Зараз, попри зусилля наших Сил оборони, росіяни повільно, але все ж просуваються вперед на Покровському напрямку. Також критична ситуація у Вугледарі. Це створює загрозу для наступу на Дніпро та Запоріжжя.

Про це повідомив військовий експерт, генерал-лейтенант у відставці та заступник керівника Генштабу (2006–2010 рр.) Ігор Романенко в розмові з ТСН, передає редакція сайту 056.

За його словами, окупанти намагаються просуватися на ті напрямки, які вважають важливими й перспективними для себе. Зараз вони концентрують свої сили на Вугледарі та Покровську. 

«Мета ворога – не лише завдавати нищівних ударів по конкретних містах і навіть обласних центрах. Росіяни мають свою стратегію. Якщо ворог просунеться на якомусь напрямку значно далі, то там згодом можуть з’явитися і воєнно-політичні наслідки – захоплення чи оточення адміністративних важливих областей. Саме цим чинником керується ворог. Зрозуміло, що росіянам важливо захопити один чи декілька обласних центрів України, бо до цього їм вдалося захопити лише один – Херсон, але й той вони втратили», – пояснює Романенко.

Експерт додає, що зараз доволі складна ситуація навколо Вугледара.

«Росіяни намагаються там створити котел – наступають з тилу наших сил, а також зі східного та західного флангів. На жаль, ворогові вдається просуватися вперед. Вони сконцентрували там достатньо великі сили, а бригада, яка утримує місто, поки суттєвого підкріплення не має. Тому ситуація у Вугледарі критична», – зазначає Ігор Романенко.

Експерт підтверджує, що наслідки від можливого захоплення Вугледара можуть бути негативними. Виникає загроза для обласних центрів – Дніпра та Запоріжжя.

«Ціль ворога – перерізання логістичних шляхів для наших військ і просування противника на захід. Якраз це те, з чого ми починали розмову – посилення наступальних дій на якомусь одному напрямку. Захопивши Вугледар, росіяни зможуть продовжити просування до великих міст. Спочатку просування на цьому напрямку матиме лише оперативне значення, а далі може перерости у стратегічне. З військової точки зору – це певні напрямки та території, і ситуація може погіршуватися», – говорить Романенко.

Він додає, що у Плані миру чи перемоги серед низки факторів має бути присутня реальна військова допомога від наших союзників. А вони активність у цьому процесі, на жаль, не виявляють і чим далі, то більше говорять про закінчення війни саме дипломатичним шляхом.

«Певна логіка в цьому є. Але вирішити питання можна саме військово-дипломатичним шляхом і лише в тому разі, якщо все це буде підкріплюватися успішними військовими діями з боку України. Якщо ж буде погіршуватися ситуація на фронті, та ще й залишити Курщину, то у нас взагалі не залишиться аргументів. Буде лише один – військовий. А як його ефективно реалізувати, якщо постійно гальмується процес з надання Україні військової допомоги з боку наших союзників?» – зауважує Романенко.