У минулому році активні археологічні дослідження проводилися на кількох локаціях. Планові розкопки проводилися на Більському городищі та на пам’ятках в його окрузі. Мова йде, зокрема, про Глинський археологічний комплекс, Котелевське городище, два різночасові поселення Старий Кар’єр та Котельва ІІ. заслуговують на увагу й результати розкопок на курганному могильнику скіфського часу «Скоробір». Усі ці роботи здійснювалися фахівцями Історико-культурного заповідник «Більськ», які завдяки залученню грантових коштів та підтримці дружніх інституцій, здійснили великий обсяг досліджень.

За результатами цих робіт вивчено пам’ятки широкого хронологічного діапазону від доби бронзи до ранньомодерного часу, поповнено державний музейний фонд України, здійснено пам’яткоохоронні заходи та розроблено документацію на щойно виявлені пам’ятки археології.

Традиційно великий обсяг робіт виконувався науковцями Охоронної археологічної служби України Інституту археології НАН України. Вони проводилися в рамках превентивних археологічних досліджень в зонах запланованої господарської діяльності та місцях будівництва. Так, на півдні Полтавщини біля с. Єристівка Пришибської сільської ради, Кременчуцького району було продовжені планові дослідження території. Вивчено два природні насипи, які використовувалися давнім населенням та мали сліди господарської діяльності кінця ХІХ ст. В одному з таких підвищень було знайдено кілька поховань доби бронзи, частина з яких містила сліди ритуальної посипки небіжчиків вохрою. На іншому підвищенні було знайдено глибоку більше трьох метрів стовпову яму забутовану мулом. Стовп був дубовий та досить потужний, у ямі були знайдені монети початку ХХ ст., які слугували своєрідної закладною жертвою, що було характерним для будівельної справи XVIII – початку ХХ ст. До речі, на картографічних матеріалах ХІХ ст. у цій місцевості позначені вітряні млини. Судячи з усього це був центральний стовп від млина «німецької» конструкції.

Превентивні дослідження відбувалися і в історичному ареалі міста Полтави. Цьогорічні розкопки проводилися в межах полтавських передмість. В першу чергу слід згадати роботи на територіях колишнього «Книжкового ринку», де було виявлено сліди забудови кінця XVIII – початку ХХ ст. З числа досліджених об’єктів привертають увагу залишки зрубу криниці і велика кількість різноманітних побутових виробів. Варто вказати, що багато з них є «археологічно цілими» і вони стануть атрактивними музейними предметами.

Наприклад, керамічний диск від пресованих румʼян фірми Maison Dorin. Оскільки там вказана оригінальна адреса Dorin, 27 Rue Grenier, то виріб датується періодом після 1884 року. Такі знахідки досить часто трапляються під час розкопок у містах Англії, Франції або ж США. Дослідники косметики вважають, що саме Дорін вперше виготовили компактну пудру та румʼяна у тому вигляді, який знаємо ми зараз. Безумовно, це невелика і не коштовна знахідка, але її, які і багатьох інших, цінність в тому, що завдяки ним розкривається життя і побут полтавців у порівняно недавньому минулому, яка з кожним роком віддаляється від нас.

Схожі роботи проводилися і по вулиці Соборності 26а, де на місці майбутнього будівельного майданчика було проведено попередні дослідження. Тут виявлено сліди господарської активності мешканців Полтави від другої чверті XVIII ст. В культурних нашаруваннях виявлено переважно уламки горщиків, макітр та глеків XVIII – ХІХ ст., а також монету «Денгу» 1731 року карбування, шлак та кричне залізо. Припускаємо, що десь поруч функціонувала кузня, розмішена подалі від щільної міської забудови. Крім цього зафіксовано підвал будинку 1870 років. У ньому виявлено піч та депозит запчастин до неї, схованих у залізній раковині. В заповненні виявлено фрагменти горщиків, глеків та мисок, також велику кількість горщиків-квітників, що тяжіли до нижньої частини об’єкту.

Які методи дослідження використовуються під час археологічних робіт у Полтавській області, і як вони змінюються з роками?

Археологічні розкопки проводяться зазвичай з використанням традиційних методик, що передбачають по-шарове зняття культурних відкладів з чіткою фіксацією всього знайденого. Це зумовлене тим, що розкопати певний об’єкт можна лише раз, тому для подальшої наукової обробки матеріалів досліджень. Тому експедиції, що працюють на Полтавщини намагаються використовувати міждисциплінарні підходи. Наприклад, співробітники Історико-культурного заповідника «Більськ» активно впроваджують інноваційні неінвазійні методи досліджень, зокрема лазерне сканування поверхні за технологіями LIDAR. Такий науковий підхід є потужним інструментом для проведення подальших наукових робіт. До більш поширених методів належать дослідження, що об’єднують велику кількість різноманітних фахівців: з вивчення давніх ґрунтів, рослин і тварин, і звісно антропологів. Тому, сталий стереотип про археологію як «щось романтичне» є вкрай поверхневим. Археологія, в першу чергу це важка і систематична праця.

Ігор ПУГОЛОВОК, полтавський археолог, кандидат історичних наук