У фокусі фотокамери — їхні щасливі обличчя. З ними й батьки, які намагаються і тут у чомусь допомогти своїм дітям. Звісно, що не обходиться й без хвилювань. Але відтепер вони вже дещо іншого спрямування: чи справляться діти з усіма вимогами освітньої програми, чи вистачить у них наполегливості і волі до підкорення нових висот? Знайомимося і спілкуємося як зі щасливими майбутніми першокурсниками, так і з їхніми батьками. У кожному інтерв`ю — щиросерді зізнання.

«Наша донька Валерія вже має диплом зубного техніка, бо закінчила Харківський медичний коледж, — розповідає Вікторія Раскопа з Харківської області. — Мріяла про стоматологічний факультет, але через недостатню кількість набраних балів для вступу саме на нього, доведеться навчатися на іншому факультеті, де їх вистачило. І хоч так трапилося, все одно дуже щаслива тим, що стала студенткою саме Полтавського державного медичного університету! Бо ж вона давно мріяла про нього, вивчала всю інформацію, переглядала всі його відео у соціальних мережах і вперто прямувала до здійснення мрії. Впевнена, що у доньки все вийде!»

Поруч сестри Кроітору Юліана і Владислава також заповнюють потрібні документи.

Вони обрали спеціальність 227 02 «Ерготерапія та реабілітологія». Полтава для них особливе місто. Їхня мама тут навчалася колись в аграрному університеті, старший брат став ветеринарним лікарем. А от вони вже заснують власне лікарську династію! З потрібних 130 балів для вступу набрали аж 137 і впевнені, що все їм в освітньому процесі буде під силу. У цьому переконана і їхня мама — пані Любов. Каже, що дівчата твердо їй пообіцяли навчатися добре і навіть дуже добре!

Наступна зустріч, без сумніву, покладе початок циклу наших майбутніх спортивних розповідей про цю студентку. Адже Вікторія Циган, яка приїхала до нас з Сумської області, — Чемпіонка України з самбо-дзюдо і вже навіть бронзова призерка Європи! Вона також обрала спеціальність 227 02 «Ерготерапія та реабілітологія». ЇЇ тітка Тетяна, яка приєдналася до розмови, розповіла, що дівчинка рано втратила матір, але сили духу і стійкості до труднощів їй не позичати! «Вона у нас спортивна дівчинка!» — завершила розмову родичка.

«З огляду на те, що спорт давно став моїм способом життя, я й обирала професію, — пояснює сама Вікторія. — часто доводилося спостерігати за різними видами травм, навчилася й сама дещо у їхніх видах розбиратись і навіть надавати самотужки необхідну першу допомогу! Тож професію лікаря-реабілітолога обрала цілком усвідомлено. Хочу бути профі!»

Тим часом народний музей історії ПДМУ для нового студентського поповнення й собі для знайомства підготував цікаву експрес-подорож в таїни професії. Його директорка Таміла Дашевська радо зустрівши всіх на порозі, вже з перших хвилин захопила їх унікальною експозицією та цікавою розповіддю. Вона називала видатні імена, демонструвала раритетні експонати, а після зустрічі у якості винагороди почула від відвідувачів щиросерде «Це ж так незвичайно! Ми ще такого ніде не бачили! Спасибі вам!» Домовилися вже й про майбутні більш детальні екскурсії.

Перші кроки успішно пройдено. А попереду — роки незабутньої студентської пори! Здрастуй, Університет!

Прес-служба Полтавського державного медичного університету

www.pdmu.edu.ua