Влітку цього року в’їзд Ладигіна на Салтівці перейменували на честь українського філолога Левка Боровиковського.

Народився Левко Боровиковський, український поет-романтик, етнограф, філолог у 1806 році на Полтавщині. 1826–1830 навчався на філософському факультеті Харківського університету, приєднався до групи поетів-романтиків.

Чималий вплив на Боровиковського мав Петро Гулак-Артемовський. Саме він спонукав студента почати збирати український фольклор, матеріяли для українського словника (йому він присвятив багато років, на жаль, так і не завершивши роботу) та навіть писати власні твори.

1838–1855 викладав історію, російську словесність та латинську мову в гімназіях. Дебютував поемою-билиною «Пир Владимира Великого», опублікованою російською мовою в журналі «Вестник Европы» (1828). Один із зачинателів української романтичної течії, вніс у літературу нові сюжети, мотиви, теми.

Розквіт поетичної творчості припадає на 1830-ті – 40-ві роки. У цей період Боровиковський створив багато балад, пісень, віршів, дум та байок. Найвідоміший твір – балада «Маруся» (1829) – вільна переробка балади В.Жуковського «Светлана». У творах на історичні теми висвітлював історичне минуле України в дусі ідей офіційної «народності»; у байках та віршах – переважно етичні та побутові проблеми. За життя поета була опублікована лише одна його книга «Байки й прибаютки» (1852), написана живою народною мовою. Боровиковський збирав народні пісні, прислів’я, повір’я, працював над словником української мови. 

Нагадаємо, Новамапа Харкова: перейменування, — бульвар ДМИТРА АНТОНОВИЧА