Обряди краси, додаткова тарілка, витівки відьом і не тільки: найцікавіші Великодні повір’я та прикмети
Великдень — це свято, коли відчуття віри та надії заповнюють серця віруючих. З ним пов’язано безліч повір’їв, традицій та обрядів.
Ось найцікавіші з них:
Три дні у церкві правиться святкова служба. Людина, яка прагне оволодіти якимось ремеслом, повинна з’явитися в церкві у перший день Великодня. Під час першого промовляння священиком фрази «Христос воскрес!», вона тихо має відповісти згідно зі своїми бажаннями: для навчання шиттю – «голка в руках», для майстрування – «сокира в руках» і так далі.
Щоб зберегти красу дівчата брали червоне великоднє яйце, клали його у воду, після чого вмивалися цією водою.
Якщо паска у господині вийшла пишна і гарна — буде в сім’ї благополуччя протягом року.
Як святкували Великдень наші пращури, Фото: «Сила роду»
Якщо за святковим столом дівчині в тарілку потрапила дрібна комашка — це був привід для радості, адже віщувало протягом року знайомство зі своїм коханим.
Якщо на Великдень жінка почула зозулю — значить скоро вона завагітніє, а дівчатам це віщує швидке заміжжя. Якщо ж почули дятла — значить скоро матимете власний будинок.
Християни вірять, що якщо під час святкового богослужіння гасне свічка – це до смутку. Якщо ж свічка горіла до кінця служби і ви самі її загасили — чекайте на удачу.
Як святкували Великдень наші пращури, Фото: «Сила роду»
Для дівчат, які мріють вийти заміж, важливо було під час Великодньої служби тихенько проговорити: «Воскресіння Христове! Пошли мені нареченого холостого!»
Також існує повір’я, згідно якого жінки, які не могли завагітніти, на Великдень ставили біля себе додаткову мисочку, в яку клали шматочок паски, промовляючи «Паска для діточок!». Пізніше цю паску необхідно було подрібнити і віддати птахам.
Наші пращури вірили, що дитина, яка народилася у Великодню неділю, стане в майбутньому відомою та знаменитою. Окрім того, вона матиме богатирське здоров’я.
Як святкували Великдень наші пращури, Фото: «Сила роду»
В народі вірили, що захистити дітей допоможе наступна дія: у Великдень і ще тиждень після свята, малечі натщесерце давали спершу кусень освяченої паски, а вже після цього інші страви.
Оскільки на великодньому столі стояли освячені свічки — вони лишали плями на скатертині. Прати її було не можна. Натомість, в якості оберега для сім’ї від усього лихого скатертину зберігали вдома до наступного Великодня.
Вважається, що у великі церковні свята активізуються різноманітні демонічні істоти. Існує повір’я, мовляв, як тільки відчиняються двері церкви, відьми лізуть цілувати замок, щоб потім весь рік перед ними відкривали усі замки.
Також відьми в цей день намагаються зачепити священника за ризи. Мовляв, якщо вона не зможе цього зробити, то рік не зможе використовувати свої магічні сили.
Як святкували Великдень наші пращури, Фото: «Сила роду»
Після Великодня починаються поминальні дні (радониця, проводи або гробки). В цей час родичі навідують могили померлих та приносять освячені паски та солодощі.
Вважається, що померти у великодній тиждень — велике щастя, адже в ці дні душі померлих потрапляють в рай.
Якщо протягом великоднього тижня сниться хтось з померлих родичів — це віщує здоров’я на весь рік родині, і в цей час ніхто важко не захворіє і не помре. А от поцілунки усі сні пророкують неприємності та сварки.
Народні прикмети на Великдень
Якщо на Великдень яскраво світить сонечко — це означає, що за три дні дощитиме.
Якщо ж хмарно та дощ на свято, то цього року слід очікувати багатого врожаю.
Якщо на наступний після Великодня день безмарна сонячна погода — значить влітку часто дощитиме, а якщо, навпаки, в цей день хмарно — літо буде посушливим.
Досі не підписані на наш Telegram-канал «Головні новини Києва — 44.ua»? Скоріше долучайтесь, щоб завжди бути в курсі всіх подій та нічого не пропустити.