На тлі інформаційних вкидів щодо буцімто майбутнього наступу на Харків російські війська посилили удари по місту. Водночас у проросійських та деяких західних медіа стали поширюватися публікації про плани кремля перетворити його на т. зв. «сіру зону».

У Центрі протидії дезінформації при РНБО України проаналізували як захистити Харків від російської загрози.

Зазначимо,  що у березні путін вперше використав термін «санітарна зона» стосовно прикордонної з рф Харківської області. Цей невійськовий термін застосовується до територій, які стали непридатними для життя внаслідок катастроф техногенного чи природного характеру. Тож зробити Харків непридатним для життя – одна з цілей агресора, а близькість міста до російського кордону, згідно із задумом кремля, значно спрощує завдання влаштувати геноцид мирного населення. кремлівська адміністрація неодноразово повідомляла про плани мобілізувати до армії майже 300 тисяч осіб, зокрема для операції з оточення Харкова.

Необхідно зазначити, що посилення ракетних та дронових атак Харкова почалося у грудні 2023 року, коли стало очевидним, що американська військова допомога найближчим часом до України не надійде. Відтоді все більше об’єктів критичної інфраструктури Харківщини цілеспрямовано знищуються. На Харкові росія відпрацьовувала нове озброєння та тактичні прийоми «подвійного дотику» (повторний обстріл однієї і тієї ж самої цілі). Зокрема, 27 березня по місту вперше вдарили плануючою бомбою з великим руйнівним ефектом, запущеною з літака, 4 квітня дрони атакували житлові будинки, а коли туди прибули екстрені служби, вдарили знову – внаслідок цього загинули троє рятувальників.

Нині ситуація в енергосистемі регіону вкрай важка – зруйновано головні генеруючі потужності міста та області (ТЕЦ-5, Зміївська ТЕС), а також більшість трансформаторних підстанцій, що призвело до дефіциту генерації та введення примусових відключень електроенергії на 7-12 годин для 300 тисяч харків’ян та 550 тисяч мешканців регіону.

Наскільки вірогідним є наступ на Харків?

Нині точні наміри росії незрозумілі, і хоча є ознаки підготовки до великого наступу влітку, Харків – один з не найбільш вірогідних, але можливих напрямків удару. 

Деякі західні джерела (британська газета The Times та німецьке видання BILD) вважають, що «рейди путінських дронів спрямовані на те, щоби остаточно розгромити Харків і змусити його підкоритися». The Economist зазначає, що військова операція із захоплення Харкова вимагатиме прориву української оборони та його оточення, чого «росія навіть близько не в змозі зробити», як і у 2022 році, коли російські війська зазнали приголомшливого провалу, хоча тоді місто було захищене набагато гірше. Водночас західні експерти не відкидають повністю варіант наземного наступу окупантів з метою оточення міста, адже вважають, що Харків має величезне стратегічне значення, і його захоплення дозволить москві оточити українські війська на Донбасі. 

Утім, міський голова Харкова І. Терехов рішуче заперечує цю гіпотезу й підкреслює, що його місто не має наміру здаватися, а місцева влада впоралася з завданням забезпечити споживачів електроенергією без працюючих електростанцій та трансформаторів.

З військової точки зору наступ на Харків стане для росіян великою помилкою, вважає Головнокомандувач ЗСУ О. Сирський. Коментуючи інформацію про можливий наступ окупантів на Харків, він заявив, що військово-політичне керівництво вживає всіх заходів для адекватного реагування на таку ймовірність, та запевнив, що зараз українські військові контролюють усю лінію фронту, а Сили оборони зміцнюють фортифікації (перша лінія нових укріплень під Харковом проходить за 10 км від кордону з росією). Водночас за даними ГУР МОУ у ворога поки що немає ресурсів для наступу на Харків, і формування ударних груп рф на цьому напрямку не спостерігається. Також неможливо непомітно перемістити велику кількість військ до кордону з харківським регіоном, а сформувати там повноцінний ударний кулак в одній локації – це питання місяців, вважає військово-політичний оглядач групи «Інформаційний спротив» О. Коваленко. Крім того, для захисту стане в нагоді досвід бойових дій, коли восени 2022 року було звільнено значну частину області разом із Балаклією, Ізюмом та Куп’янськом.

Президент України В. Зеленський тримає ситуацію довкола Харкова на постійному контролі, і під час засідання Ставки Верховного Головнокомандувача 8 квітня визначив основним питанням захист міста від російських ударів та доручив українським дипломатам працювати з міжнародними партнерами для отримання нових систем ППО.

Водночас варто звернути увагу, що тема захоплення Харкова домінує саме в російських медіа, що свідчить про розгортання кремлем чергової ІПсО з психологічного тиску на харків’ян з метою поширення панічних настроїв, провокування недовіри до влади і військових, які захищають Харків, та намагання переконати населення Харківщини, що поразка неминуча. У підконтрольних російським спецслужбам Telegram-каналах розганяються «вкиди» щодо термінової евакуації з Харкова та околиць важливих об’єктів промисловості через можливе оточення. Президент України В. Зеленський теж акцентував на посиленні професійного дезінформування з боку рф, проте додав, що перебільшувати загрозу не треба, а щодо оборонних рубежів, то «Харків поза небезпекою». Тож дії рф на харківському напрямку можуть вказувати як на інформаційну кампанію із залякування, так і на спробу відволікти ЗСУ від дійсних напрямків вірогідного російського літнього наступу. На думку керівника Центру військово-правових досліджень О. Мусієнка, головні зусилля росіян у літньому наступі будуть сконцентровані на Авдіївському та Часів’ярівському напрямках, а Харків з півночі та Вугледар з півдня стануть допоміжними або відволікаючими маневрами з «розпорошування» Сил оборони України. Експерт припускає бої та обміни ударами вздовж кордону між Харківською та бєлгородською областями, але впевнений, що росії не вдасться взяти Харків в оточення, а тим більше захопити його.

Що потрібно для посилення захисту Харкова?

По-перше, Харків неможливо надійно прикрити від ракетних ударів без посилення ППО далекобійними системами Patriot у комплексі з літаками F-16. Експерти погоджуються: щоб надійно прикрити Харків, вистачило б однієї батареї Patriot на 8 пускових установках, та комплексів середнього і малого радіусу типу NASAMS, IRIS-T для прикриття ППО від російських «шахедів». Тож як вважає Президент України, «немає і не може бути жодних раціональних пояснень, чому Patriot, яких у світі достатньо, досі не закривають небо Харкова». Великі сподівання покладаються і на обіцянки передачі Україні влітку шістьох літаків F-16 від Данії, а до кінця року – від Нідерландів. Саме ці літаки, оснащені ракетами «повітря-повітря» з дальністю дії 150-180 км, здатні відігнати російську авіацію з прикордонних ділянок фронту. Отже, потребує негайного перегляду позиція партнерів щодо невикористання їхнього озброєння для завдання ударів по території рф.

По-друге, зниженню активності російських засобів ураження на Харківщині сприятиме подальше перенесення війни на територію бєлгородської області, адже переважно звідти росіяни б’ють по Харкову снарядами С-300, які долітають до Харкова за 40 секунд. Тож основними напрямами роботи для Сил оборони повинно стати виявлення та знищення систем С-300, аеродромів, де розміщується бойова авіація, інших військових об’єктів та логістичної інфраструктури, зокрема за допомогою нових рейдів російських добровольців. 

По-третє, ще одним способом захисту від ворожої авіації може стати зброя українського виробництва проти керованих авіаційних бомб (КАБів). Як натякнув В. Зеленський, така зброя вже розробляється, але не розкрив подробиць. Експерт О. Мусієнко вважає, що скоріш за все йдеться про багатофункціональний ракетний комплекс «Сапсан» («Гром-2»), який здатний вражати наземні та повітряні цілі на дальності від 50 до 280 км, з можливістю збільшення до 500 км.

Отже, хоча Харків залишається одним з кількох можливих напрямків російського наступу, ані влада, ані військові не бачать причин для паніки та необхідності евакуації населення з міста. Втім, проблема захисту промислової, енергетичної та громадської інфраструктури міста від ураження ракетами залишається гострою, і її розв’язання значною мірою залежить від своєчасності надання Заходом ефективних засобів ППО, РЕБ та літаків F-16.