Програми, започатковані за підтримки Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ), надають унікальну можливість отримати доступ до сучасних технологій та методик діагностики, обміну досвідом, а також формують підґрунтя для стійкого розвитку української медичної галузі навіть у кризових обставинах. Досвід німецьких фахівців, передові методики лабораторних досліджень та наукові інновації дозволяють швидше і точніше визначати збудників інфекційних хвороб, оптимізувати підходи до лікування та профілактики. Міжнародні проєкти співпраці стають тим «містком», що допомагає трансформувати виклики воєнного часу на імпульс для реформ та вдосконалення вітчизняної системи охорони здоров’я.

У рамках міжнародної Програми партнерства для лікарень «Надзвичайні заходи в галузі діагностики інфекційних захворювань», запропонованої Німецьким товариством міжнародного співробітництва (GIZ), отримано грант щодо забезпечення діагностичним обладнанням для діагностики інфекційних захворювань у Полтавському регіоні. З німецької сторони найактивнішу участь в розробці проекту взяли директор інституту вірусології професор Ульф Діттмер, Геннадій Зелінський та координатор проекту Урсула Шраммель. Організацією з української сторони займалися професори Ігор Кайдашев та Тетяна Коваль, Ірина Шкурупій. Підсумком стало підписання угоди про співпрацю щодо реалізації проєкту між ректорами Університету Дуйсбург-Ессен, Німеччина, професором Барбарою Альберт, Полтавського державного медичного університету, професором В’ячеславом Жданом та керівництвом Університетської клініки Ессена, Торстеном Каатце.

Особлива увага в рамках міжнародних програм приділяється практичному навчанню лікарів-інфекціоністів, мікробіологів та інших фахівців, які безпосередньо залучені до діагностики інфекційних хвороб. Доступ до сучасних лабораторних технологій, можливість оволодіти новими методами досліджень, ознайомлення з міжнародними протоколами діагностики і лікування інфекцій — усе це відкриває перспективи швидкого професійного зростання. Стажування у європейських університетських клініках, таких як Інститут вірусології медичного університету Ессена, дозволяє працювати з новітнім обладнанням, що забезпечує автоматичну ідентифікацію збудників, визначення їх чутливості до антимікробних препаратів, швидку та точну ПЛР-діагностику. Мова йде не лише про технічні аспекти — інтернаціональний досвід вчить системності, точності, командній роботі, а також умінню швидко адаптуватися до нових умов та впроваджувати отримані знання у щоденну практику. Таким чином, лікарі та вчені після навчання за кордоном повертаються до України з неоціненним багажем навичок, що підвищують якість медичних послуг, доступних населенню, та сприяють більш ефективному реагуванню на виклики, пов’язані з поширенням інфекційних захворювань у складні періоди.

У квітні 2023 року відбувся перший візит співробітників ПДМУ — завідувачки кафедри інфекційних хвороб з епідеміологією Тетяни Коваль, молодшого наукового співробітника НДІ ГІОРПФ Аліни Кабалєй та співробітників Комунального підприємства «Полтавська обласна клінічна інфекційна лікарня Полтавської обласної ради» в Медичний університет Ессена, Німеччина. Під час візиту лікарі ознайомились із роботою та пройшли навчання в лабораторії Інституту вірусології, а також взяли участь у «Симпозіумі з імунології ВІЛ, дослідження вакцини та лікування».

У травні 2023 року у рамках Програми відбувся другий цикл стажування за напрямком «Мікробіологічна діагностика». Навчання в Медичному університеті Ессена проходили асистент кафедри інфекційних хвороб з епідеміологією Олена Марченко та співробітники КП «ПОКІЛ ПОР». Під час стажування учасники ознайомились із методами діагностики та протоколами у мікробіології, пройшли практичне навчання на обладнанні для автоматичної ідентифікації збудників, визначення їх чутливості до антимікробних препаратів та ПЛР-діагностики. У серпні-вересні 2023 р. перше обладнання для імунофлюорисцентних досліджень MiniVidas та мікробіологічний аналізатор VITEK 2.надійшло до ПДМУ та КП «ПОКІЛ ПОР». Протягом наступного часу були отримані ПЦП-лабораторії і інше високотехнологічне обладнання.

Отримання грантів від авторитетних міжнародних організацій та установ дозволяє українським медичним закладам, університетам та дослідницьким інститутам долати фінансові бар’єри, впроваджувати високотехнологічні рішення та посилювати власну науково-технічну базу. Ініціатива GIZ та підтримка з боку німецьких партнерів, зокрема у проєкті з Університетською клінікою Ессена, стали яскравим прикладом успішного партнерства. Завдяки цьому співробітництву вдалося забезпечити лабораторії Полтавського державного медичного університету та КП «Полтавська обласна клінічна інфекційна лікарня ПОР» необхідним обладнанням для глибокої та точної діагностики інфекційних захворювань. Це включає не лише сучасні ПЛР-системи, аналізатори для серологічної діагностики, автоматизовані платформи для визначення чутливості мікроорганізмів до антибіотиків, а й проведення детальних навчальних сесій із застосування таких технологій.

26-27 лютого 2024 року в Берліні відбулася конференція Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ), яке підтримує Україну за дорученням Федерального уряду Німеччини. У конференції, присвяченій партнерству між лікарнями «Партнерства у сфері охорони здоров’я між Україною та Німеччиною: стійкість, відновлення, вступ до ЄС», взяли участь представники МОЗ України, науковці Полтавського державного медичного університету професори Ігор Кайдашев, Тетяна Коваль та партнери з Полтавської обласної інфекційної клінічної лікарні — Людмила Волошина.

Разом із німецькими колегами з Університетської клініки Ессена професорами Ульфом Діттмером, Евелін Хайнтшель фон Хайнегг, Мірко Тріллінгом, Геннадієм Зелінським та Урсулою Шраммель були представлені попередні результати виконання проєкту «Вдосконалення діагностики інфекційних хвороб» в Полтавській області. Проєкт включав навчання персоналу на базі Університетської клініки Ессена, підбір і закупівлю обладнання та реагентів, їх транспортування в Україну та організацію технічного сервісу. Упродовж обговорення проаналізовані здобутки співпраці між лікарнями та університетом, намічене подальше співробітництво та його розширення. У своїй промові Ігор Кайдашев підкреслив, що надзвичайно ефективне виконання проєкту завдячує багатому досвіду колег з Університетської клініки Ессену, активній та неформальній допомозі GIZ та унікальному синергічному простору, побудованому Полтавським державним медичним університетом та закладами охорони здоров’я Полтавської області.

Окремо варто наголосити на важливості партнерства у галузі охорони здоров’я між Україною та Німеччиною, яке має стратегічне значення не лише для подолання поточних медичних проблем, але й для майбутнього відновлення та інтеграції України до європейського простору. Конференція Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ), що відбулася у лютому 2024 року в Берліні, стала яскравим прикладом того, як багатосторонній діалог, презентація досягнутих результатів, обговорення перспектив і викликів утворюють спільний простір для розбудови стійкості системи охорони здоров’я. Ця стійкість виявляється не лише у здатності медичних закладів та університетів упоратися з надзвичайними ситуаціями (наприклад, військовими діями чи пандеміями), але й у вмінні відновлюватися, оновлювати свою матеріально-технічну базу, підвищувати кваліфікацію персоналу, запроваджувати нові стандарти та керувати ресурсами з максимальною ефективністю.

Участь представників Міністерства охорони здоров’я України, Полтавського державного медичного університету, фахівців з Полтавської обласної інфекційної клінічної лікарні та їхніх німецьких колег з Університетської клініки Ессена, а також інших партнерів, продемонструвала, що міжнародний діалог не є формальністю. Навпаки, це — платформа для розвитку конкретних проєктів, які вже зараз покращують якість діагностики, дозволяють оптимізувати лікувальні протоколи та роблять медицину більш відкритою для інновацій.

23 липня 2024 року до Полтавського державного медичного університету завітав Програмний директор Німецького товариства міжнародної співпраці (GIZ) GmbH, доктор Ансельм Шнайдер. На зустрічі з делегацією ректор ПДМУ, професор Вячеслав Ждан обговорив важливі аспекти наукової співпраці у рамках Програми Hospital Partnerships «Партнерство лікарень — партнери зміцнюють здоров`я». Ансельм Шнайдер на основі роботи німецьких університетських клінік поділився своїм баченням створення університетської клініки в Україні, зокрема, у Полтаві. Оскільки КП ПОКЛ ім. М. Скліфосовського і Полтавський державний медичний університет активно співпрацюють у цьому напрямі, то зазначений досвід німецьких колег може стати тут в добрій нагоді. «З 53 кафедр університету — 48 клінічних! І вони всі базуються в клініках, все це — один потужний колектив і науковців, і практиків», — розповів німецьким колегам ректор ПДМУ Вячеслав Ждан про передумови, які вже сьогодні всіляко сприяють втіленню прогресивної ідеї про університетську клініку в життя. «Наша медична система завжди тяжіла до німецької, і ми — одні з небагатьох, де збереглась 2-х ступенева німецька система підготовки наукових кадрів, а саме, захист та здобуття наукових ступенів доктора філософії та доктора наук, — зазначив проректор з наукової роботи Ігор Кайдашев. — Тому це буде дуже природньо сьогодні повертатися до моделей німецької наукової і практичної освіти!».

Програмний директор д-р Програми Hospital Partnerships «Партнерство лікарень-партнери зміцнюють здоров`я» Німецького товариства міжнародної співпраці (GIZ) GmbH Ансельм Шнайдер підкреслив важливість колективної і командної роботи. «Вже сьогодні ми можемо спостерігати як формується мультишарове партнерство між нами, сказав він. — Ми всі дуже різні, але ж ми колеги і успішно співпрацюємо! Ми радіємо тому, що німецька система може надихати вас на наслідування того кращого, що у ній вже напрацьовано. Якщо й ви прийшли до такого рішення, то ми готові активно вам допомагати у вирішенні важливих питань!».

25 серпня 2024 року відбувся візит в ПДМУ доктора Геннадія Зелінського, який особисто супроводжував поставку тест-систем для діагностичного обладнання. Геннадій Зелінський відвідав Науково-дослідний інститут генетичних та імунологічних основ розвитку патології та фармакогенетики ПДМУ та КП «Полтавська клінічна інфекційна лікарня ПОР». Під час зустрічі з проректором з наукової роботи, професором Ігорем Кайдашевим, професоркою Тетяною Коваль, директором НДІ ГІОРПФ Оксаною Шликовою, молодшим науковим співробітником НДІ ГІОРПФ Аліною Кабалєй та завідувачем лабораторії КП «ПОКІЛ ПОР» Михайлом Сидоренком обговорювали напрямки подальшої наукової співпраці, наступні поставки лабораторного обладнання для діагностики інфекційних захворювань в регіоні.

Починаючи з березня 2024 р розпочалось впровадження в роботу нового обладнання для серологічної, мікробіологічнї та ПЛР-діагностики на базі КП «Полтавська обласна клінічна інфекційна лікарня ПОР». За цей час виконано величезну кількість тестувань пацієнтів, які перебувають на стаціонарному лікуванні з інфекційними захворюваннями. Так, виконано більше ніж по 600 тестів на ВІЛ-інфекцію, вірусні гепатити А, В і С, впроваджено серологічне тестування на токсоплазмоз і хворобу Лайма. Розпочалось мікробіологічне дослідження з використанням нового апарату із напівавтоматичною системою, який дозволяє покращити якість досліджень, з більшою ефективністю оцінити чутливість збудників до антибіотиків. Із жовтня 2024 р виконуються дослідження методом ПЛР, в тому числі на вірусні гепатити В і С, герпетичні інфекції, адено- і норовіруси тощо.

Гранти та партнерські проєкти сприяють і розбудові довгострокових зв’язків між українськими та закордонними лікарнями, закладами вищої медичної освіти, науковими інститутами. Це означає, що українські медики мають можливість не лише підвищувати свій фаховий рівень, але й брати участь у міжнародних науково-дослідних ініціативах, обмінюватися досвідом, долучатися до багатосторонніх конференцій та симпозіумів. Такий «ланцюг» взаємодії, посилений грантовою підтримкою, є міцною основою для формування потужної медичної спільноти, яка здатна оперативно реагувати на поточні виклики та залучати нові можливості для розвитку медицини в Україні. Успішне співробітництво продовжується наступними кроками — плануванням сумісних наукових проектів, зокрема впливу стресу на військових та мирне населення внаслідок війни в Україні на зміни в імунній системі та реактивацію герпесвірусних інфекцій.

Сталий розвиток медичної галузі в Україні, її поступова гармонізація з європейськими стандартами та включення до спільного науково-медичного простору ЄС також наближують країну до майбутнього членства в Євросоюзі. Успіхи співпраці у діагностиці та лікуванні інфекційних хвороб служать ще одним доказом того, що інтеграція у європейську спільноту — це не просто політична чи економічна мета. Це також можливість забезпечити громадянам кращу медичну допомогу, інноваційні рішення, професійний розвиток та більш високий рівень безпеки у сфері охорони здоров’я. Співробітництво з Німеччиною та іншими європейськими партнерами доводить, що медична сфера може стати містком до глибшої інтеграції, миру та процвітання, навіть за умов складних історичних викликів. Таким чином, міжнародні ініціативи GIZ та взаємодія між клініками, університетами, інститутами і фахівцями з обох країн є не просто епізодом співпраці, а елементом стратегії тривкого розвитку та наближення до сім’ї європейських народів. Вже в грудні 2024 року стартував новий науково-практичний проект інтернаціональної команди науковців університетів-партнерів.

Прес-служба Полтавського державного медичного університету

www.pdmu.edu.ua