13 січня перевізник Юрій Шевчук отримав попередження з транспортного відділу міськвиконкому про неналежне виконання договірних умов, а 14 січня, без права виправити недоліки (щоправда ніким не уточнені), із ним розірвали договори на обслуговування 7 маршрутів.

Мова йде про наступні маршрути:

• № 10 (Критий ринок — селище Червоний Шлях);
• № 14/18 (вул. Героїв Сталінграду — МБЗ);
• № 22 (Центр — Щербанівський БК);
• № 30 (вул. Героїв Сталінграду — Маслосирбаза);
• № 31 (вул. Героїв Сталінграду — Хлібоприймальний пункт);
• № 36 (Горбанівка — Інститут зв’язку);
• № 64 (м/н Левада — м/н Сади-2).

Маршрути з номерами 36 та 64 обслуговує ФОП Шевчук, а інші — ТОВ «Глобус Авто Полтава» (де він є директором). Ці маршрути обслуговують 26 мікроавтобусів, які належать підприємцю. Після 1-го лютого Юрій Шевчук може ставити їх на «прикол», або шукати іншу роботу. За нашою інформацією, ці маршрути можуть віддати перевізникам Юрію Лупаєнку, Андрію Попову і, можливо, Михайлу Костову.

Відновлення монополії чи одиночна політична помста?

Що стало причиною для розірвання договорів з Юрієм Шевчуком? Точної причини, напевно, не знає й сам перевізник, однак висунемо версію, що нова влада вважає його членом команди «Рідного міста», адже він висувався депутатом до Щербанівської ОТГ самі від цієї політичної сили. Наразі ця партія є опозиційною до Олександра Мамая. Ці паралелі можуть бути навіяні процесом «демонополізації» ринку пасажирських перевезень, яка відбулася після усунення від влади Олександра Мамая депутатами міськради у 2018 році.

Тоді заступник міського голови Олексій Чепурко від «Рідного міста» заявив про згадану демонополізацію, першими ластівками якої стали ТОВ «Глобус Авто Полтава» (директор Юрій Шевчук), ПП «Люкстранс» (директор Оксана Григорова) та ФОП Попов Андрій Юрійович. Восени вони отримали тимчасові договори на обслуговування 9 маршрутів.

Юрію Шевчуку повернули маршрути, які у нього забрали в 2016 році (окрім 48-го). У нього було 4 маршрути — 4 і повернули. Після цього із монополії великих перевізників вийшли також ФОП Мусієнко, Негребецький та ПП «Норд-Ост».

Кілька слів — й про саму монополію, яку здебільшого пов’язували із підприємцем Юрієм Лупаєнком. Суть її полягає у тому, що більшість маршрутів обслуговують лічені великі перевізники, а більшість інших заходять під них на правах суборенди (документально не закріпленої). При цьому чималі грошові компенсації з бюджету за перевезення пільговиків суборендатори не отримували.

Наприклад, за вересень 2018 року великі перевізники отримали 9,2 млн грн. Звичайно, суборендарів не влаштовувала така схема, адже і вони розраховували на компенсації за фактично перевезених пільговиків. Звичайно, це лише фрагмент. За чутками, перевізники, від нижчого щабля до вищого, мали сплачувати міській владі певні кошти за саме право займатися цим бізнесом. Так, представники тоді ще Соцпартії Ілля Кива та Сергій Чередніченко стверджували наступне:

— Решта підприємців, які прагнуть займатися перевезеннями, повинні платити Лупаєнку данину. За інформацією Сергія Чередніченка, схема «плати і їдь» виглядає наступним чином: щомісяця кожен підприємець має віддати за одну машину на лінії 10 тисяч гривень хабара готівкою. Ці кошти йдуть Лупаєнкові, Мамаю та оточенню мера… Якщо врахувати, що в Полтаві понад 400 одиниць транспорту, щомісяця в кишенях Мамая та Лупаєнка осідало близько 3-4-х мільйонів гривень.

Можливо, нова влада обмежиться усуненням лише Юрія Шевчука, за яким бачить політичний шлейф своїх політичних конкурентів. Однак не відкидаємо й більш загального сценарію, коли загадана монополія знову буде відновлена. А приклад з Шевчуком стане своєрідною «наукою» й для решти перевізників.

Нагадаємо, Юрій Шевчук чи не єдиний з приватних перевізників Полтави, який транслює на EasyWay дані про рух усіх своїх автобусів.

Ян ПРУГЛО, «Полтавщина»