Розслідування стосувалося переплати приватній фірмі за послуги з прибирання вулиць і доріг Полтави у 2022 році. На суді обвинувачений прохав про виправдання, обґрунтовуючи це тим, що діяв відповідно посадових інструкцій. Про це із судового засідання повідомила журналістка інтернет-платформи «Зміст». Ігор Скорик розповів, що перевірка обсягів виконаних робіт не входила у його обов’язки, за це відповідав перший заступник начальника управління Олександр Попенко. Також обвинувачений зазначив, що його підписи в актах виконаних робіт не мають юридичної сили, бо й без цього документи відправили б на оплату. Однак свідки на суді, посадовці управління ЖКГ, підтвердили, що Ігор Скорик займався контролем з виконання угоди щодо прибирання вулиць та перевіркою обсягів виконаних робіт.

9 місяців тому Ігор Скорик визнавав свою провину в інкримінованому обвинуваченні. Підозру йому оголосили торік у березні. Обвинувальний акт надійшов до суду 13 квітня, разом з ним була передана угода про визнання винуватості укладена між прокурором та підсудним. За угодою, Ігор Скорик зобов’язався визнати свою провину відповідно порушень за частиною 2 статті 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість), а прокурор пропонував таке покарання для Скорика: 2 роки випробувального терміну, штраф у 4 250 грн та не призначати додаткового покарання щодо позбавлення права обіймати певні посади. Проте 8 травня суддя Октябрського райсуду відмовив у затвердженні цієї угоди та призначив новий розгляд обвинувачення. Врешті суд лишив термін умовного покарання, збільшив штраф у 3 рази та заборонив обвинуваченому впродовж трьох років працювати на керівних посадах в органах місцевого самоврядування.

Також 27 листопада Полтавський окружний адмінсуд задовольнив позов Ігоря Скорика та поновив його на посаді заступника начальника У ЖКГ й ухвалив стягнути з управління на користь експосадовця 259 тис. грн за час вимушеного прогулу. Наразі це рішення оскаржує УЖКГ оскаржує у Другому апеляційному адмінсуді.

Ігор Скорик був другим обвинуваченим у розслідуванні розтрати 4 млн грн з бюджету Полтавської громади. У суді сторона обвинувачення доводила, що завдяки службовій недбалості Скорика, керівниця ПП «Харківспецбудмеханізація-7» Інна Топчій вносила у платіжні документи завищені обсяги виконаних робіт: їх загальна вартість була 24 млн 813 тис. грн. Управління ЖКГ прийняло акти виконаних робіт та з переплатою розрахувалося за послуги. Підробивши документи, Інна Топчій завдала міському бюджету збиток у 4 млн грн.

За зловживання службовими повноваженнями та підробку документів, торік у червні підприємиця отримала 3 роки позбавлення волі. Інна Топчій подала апеляційну скаргу на вирок суду. Під час розгляду скарги в апеляційному суді жінка розповіла, що після звільнення з Полтавської установи виконання покарань № 23 перерахує на потреби Збройних сил України 500 тис. грн. Також прокурор та представники управління ЖКГ не заперечували апеляцію.

Врешті колегія суддів ухвалила частково задовольнити скаргу: звільнити Інну Топчій з-під варти з позбавленням права обіймати адміністративні та розпорядчі посади впродовж трьох років. Також стягнути з обвинуваченої 102 тис. грн.

Своє рішення колегія суддів Полтавського апеляційного суду обґрунтувала тим, що суд першої інстанції не врахував, що Інна Топчій компенсувала завданий збиток міському бюджету в 4 млн грн та не надав належної оцінки позитивній характеристиці обвинуваченої й відсутності в неї попередніх судимостей за кримінальні правопорушення.

Нагадаємо, за результатами місцевих виборів у 2020 році, Ігор Скорик був обраним депутатом Шевченківської райради Полтави від нині забороненої партії «Опозиційна платформа «За життя». Діяльність цієї партії заборонили у вересні 2022 року відповідно рішення Верховного суду України. До цього, у квітні, Верховна Рада оголосила рішення Ради національної безпеки та оборони про призупинення діяльності фракції «ОПЗЖ» в парламенті, як політичної сили, яка пов’язана з державою-агресором Російською Федерацією. Також у травні народні депутати підтримали законопроєкт 7172-1 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони політичних партій». Цим документом також була заборонена діяльність проросійських партій.

Ольга ГРИНЕНКО, «Полтавщина»