Післявоєнний Дніпро (тоді ще Дніпропетровськ) перетворився на один із найважливіших промислових центрів СРСР. Стрімкий розвиток заводів і фабрик супроводжувався гострою потребою в житлі для робітників, передає редакція сайту 056. 

Саме це стало поштовхом до масової забудови міста хрущовками — типових п’ятиповерхівок, які сьогодні є символом радянської архітектури. Вони забезпечували дах над головою мільйонам людей, але мали чимало архітектурних особливостей, зокрема — відсутність балконів на перших поверхах.  

Як хрущовки прийшли до Дніпра  

У 1950-60-х роках у Дніпрі активно будували цілі мікрорайони для працівників промислових підприємств. Хрущовки з’явилися в районах Тополя, Амур-Нижньодніпровського, Новокайдацького та Соборного. Пізніше у 1970-х роках нові житлові масиви виросли на Перемозі та Сонячному. Мікрорайони були спроєктовані з дитячими садками, школами та магазинами — усе для зручності мешканців.  

Завдяки використанню збірних конструкцій і стандартизованих проєктів будівництво хрущовок велося рекордними темпами. Наприклад, зведення одного будинку могло займати лише два тижні. Але швидкість будівництва мала і зворотний бік: дешеві матеріали, мінімалістичний дизайн і сумнівна якість.  

Чому в хрущовках немає балконів на перших поверхах

Однією з особливостей хрущовок була відсутність балконів на перших поверхах. Це рішення пояснювалося кількома причинами:  

• Безпека мешканців. У той час вважалося, що балкони на першому поверсі можуть стати легкою «точкою входу» для злодіїв. Радянські архітектори дотримувалися принципу: чим менше спокус для зловмисників, тим краще.  
• Економія ресурсів. Балкони — це додаткові витрати на будівельні матеріали. А в умовах масового будівництва кожна копійка мала значення. 
• Технічні обмеження. Зведення балкона на першому поверсі вимагало б додаткових підсилень фундаменту, що здорожчувало проєкт. 
• Функціональність перших поверхів. Часто перший поверх використовувався не лише як житловий простір, але й для магазинів, поштових відділень або інших громадських потреб.  

Хрущовки як архітектурний символ епохи  

Попри їхню критику, хрущовки стали невід’ємною частиною історії Дніпра. Для багатьох сімей вони були справжнім щастям, адже до цього люди жили в бараках і комуналках. Заселення у власну квартиру, навіть із крихітною кухнею та низькими стелями, здавалося величезним досягненням.  

До речі, ідея хрущовок не була винаходом Радянського Союзу. Вона частково запозичена у французького архітектора Ле Корбюзьє, який запропонував концепцію масового соціального житла. Однак радянські архітектори адаптували її до своїх реалій, спростивши конструкцію та зробивши акцент на швидкості будівництва.  

Як проєктували житлові масиви у Дніпрі  

Особливістю хрущовок у Дніпрі було те, що вони зводилися цілими масивами. Наприклад, ж/м Перемога та Сонячний проектувалися як повноцінні мікрорайони з усією інфраструктурою. Тут будували дитячі садки, школи, магазини та парки. Це дозволяло створювати умови для комфортного життя працівників і їхніх сімей.  

Недоліки хрущовок  

Хоча хрущовки й вирішили житлову кризу 1950-60-х років, вони мали чимало недоліків:  

• Маленькі площі квартир. Наприклад, кухня в однокімнатній квартирі була лише 5-6 м², а загальна площа — 30 м². 
• Погана теплоізоляція. Улітку в квартирах було спекотно, а взимку — холодно. 
• Низькі стелі. Висота стель 2,5 метра ускладнювала встановлення масивних люстр. 
• Шумоізоляція. Тонкі стіни пропускали шум від сусідів.  

Що чекає на хрущовки сьогодні  

Хрущовки планувалися як тимчасове житло з терміном експлуатації 20-25 років. Але вони стоять і досі, переживши всі радянські реформи, генсеків і сам СРСР. Сьогодні багато з них перебувають у занедбаному стані, з аварійними комунікаціями та прогнилими дахами.  

Дніпро, як і багато інших українських міст, стоїть перед викликом: що робити з хрущовками? Одні пропонують їх реконструювати, інші — зносити та будувати нове житло. Але одне залишається незмінним: ці будинки — частина історії міста та його архітектурної спадщини.  

Легенди й цікавинки про хрущовки 

• Архітектор хрущовок Віталій Лагутенко був дідом соліста гурту «Мумій Троль». 
• Перша серія хрущовок уміщувала однокімнатні квартири площею 16 м². 
• Найшвидше будівництво хрущовки тривало всього 5 днів. 
• Малі кухні були радянською пропагандою: вважалося, що робітник повинен обідати на виробництві, а вечеряти в їдальні.  

Хрущовки — це не лише житло, а ціла епоха. У Дніпрі вони стали домівкою для тисяч родин, формуючи обличчя міста в минулому й до сьогодні.