвитку персоналу». Вона також залучена до створення стратегії міністерства – документу, над яким сідає працювати кожен новий міністр і на який не зважають його наступники.

Лариса Карамушка опікується фінансовими питаннями. Згідно з офіційним коментарем МКІП, вона “долучилась до команди міністерства у липні 2020 року як спеціалістка із впровадження реформ від UNDP (Программа розвитку ООН. – Авт.). Вона консультує у прийнятті рішень з управління державними фінансами та майном”.

В її сферу відповідальності, за нашою інформацією, входить погодження змін до бюджетів інституцій, підпорядкованих міністерству, та моніторинг фінансових документів, які лягають на підпис міністру. Карамушка – досвідчена чиновниця: свого часу вона очолювала Департамент фінансів Київської ОДА і Департамент економіки та фінансів МОЗу. За словами наших співрозмовників в держсекторі культури, ця радниця має більше повноважень, ніж голова відповідного департаменту – на зустрічах пані Ларису представляють як «фіндиректорку міністерства». Її основна задача – впорядкувати фінансування культури в міністерстві та захистити міністра від ризиків, пов’язаних з кримінальною відповідальністю.