Українська Соборність: як єдність стає зброєю проти ворога
Щороку 22 січня в Україні відзначають День Соборності — свято, яке стало символом єдності та територіальної цілісності української нації. Цей день нагадує нам про одну з найважливіших подій в історії України, коли на Софійській площі в Києві було проголошено об’єднання двох частин України — Наддніпрянської та Західноукраїнської, передає редакція сайту 056.
Вперше цей день став офіційним святом згідно з Указом Президента України від 21 січня 1999 року. Відзначення цього свята сьогодні набуло особливої ваги на тлі боротьби за територіальну цілісність країни в умовах російської агресії.
Історичні передумови
Концепція соборності України, або ідея об’єднання всіх українських земель в одну державу, має давнє коріння. З кінця XVII століття, коли українські землі були розділені між різними імперіями, соборність стала важливою метою для багатьох поколінь українців. Це прагнення відображалося не лише в політичних рухах, а й у культурі та літературі, що прагнули до відновлення єдності нації.
Вже в середині XIX століття український національний рух розпочав боротьбу за соборність. У 1848 році Головна Руська Рада у Львові проголосила маніфест, в якому заявляла про прагнення до єдності українських земель. У цьому маніфесті зазначалося, що українці є одним народом, який має право на створення власної держави від Тиси до Дону. Це послання стало важливою віхою на шляху до об’єднання України.
Проголошення незалежності та Акт Злуки
Ідея соборності стала ближчою до реальності після Першої світової війни, коли на уламках імперій постали нові незалежні держави. В Україні це втілилося у створенні Української Народної Республіки (УНР) в 1917 році та Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР) в Галичині в 1918 році. Після того, як обидві республіки оголосили незалежність, між ними почалися переговори про злиття.
22 січня 1919 року в Києві на Софійській площі відбулося знаменне проголошення Акту Злуки, який об’єднував УНР та ЗУНР в одну єдину Українську Народну Республіку. Цей акт став кульмінацією боротьби за соборність, яка тривала століттями, і став символом єдності українських земель. У цей день були проголошені не лише політичні декларації, але й виражено спільне прагнення до створення сильної незалежної держави.
Акт Злуки мав величезне значення для тогочасної України, адже в умовах війни з більшовицькою Росією, об’єднання двох частин країни давало можливість зміцнити державні позиції. На Софійській площі було багато людей, які святкували це важливе досягнення. Звучала музика, співалися гімни, а в небі замайоріли прапори УНР та ЗУНР. Урочисте проголошення Акту стало яскравим свідченням того, що українці нарешті змогли об’єднати свої землі.
Події 1990 року: живий ланцюг єднання
Соборність України знову стала актуальною в 1990 році, коли українська патріотична громадськість відзначала 71-у річницю проголошення злуки УНР і ЗУНР. У цей рік відбулася знаменна подія — утворення живого ланцюга єднання, який простягався від Івано-Франківська до Києва. Це була символічна акція, яка об’єднала українців із заходу до сходу, показуючи прагнення нації до єдності.
Тоді на вулицях Києва, Львова та інших міст зібралися сотні тисяч людей, які тримали один одного за руки, формуючи безперервний ланцюг, що проходив через міста та села. Ця акція нагадувала про Балтійський шлях, коли жителі країн Балтії створили подібний ланцюг протесту проти радянської влади.
Цей живий ланцюг став символом національної єдності та нагадуванням про невиплакану мрію українців про соборність. Хоча точна кількість учасників акції досі залишається невідомою, це була масштабна подія, яка мала величезне значення для подальшої боротьби за незалежність України.
Соборність в умовах війни
Сьогодні День Соборності набув нового значення. В умовах російської агресії, яка триває з 2014 року, а також повномасштабного вторгнення 2022 року, соборність України стає важливим символом боротьби за територіальну цілісність і незалежність країни.
Ідея соборності не обмежується лише політичною єдністю, а й стосується духовної та культурної єдності українців. В умовах війни українці об’єдналися не тільки для боротьби з ворогом, але й для відновлення своєї держави на всіх територіях, включаючи Донбас, Крим, а також окуповані райони Херсонської та Запорізької областей.
Відновлення соборності в сучасному контексті передбачає деокупацію цих територій і повернення їх до складу України. Це стає важливим завданням для майбутнього, і День Соборності є символом того, що українці не здадуться і будуть боротися за відновлення єдності своєї країни.
День Соборності: символ нації та національної гідності
День Соборності в Україні не лише про згадку історичних подій 1919 року, але й про те, що означає бути українцем сьогодні. Це свято є нагадуванням про те, що Україна — єдина і неподільна держава, і її соборність є невід’ємною частиною національної ідентичності.
Соборність України — це не лише політичний акт, але й духовний процес. Вона пов’язує різні покоління українців, кожне з яких прагнуло до свободи, незалежності та єдності. Важливо, що в сучасному світі соборність України набуває нового звучання: вона є закликом до єдності не тільки в межах держави, але й на міжнародному рівні, де Україна прагне підтримки своїх партнерів у боротьбі за відновлення територіальної цілісності.
22 січня, в День Соборності, кожен українець може відчути себе частиною великої нації, яка пройшла важкий шлях до незалежності і продовжує боротися за своє майбутнє. Це свято нагадує нам про те, що наша сила в єдності, і лише разом ми зможемо відновити нашу соборну державу.