Штраф або тюрма за дрова: що треба знати про новий закон і кого перевірятимуть в Україні
Верховна Рада України нещодавно ухвалила законопроєкт №9665, спрямований на боротьбу з незаконною вирубкою лісів і контролем обігу деревини. Новий закон викликав жваві дискусії у суспільстві, адже передбачає серйозні покарання для тих, хто зберігає або продає дрова без документів, передає редакція сайту 056.
Під час обговорень у соціальних мережах з’явилися побоювання щодо того, що жителі сіл та інші користувачі дров як палива ризикують потрапити під кримінальну відповідальність навіть за невеликі запаси. Розглянемо, що конкретно пропонує закон, кого він торкнеться і як запровадження нових правил може вплинути на життя пересічних українців.
Чому виникла необхідність нового закону?
Ідея законопроєкту про дрова виникла у зв’язку зі зростанням обсягів незаконної вирубки лісів, що призводить до значних екологічних і економічних збитків. Ухвалений документ покликаний наблизити українське законодавство до європейських стандартів, де контроль за обігом деревини є суворим і систематизованим. В Україні, на жаль, досі зберігається значний тіньовий ринок деревини, і це є важливою проблемою. Чорні лісоруби, які продають незаконно зрубану деревину, часто уникали відповідальності через прогалини у законодавстві, що й зумовило ухвалення жорсткіших норм.
Законопроєкт передбачає відповідальність за зберігання, транспортування та продаж деревини без документів про її походження. Штрафи варіюються залежно від обсягу деревини, починаючи від 34 тисяч гривень за дрова на суму до 30 тисяч гривень, і сягаючи кримінальної відповідальності — позбавлення волі від 5 до 7 років — за деревину вартістю понад 30 тисяч гривень. Це, на думку авторів закону, повинно знизити попит на незаконні дрова та зупинити нелегальну вирубку.
Хто і як буде перевіряти наявність документів на дрова?
Одним із ключових питань, яке турбує українців, є те, хто буде перевіряти наявність документів на деревину та як саме проходитимуть перевірки. За словами адвокатів і правозахисників, простим домогосподарствам не варто боятися рейдів. Відповідно до Конституції, проникнення у приватні домогосподарства без дозволу суду є незаконним, тому для того, щоб поліція могла перевірити, звідки у вас дрова, потрібно відповідне судове рішення. Це означає, що регулярні перевірки мешканців сіл на наявність документів на дрова є малоймовірними.
Перевірки ж очікуються на підприємствах, які займаються продажем та транспортуванням лісопродукції, оскільки саме вони вважаються джерелом незаконно добутої деревини. Поліція і природоохоронні органи можуть проводити рейди на ринки та перевіряти транспорт, що перевозить деревину, вимагаючи документи на походження дров. Однак у випадках, коли йдеться про перевірки в селах або в приватних будинках, реалізація нових норм є складнішою, а ймовірність таких перевірок для населення — низька.
Які документи потрібні для підтвердження походження дров?
Власники деревини повинні мати документ, що підтверджує законність її придбання. Згідно з новим законом, у вас мають бути: накладна, договір купівлі-продажу, квитанція на оплату або інший документ, що вказує на місце й умови придбання дров. Придбати дрова можна не тільки у спеціалізованих компаній, але й через офіційні онлайн-сервіси, які надають електронні квитанції.
Для тих, хто використовує деревину, наприклад, у приватних будинках для опалення, важливо зберегти будь-які підтверджувальні документи. В іншому випадку, якщо до вас прийде перевірка (що малоймовірно), ви ризикуєте отримати штраф, навіть якщо обсяги деревини є незначними.
Чому новий закон викликав хвилю критики?
Законопроєкт №9665 має не лише підтримку, а й значну критику з боку громадськості. Жителі сіл побоюються, що жорсткі норми покарання можуть призвести до надмірного контролю, оскільки дрова є одним із основних видів палива для багатьох українців, особливо у сільських регіонах. Вони зазвичай купують дрова у місцевих постачальників, які не завжди можуть надати всі необхідні документи, і це ставить під загрозу їхнє благополуччя, особливо у зимовий період.
Адвокати також зауважують, що закон міг би включати перехідний період, під час якого громадяни не притягувались би до відповідальності за зберігання дров без документів, щоб дати людям час адаптуватися до нових вимог. Згідно з думкою адвокатки Марини Бекало, такий підхід був би справедливим, оскільки наразі багато українців вже придбали дрова на зиму і не мають жодних документів на них.
Чи є підстави хвилюватися селянам?
Незважаючи на паніку в соцмережах, представники влади запевняють, що закон спрямований насамперед на великих гравців, які заробляють на незаконній вирубці лісу, і не стосуватиметься приватних домогосподарств. Народний депутат Юрій Камельчук у своєму коментарі підкреслив, що простим селянам хвилюватися не варто. Основною метою закону є «чорні лісоруби» та нелегальні пилорами, а не люди, які заготовили кілька кубометрів дров для власного обігріву.
Також зазначається, що для пересічних громадян встановлено ліміт: вони можуть мати до 30 кубометрів соснових або до 15 кубометрів дубових дров для власних потреб, і це не підпадає під відповідальність за законом. Тобто закон не спрямований проти звичайних користувачів, які придбали дрова для опалення домівок, якщо вони не перевищують цей ліміт.
Коли закон набуде чинності?
Якщо президент підпише законопроєкт, він набуде чинності наступного дня після його офіційної публікації. Після цього Кабмін та інші центральні органи виконавчої влади матимуть два місяці, щоб привести свої нормативно-правові акти у відповідність із новим законом. Це означає, що нові правила можуть вступити в силу вже взимку, і до цього моменту законодавчі органи мають узгодити всі деталі для забезпечення ефективності контролю.
Закон про дрова в Україні став значним кроком у боротьбі з незаконною вирубкою лісів, що спрямовано на захист екології та запобігання знищенню природних ресурсів. Незважаючи на розголос і критику, простим користувачам, які використовують дрова для опалення, навряд чи доведеться турбуватися. Закон орієнтований на великі обсяги деревини і нелегальні підприємства, що збагачуються за рахунок природних ресурсів. Проте селянам все ж варто бути обачними й намагатися зберігати документи на закупівлю деревини, щоб уникнути можливих проблем у майбутньому.