На наступну сесію Полтавської міської ради, яка відбудеться 26 квітня, винесуть питання зміни цільового призначення 5,5 га землі колишньої Ковалівської сільради, на березі Коломаку, по сусідству з мікрорайоном Лісок. В попередній статті ми описали, що прокуратура намагається у судах оскаржити право власності на ці ділянки, бо, за версією правоохоронців, ці ділянки розташовані в природоохоронній зоні.

В редакцію звернувся військовий Владислав Шевченко, який перебуває у Полтаві після поранення. Ветеран розповів, що прокуратура намагається відібрати в нього землю, яку він законно отримав.

— У 2015 році публічна кадастрова карта заповнювалася і було багато порожніх місць. Мені сподобалося місце на березі Коломаку і я подав у Держгеокадастр заяву разом із графічними матеріалами, але ця земельна ділянка вже належала іншій людині. Всього я подав чотири заяви, тричі мені відмовили. Спочатку мені дали іншу ділянку, але я обміняв її на землю біля річки. Я рибалка, у мене батько рибалка, а тут зручне місце. Це була моя мрія — я хотів побудувати там садовий будиночок. Таким чином, я став власником однієї ділянки. На садівництво виділялося не більше 12 соток. Сусід продав мені свою ділянку, я їх об’єднав і отримав 22 сотки. Отже, одну ділянку я отримав за договором обміну, а іншу — купівлі-продажу.

Ще у 2017 році зробив технічний паспорт. Подав повідомлення про початок будівельних робіт. В електронному реєстрі дозвільної будівельної документації з’явилося повідомлення на виконання робіт.

Про всяк випадок я перестрахувався і звернувся до регіонального відділу водних ресурсів Полтавської області. Звернувся із запитанням, чи можна виконувати тут будівельні роботи. Вони не заперечували проти будівництва на цьому місці, оскільки виділені земельні ділянки розташовані за 25 метрів від річки — природоохоронна відстань для малих річок. В електронний реєстр я подав декларацію про початок будівельних робіт. В БТІ виготовив технічний паспорт і після цього звернувся до державного реєстратора, де зафіксували новий об’єкт нерухомого майна. І після цього я звернувся до Ковалівської сільської ради з пакетом документів на право власності із проханням надати адресу для нерухомого майна.

Мені та сусідам дали адреси на вулиці Коломацькій, але ця територія за межами населеного пункту. Ковалівська сільрада не встигла приєднати цю територію до Макухівки. Виникла така парадоксальна ситуація, що адресу нам юридично надали, але фактично межі населеного пункту не були змінені. Досі земельна ділянка має статус «За межами населеного пункту». Щоби привести мою землю у відповідність, потрібно провести зміну цільового призначення земельної ділянки.

Я звернувся до начальника містобудування Миколи Шевельова, пояснив ситуацію, що адресу мені надали, але територія юридично знаходиться за межами населеного пункту. Шевельов пояснив, що не обов’язково міняти межі населеного пункту, я можу звернутися із заявою про розроблення детального плану території. Оскільки в бюджеті зайвих коштів немає, то потрібно документацію виготовити за свої кошти. Я написав заяву на розроблення детального плану території обмеженої кварталом вулиць від Тараса Трясила до Гетьманської — це вісім ділянок. Детальний план цієї території коштує десь 40 тисяч гривень. Сусіди запитали, чи вони можуть написати таку ж саму заяву, як і я. Прочитав у вашій статті, що збільшується площа земельних ділянок. Якщо Микола Шевельов дійсно вніс зміни, то я до цього був не готовий.

Щодо земельних ділянок довкола, то вони також призначалися учасникам АТО. За усіх бійців не можу відповідати, кожен господарює, як вважає за потрібне. Може хтось і планує віддавати землю або писав заяву, щоби потім продати. Багато військових ділянок уже продано після судової тяганини із прокуратурою. В когось нерви здавали. Особисто я вкладався в цю земельну ділянку, бо у мене є мрія побудувати тут будиночок. Ми із сусідом почали будувати. Щодо інших ділянок поряд — там є власники, але будівельних робіт вони не вели.

— Розкажіть про судовий позов прокуратури, які були аргументи, що ви не маєте права власності на земельну ділянку?

— Матеріали справи прокуратури базуються на рішенні місцевої ради від 1981 року відповідно до законів УРСР. Вони знайшли їх в архівах і просили геодезистів перенести виділення окремих ділянок на карту 1981 року, коли ці землі були заплавами. Зараз ця територія забудована. Згідно з матеріалами справи, весь Лісок стоїть на заплавах. Якщо це заплави, то їх не можна було виділяти, а Держгеокадастр перевищив свої повноваження. На цій підставі прокуратура і хоче скасувати право власності. Після 1981 року місцева влада нових рішень не ухвалювала, а отже цей документ є чинним. Микола Шевельов пояснив, що якщо розробити детальний план території під забудову і депутати його підтримають, то ці землі автоматично перестануть бути заплавами.

Перша спроби прокуратури забрати у мене земельну ділянку була у 2021 році. Полтавський районний суд задовольнив вимоги прокуратури частково. Суд визнав незаконним наказ Держгеокадастру, але скасував позивні вимоги прокуратури щодо приватизації власності.

Під час об’єднання земельних ділянок старі земельні ділянки припиняють своє існування, створюється новий кадастровий номер. Прокуратура вирішила скористатися моментом і тепер позивається на нову земельну ділянку, яка виникла після об’єднання двох старих. 

Перед подачею позову, прокуратура написала листа у Полтавську міськраду із проханням надати свої висновки по земельній ділянці біля Коломаку. Департамент земельних і водних ресурсів відповів, що ділянка розміщена поза межами прибережної зони. У 2024 році я був діючим військовослужбовцем і не знав, що прокуратура на мене подала позов. Коли я випадково зайшов в «Дію», мені одразу прийшла ухвала, що моя земельна ділянка та будинок арештовані, банківські рахунки були заблоковані. Перша ухвала відкрила провадження, наступна ухвала задовольнила позов прокуратури й арештувала земельну ділянку. Я був позбавлений права на захист. Я був позбавлений права на захист і не міг надати докази у суді, що отримав земельні ділянки законним шляхом.

Мені матеріали справи не надсилали і, відверто кажучи, у них і шансів не було належно оформити ухвалу, тому що був парадокс. Якби я продовжував жити у своєму будинку, кореспонденція не надходила б, адже я прописаний на вулиці Коломацькій, 1, а цієї адреси немає, оскільки вона не входить у межі Макухівки. Я навіть теоретично не міг бути повідомлений належним чином.

Після пояснень військового, дії прокуратури викликають багато запитань. 25 квітня, дізнавшись про судові позови прокуратури із нашої статті, депутати Полтавської міськради на засіданні містобудівної комісії відправили на доопрацювання проєкт рішення про розроблення детального плану території на річці Коломак.

Остаточне рішення із питанням та повернути його на розгляд комісії та сесії, яка відбудеться 26 квітня.

Микола ЛИСОГОР, «Полтавщина»