У вересні минулого року у далекій Південній Кореї (Республіка Корея) пішла з життя юна криворожанка Анастасія. Це сталося всього за тиждень її перебування в чужій країні, а обставини смерті залишили запитання, насамперед, для її батьків, котрі зараз намагаються з’ясувати, що ж сталося з їхньою донькою.

Про трагічну історію нам стало відомо від криворожанки Олени — мами померлої дівчини. Сьогодні Олена докладає зусиль для того, аби зрозуміти, наскільки об’єктивним було слідство за фактом смерті неповнолітньої дівчини там, у Південній Кореї — чи належним чином були вивчені причини смерті,  чи були детально обстежені обставини останніх годин (хвилин) її життя… Загалом, мати хоче знати, наскільки те, що їй повідомили, відповідає дійсності і отримати компетентну інформацію.

Причина смерті невідома? Що могло відбутися від моменту завершення їхньої останньої розмови по телефону? Чому їй, матері, не дали можливості поспілкуватися з дівчатами, які жили разом з її дочкою, а отже, знаходились поруч у останні миті життя? Ці та інші питання сьогодні ятрять душу згорьованої жінки, яка втратила найдорожче у житті — власну дитину.

Під час розмови з Оленою ми не могли не торкнутися теми безпеки неповнолітньої Насті: як планувався та організовувався виїзд дитини за кордон, чи були мінімізовані ризики, як і ким вирішувалось питання проживання дівчини за кордоном.

За словами Олени, Настя змалечку була самостійною. Певним чином до цього підштовхнули і життєві обставини. Настя змалечку їздила маршруткою до гімназії, відвідувала один з криворізьких хореографічних колективів, виступала на різних майданчиках, у складі колективу брала участь у різноманітних фестивалях та конкурсах. Отож у родині звикли до творчих подорожей дитини, знаючи, що поруч є відповідальна наставниця – викладачка хореографії, яку діти і батьки поважали, до якої дослухались.

Цей досвід і вплинув на подальші плани батьків щодо дитини. Дізнавшись, що у Кривому Розі існує Школа моделей, мама порадила дівчинці спробувати себе у цій царині, мовляв, там є і хореографія, і естетика, і етика, і психологія, і дисципліна, що сприятиме розвитку дівчинки у підлітковому віці. А здобуті навички і знання можуть стати корисними у майбутньому.

Як говорить Олена, мова велась про загальний розвиток дитини, мети професійного просування у сфері моделінгу не було. Та в силу обставин – наполегливості та здібностей дівчини, її зовнішності та фізичних параметрів — на неї звернула увагу представниця модельного агентства, яка й запропонувала контракт.

На фото: Олена з донькою

Перший виїзд Насті за контрактом відбувся до Турції у 2021 році. Цей досвід Олена називає «пробним»: вийде – не вийде, що треба «підтягнути», які вміння поліпшити… Як пояснює криворожанка, виїзд за кордон відбувався з дотриманням усіх вимог чинного законодавства,а приймаюча сторона зустрічала дівчину в аеропорту й надалі забезпечувала транспортом, житлом, харчуванням.

-У момент паніки, коли ніхто не розумів, що відбуватиметься тут і прагнули убезпечити своїх дітей, керівниця модельної агенції запропонувала батькам вивозити дітей за кордон, а вона, мовляв, шукатиме можливості, як їх влаштувати. Навіть якщо не буде роботи, то хоча б, щоб діти мали умови для життя за кордоном. Вона говорила, що в режимі 24/7 опікуватиметься закордонним життям наших дітей, якщо у нас не буде змоги виїхати разом з дітьми.

-Порадившись з чоловіком, ми вирішили, що я з Настею виїжджаю. Так 8 березня 2022 року ми виїхали до Польщі, 25 березня Настя вже вилетіла з Варшави до Греції – на контракт, а я повернулась додому, — пригадує Олена.

Після завершення терміну двомісячного контракту у Греції, Настю очікував двомісячний контракт у Турції, звідки у перші дні серпня 2022 року вона повернулась додому, до Кривого Рогу. Це повернення було тимчасовим, адже в родині готувались вже до наступного виїзду дівчини за контрактом: через Варшаву, куди мама з донькою знову діставалися удвох, Настя мусила летіти до Південної Кореї. Як виявилося, у свої останнюпоїздку.

Олена наголошує, що всі ці закордонні поїздки базувалися, насамперед, на довірі до агентки, котраспівпрацює з різними модельними агенціями по світу, має репутацію і сталі контакти у сфері модельного бізнесу. Окрім цього, кожен контракт передбачав відповідальність модельної агенції за неповнолітню співробітницю.

На фото — Анастасія

Таким чином до Сеулу Настя в’їхала офіційно, отримавши «робочу візу». Вже через 6 днів після приїзду дівчини не було серед живих.

Олена й досі намагається відновити усю картину життя доньки у Республіці Корея – з таймінгом, спілкуванням, контактами… Та не всі «пазли» складаються до купи для усвідомленні об’єктивності того, що трапилось з її дитиною — чогось бракує, якась інформація породжує певні підозри тощо.

-Я посадила її на літак у Польщі, близько 7-ї ранку наступного дня, в неділю, вона зателефонувала з аеропорту Сеулу, повідомила, що йде на ПЦР-тест, без якого там не випускають у місто. Далі на неї чекало замовлене агенцією таксі, її доставили до апартаментів, які винаймає для дівчат роботодавець, — розповідає Олена.

Під час наступної розмови з мамою цього ж дня Настя повідомила, що вже у апартаментах, що країна зустріла її зливою, що їй дали кошти на харчування і вона збирається вийти за продуктами…

А з понеділка почалася модельна робота 15-річної криворожанки. Упродовж трьох днів дівчина навідувалась до агенції, де обговорювалися питання робочого процесу, ставились завдання, визначався графік, плани…

Починаючи з четверга до понеділка у країні святкували, було кілька днів вихідних підряд, коли жодні установи не працюють. Отож, за інформацією Олени, її дочка упродовж кількох днів знаходилась вдома, у квартирі, де, окрім неї жили ще троє дівчат – одна з Бразилії та дві росіянки. Перебування дівчини за місцем проживання підтверджується і телефонними розмовами матері й дочки а також перепискою Насті зі знайомим, яка міститься у телефоні дівчини.

Остання розмова матері з дочкою відбулась 10 вересня, о 15:45 за київським часом (у Південній Кореї у цей час було 21:45). Настя зателефонувала мамі, відбулась звичайна бесіда. Дівчина повідомила, що у неї все гаразд. Здавалося,мала гарний настрій, оскільки радісно розповідала, що склала тест з англійської на платформі Duolingo, набравши високий бал. Олена похвалила доньку. Обговорили побутові питання, плани на наступний день. Зокрема, під час розмови йшлося і про те, що через шестигодинну різницю у часі порушився режим, що може вплинути на її здоров’я і плани. Отож мати порадила дочці вчасно лягати спати і пообіцяла своїми телефонними дзвінками допомогти з вчасними вранішніми «підйомами» . Тоді жінка не знала, що більше не почує доньчиного голосу.

Наступного дня Олена, як і обіцяла, від ранку почала телефонувати дитині, однак відповіді не було.

-Я бачила, що СМС-ки доходять, отож, думала, як завжди, спить. Не бере слухавку, значить, перевела телефон у беззвучний режим на період сну, — згадуєплин своїх думок криворожанка, -Так тривало годин п’ять. З плином часу у мене наростала тривожність. Я почала телефонувати кожні п’ять хвилин, розуміючи, що хоча б хтось мав би зреагувати, звернути увагу на вібрації телефону і відгукнутись. Тоді почало приходити усвідомлення, що щось трапилось.

На фото — Анастасія

Пізніше Олена отримала повідомлення від агентки, котра зненацька зацікавилась, чим хворіла Настя, чи мала вона алергічну реакцію на медпрепарати, від чого залишився шрам в районі грудної клітини дівчини (у п’ятирічному віці дівчинці хірургічно лікували вроджену деформацію грудної клітини).

Питання вивели Олену з рівноваги, вона намагалась з’ясувати причину такої зацікавленості станом здоров’я її доньки, на що агентка відповіла (у переписці), мовляв, дівчинці погано, її повезли до лікарні, лікарі радяться щодо надання їй медичної допомоги.

-Ця інформація дозволила мені трохи «видихнути», адже стало зрозуміло, що Настя жива. Я почала надсилати інформацію про стан їїздоров’я (голосовими повідомленнями). Аж тут отримую ще одне повідомлення з порадою випити ліки, щоб підтримати серце, а хвилин через 10 вона (агентка – ред.) пише: «Стасю (професійний псевдонім Насті – ред.) не врятували, Стасі більше немає», — говорить Олена, не стримуючи сліз.

14 вересня Олена разом з агенткою була вже у Сеулі. Цього ж дня її три години допитували у місцевому відділку поліції. Спілкуючись зі слідчим, жінка намагалась з’ясувати обставини смерті своєї дитини.Але багато з того, що її цікавило, не почула і не побачила: вонане мала змоги поспілкуватися з дівчатами, котрі жили в одній квартирі з Настею, а їхні покази під час слідства також залишилися таємницею. Водночас, на думку матері, дослідження часу і подій доводить, що тіло Насті тривалий час знаходилось у ліжку, у квартирі, де поруч з нею жили ще кілька дівчат. Олена не розуміє, як вони могли бути поруч і тривалий час не зреагувати на померлу?

Додому Олена повернулась з прахом доньки.

Прийшовши до тями, криворожанка намагається детально дослідити обставини смерті дитини, зрозуміти, наскільки якісно було проведено слідство правоохоронцями Республіки Корея.

Олена зазначила, що слідство тривало до квітня 2023 року. У березні вона подала запит до Уповноваженого Верховної Ради України з питань захисту дітей, який, у свою чергу, передав запит до амбасади України у Республіці Корея, а представники амбасади офіційно надіслали документ до місцевої поліції. Та це не дало очікуваного результату – відповідей на надісланий запит слідство не надало. До того ж у період очікування відповіді на запит (45 днів) Олена отримала повідомлення про заміну слідчого у справі. За її словами, вже новий слідчий дослідив телефон Насті, який чомусь не дослідили раніше, і … закрив справу.

З того моменту Олена намагається розібратися зі слідством, долучивши до цього процесу українських правоохоронців. Адже вона, як потерпіла, не має доступу до матеріалів проведеного у Південній Кореї слідства, а її намагання ознайомитись з документами марні – слідство неохоче контактуєяк з матір’ю, так і з представниками Української амбасади.

В Україні Олена звернулась з заявою про злочин до Офісу Генпрокурора (ОГПУ), однак у порушення кримінальної справи їй було відмовлено. Тоді за допомогою жінка звернулась до народної депутатки України Олени Криворучкіної. І лише після депутатського запиту Дніпропетровська обласна прокуратура за дорученням ОГПУ відкрила кримінальне провадження за ч.1 ст.115 Кримінального кодексу України і розпочала досудове розслідування.

Зараз триває слідство з застосуванням міжнародних правових інструментів. Мета матері померлої дитини, щоб українські слідчі отримали доступ до матеріалів слідства, проведеного у Республіці Корея. Жінка хоче переконатись, що слідство проведене об’єктивно і якісно, або ж встановити справжню причину смерті доньки. Адже інформація, яку вона має на цей момент, схиляє її до думки, що смерть її доньки не є природною.

«Зараз я не можу стверджувати, що Настю вбили, але я можу стверджувати, що її смерть не є природною», — зауважує Олена.

На фото — Анастасія

P.S.Додамо, що під час нашої розмови Олена проінформувала, що її виїзд до Республіки Корея і її перебування там було організоване модельною агенцією, за контрактом з якою мала працювати Настя.

Фото наданя Оленою для публікації на сайті.