Не так давно він виступав у театрах Запоріжжя та Києва. В його соцмережах написано, що він «артист вокалу», закінчив Запорізьке музичне училище, потім була Академія мистецтв імені Павла Чубинського. Але з початком повномасштабного вторгнення, хлопець не роздумуючи став на захист своєї країни, змінивши театральні сцени на фронтові окопи.

Це історія про Олександра Кондратьєва, позивний «Кіндрат».

Зараз він не лише музикант та співак, а й входить до обʼєднання військовослужбовців, що має назву «Культурний десант».

З Олександром, як власне і самим «Культурним десантом» редакція 061 познайомилась під час фестивалю «GogolFest», що вперше проходив у Запоріжжі.

«Культурний десант» — це об’єднання військовослужбовців творчих та креативних професій. Ключова мета — дбати про ментальне здоров’я та культурний розвиток військовослужбовців. Для реалізації цієї мети “Культурний Десант” організовує та проводить культурно-мистецькі заходи для воїнів Сил оборони України безпосередньо в зоні бойових дій, а також в закладах їх підготовки, навчання, лікування та відновлення», — саме так себе позиціонує «Культурний десант».

Під час фестивалю колектив показав виступ, з яким вони приїжджають до військових на фронт. Це виступ про цінності, принципи та роль культури у підтримці морально-психологічного стану військових.

Група, в складі якої виступає Олександр, нині працює на Запорізькому напрямку. «Кіндрат» говорить, що зараз бачить міста і села, які знайомі йому з дитинства, але впізнати їх надзвичайно важко, бо одні — геть розбиті росіянами, інші — знаходяться в тимчасовій окупації.

«25 лютого 2022 року я долучився до 110-ої бригади ТрО. Це наша, рідна Запорізька бригада. Разом з побратимами ми були на Донецькому та Запорізькому напрямках», — розповідає Олександр.

Повномасштабна війна не була для нього несподіванкою. Боєць додає, було розуміння того, що країна-агресорка буде намагатися захопити інші області.

«У 2021 році в Києві, я познайомився з деякими національно-патріотичними рухами. Ми вже тоді розуміли, що саме насувається. Ми їздили на вишколи, вивчали тактичну медицину. Проте, ми думали, що вторгнення буде наприкінці січня 2022 року. І ми знали, що підемо до війська, не чекаючи повісток», — каже.

У Запоріжжі Олександр народився і жив у Вознесенівському районі. Зізнається: любить центр міста, але в дитинстві та підлітковому віці дуже «романтизував Заводський район» (як сам він каже, мова про Павло-Кічкас), там жили рідні й він часто до них їздив в гості.

«Болить бачити «шрами» міста. Пам’ятаю, коли загарбники почали бити по житловій забудові… то було, що навіть і плакали. Це ж частина тебе. Відчуття, що цими обстрілами міста, тебе ніби намагаються знищити», — каже співрозмовник.

В «Культурний десант» він потрапив через рік після початку повномасштабної війни, в березні 2023 року.

“Культурний десант” — це можливість допомогти хлопцям тримати свій психологічний стан в нормальному рівні. Можливість нагадати про те, що люди важливі. Бо є моменти, коли військові “стираються”, а ми робимо, щоб цього не сталося. Ті, хто сьогодні в “Культурному десанті” мають бойовий досвід. Ми спілкуємось з побратимами однією мовою, бо ми знаємо, про що говоримо. “Культурний десант” — це про життя”, — каже Олександр.

Він пише і виконує власні пісні.

Вони емоційно важкі, бо про війну, втрату, біль. Вони про життя під час

“Мої пісні викликають сльози у військових. У нас дуже емоційна програма. Але побратими й посестри емоційно скуті та щоб до них достукатися треба застосовувати якісь ударні мистецькі речі. Зустріч триває годину — півтори й військові бувають дуже втомлені, тож, вони можуть сидіти без жодних емоцій, але в кінці вони підходять і обіймають настільки міцно, наче вони тебе пів життя знають”, — каже “Кіндрат”.

Олександр говорить, що сьогодні важливо говорити про українську культуру. Щодо того, чи повернеться він після закінчення війни до своєї професії, то зараз думає, що залишиться в Збройних силах України.