Помер сучасний прозаїк, критик, журналіст та творець нової химерної прози Олег Поляков з Дніпропетровщини. Він пішов з життя дуже несподівано, на за кілька днів до свого 54-річчя. Але він встиг написати та відправити до друку четвертий роман – «П’ять поглядів на весняний вогонь», який вийде у лютому та стане важливою частиною його творчої спадщини.

Про це повідомляє редакція сайту 056 з посилання на «Видавництво старого лева».

Олег Поляков народився 6 лютого 1971 року в Павлограді Дніпропетровської області. Закінчив факультет журналістики Київського університету імені Тараса Шевченка у 1993 році. Його професійний шлях був багатогранним: він працював журналістом на Львівському телебаченні, редагував профільні видання з менеджмент-освіти, НДО, будівництва та екології. У рамках творчого об’єднання «Школа Вільних Мистецтв» долучався до роботи над музичними, кіно- та телепроєктами.

Перші прозові твори Полякова з’явилися на сторінках часопису «Країна мрій» («У напрямку далеких гаїв», «Діти вогню»), а його критичні матеріали публікувалися у «Кур’єрі Кривбасу». Дебютний роман «Рабині й друзі пані Векли» критик Євгеній Стасіневич назвав одним із найкращих літературних дебютів останніх років.

Манеру письма Олега Полякова деякі критики відносять до нової химерної прози або магічного реалізму. Він описував свій стиль як «реалістичний магізм»

«Я би назвав свій стиль реалістичним магізмом — звісно, з певною часткою гумору. Дійсно, я не порушую законів фізики і не переступаю меж здорового глузду; химерність у моїх романах насправді доволі буденна, з нею можна стикнутися за рогом сусіднього будинку, в метро, фаст-фуді, власне — будь-де», — писав він.

Олег помер несподівано, він ще був сповнений сил та амбіцій. Журналістка Лілія Молодецька написала, що ще нещодавно з ним працювала і його смерть шокувала її.

«Пішов з життя Олег Поляков. Письменник, сценарист, журналіст, редактор. Автор химерної прози. Пішов несподівано, ми разом працювали над проектом ще два місяці тому. Спочивай з миром, дорогий», — повідомила вона.

Олег був одружений і мав доньку. Його родина, друзі та колеги пам’ятають його як людину з глибоким інтелектом, тонким почуттям гумору та незламною відданістю своїй справі.

Світла пам’ять. Його творчість залишиться важливою частиною української літературної спадщини, — повідомили в некролозі.