29 квітня у Ворсклу випустили 1700 кілограмів сазана. Рибу привезли із Харківської області, члени громадської організації «Річки Полтавщини», яку створили небайдужі полтавці. Протягом кількох місяців вони збирали пожертвування на зариблення Ворскли. Для першого зариблення обрали сазана. 82 тисяч гривень витратили на закупку 1700 кілограмів цієї риби.

Уже наступного дня активісти виловили із річки рибацькі сітки й рибу, що в неї потрапила. Виловлювати рибу сітками у Ворсклі заборонено, тим більше у період нересту, який триває з 1 квітня по 20 травня. Щодня члени громадської організації патрулюють річки й витягують рибацькі сітки. Також вони кілька разів на місяць розсипають корм для риби.

Про те, як члени громадської організації патрулюють річку, розповів керівник ГО «Річки Полтавщини» Олександр Штейман.

— Скільки витягли сіток після зариблення?

— За цей час ми витягли 20-30 сіток. Плюс 15 раколовок та 10 екранів для вилову риби. Був один кумедний випадок. Запливаємо ми у залив за пляжем «Плесо», спокійно, сіток немає. Ідемо назад, дивимося, а із правої сторони чоловік на одномісному надувному човні в’яже сітку. Ми питаємо у нього, що він робить. Він як нас побачив, викинув у річку сітку, відро, снасті, вистрибнув із човна та втік очеретом по воді. Сітки ми забрали й спалили, човна не чіпали. Чоловік коли тікав пошкодив його, і він залишився на воді. Про ситуацію ми сповістили рибінспекцію.

Члени громадського патруля рятують рибу з браконьєрських сіток

— Ви викладали відео, на якому ви пересуваєтесь на моторному човні. Ви на нього зібрали кошти із пожертв?

— У нас є новий двигун на 15 кінських сил, його подарував депутат Сергій Іващенко. В суботу ми обкатували мотор, щоби можна повноцінно на ньому рухатися. Мотор гарний, патруль буде щодня. Патрулюємо річкою та берегом, на машинах люди їздять. Скоро дозволять риболовлю і закінчиться нерестова заборона, 21 травня можна уже буде ловити рибу. Члени нашої організації ще більш ретельно оглядатимуть водойму, щоби ніхто не порушував правила рибальства. З таким мотором ми можемо всю акваторію в межах міста за вечір оглянути.

— Можна сказати, що у Полтаві з’явився громадський рибоохоронний патруль?

— Сьогодні я буду писати листа на Державне агентство рибного господарства, щоби вони виділили одного штатного працівника на Полтаву. Раніше в обласному центрі був штатний рибний інспектор, але він пішов в АТО. У нас водойма велика, проблем багато, але немає нікого.

— У Viber-групі, де збирають кошти на зариблення, ви написали, що є плани купити мальків щуки. Коли їх привезуть у Полтаву?

— Під час другого збору ми зібрали 50 тисяч грн. Витратити всю цю суму на судака — це багато. Коли ми проводили опитування про другий етап зариблення, то люди проголосували порівно за щуку і судака. Ми вирішили взяти щуку. Зараз її мало де можна придбати. В Печеніжському рибному господарстві було 3-4 тисячі мальків щуки по 2-4 см. Нам їх по 1 грн віддавали, але треба було терміново забрати, бо вони з’їдять один одного. Ми заколотилися, знайшли водія, який був не проти привезти. Малька поміщають у пакети із водою і повітрям, так можна перевести їх в легковому автомобілі. Їх нічим не годували і вони один одного поїли, із 4 тисяч залишилося тільки чверть. Можливо, закупимо дорослу щуку по 200-300 грамів, тоді 10 тисяч на них витратимо.

— Плани на зариблення судаком зберігаються?

— Звичайно. Судак підростає і ми його будемо брати десь за 30 тисяч грн. Приблизно через 20 днів поїдемо забирати. Ці кошти витратимо і на осінь будемо збирати на нову рибу. Ми намагаємося зберегти рибу, а не просто її в водойму викинути.

Допомогти зі збором коштів можна двома шляхами:

• через переказ на рахунок громадської організації «Річки Полтавщини» (ЄДРПОУ: 43982816): UA423314670000026003306126482
• через переказ на банківську картку: 4149 4993 8266 4611

Координація дій членів ГО «Річки Полтавщини» відбувається у Viber-чаті. Підписатися на новини громадської організації можна в Instagram та Facebook-групі.

Микола ЛИСОГОР, «Полтавщина»