Український інститут національної пам’яті з’ясував, що всі об’єкти, присвячені російському письменнику Михайлу Булгакову, містять символіку російської імперської політики.

Всі пам’ятники та пам’ятні знаки є пропагандою цієї політики.

Адже письменник хоча й народився та жив у Києві, завжди був імперцем, який не сприймав Україну. 

Михайло Булгаков – імперець за світоглядом, затятий українофоб (українофоб, за Великим тлумачним словником української мови – це «противник, ненависник українців і всього українського»). Письменник, не зважаючи на роки життя у Києві, зневажав українців та їхню культуру, ненавидів українське прагнення до незалежності, негативно відгукувався про становлення Української держави та її очільників. З-поміж усіх російських письменників того часу стоїть найближче до нинішніх ідеологем путінізму і кремлівського виправдання етноциду в Україні. Світоглядно був на позиціях російського імперіалізму, білогвардійщини, схвалював експансію російського комунізму.» — йдеться в експертному висновку.

Зокрема, Проаналізувавши творчість Булгакова, в Інституті пояснили, щов його творах немає жодного позитивного персонажа-українця, він пародіює чи глузливо перекручує українську мову, глузує з української автокефальної церкви, заперечує саме існування української нації. Зокрема:

• • ще в лютому 1929 року на з’їзді радянських українських та російських письменників у Москві визнали антиукраїнський зміст п’єси «Дні Турбіних»;
  • в оповіданні «В ночь на 3-тє чісло» Булгаков реконструює реальні події Української революції 1917 – 1921 років з позицій відвертого ворога українців, української державності та мови. Він гротескно зображає воїнів 1 полку Синьої дивізії, їх уніформу та зовнішність, пародіює їхнє спілкування;

• у романі «Біла гвардія» герой Булгакова Алєксєй Турбін критикує очільника Української Держави гетьмана Павла Скоропадського. Окрім того, опис воїнів Армії УНР, а саме «петлюрівців», став джерелом пізніших їх карикатурних зображень у комуністичній пресі.

Голова Інституту національної пам’яті Антон Дробович роз’яснив, що висновок Інституту не поширюється на спадщину, зокрема книги та музей Булгакова, проте стосується присутності імені російського письменника в публічному просторі: у встановленні пам’ятників, назвах вулиць та державних установ. Тобто тепер музей Булгакова має змінити назву та розповідати правду про той період, зокрема, й про Булгакова. До речі, ще у вересні 2022 року Спілка письменників України пропонувала закрити Музей Булгакова в Києві. Тоді проти виступив тодішній міністр освіти Олександр Ткаченко.

Нагадаємо, 057 детально розповідає про нову мапу Харкова — людей, на честь яких перейменовані вулиці.