Руслан Лопатко близько 30 років працював у будівельній сфері і одного разу вирішив іти за мрією та перетворити своє хобі на справу всього життя. Так і з’явилася сімейна виноробня Villa del vino, розташована в селі Бабурка під Запоріжжям. Ароматне вино виготовляють із винограду сорту «Юпітер», який вирощують на власному винограднику. Якось Руслан вирішив, що він готовий об’єднати зусилля з партнером, щоб створити щось цікаве і нове на відкритому просторі. Вдихнути нове життя  та перезапустити Villa del vino з виноробні до заміського комплексу Лопатко вирішив разом із ресторатором Олександром Білюгою. 061 розповідає про плани підприємців та соціальну ініціативу з реабілітаційним центром для воїнів.

«Я надсилав запити в космос»: проект, який об’єднав підприємців із різних сфер

Найбільше хобі Руслана – яхтінг. Завдяки цьому захопленню він багато подорожував і відкривав для себе нові країни, вбирав цікаві ідеї та деталі. Серед цих відкриттів зненацька з’явилося вино. Чоловік поставив за мету створити якісне і смачне вино самостійно. Для цього він купив велику земельну ділянку неподалік міста і зайнявся посадкою виноградної лози.

«Поклавши руку на серце, все будувалося для сім’ї. Перше своє вино я зробив до народження сина – 28 років тому. Коли я отримав ліцензію на виробництво вина та продаж, я прийшов до найближчих магазинів, щоб показати свою продукцію. Мені там прямим текстом сказали, нафіга нам твоє вино взагалі, нам все одно із Запоріжжя це чи ні, ми не маємо зайвого місця на полиці», — згадує наш герой.

Ці відмови засмутили Руслана, але не дали йому опустити руки. Він вирішив, що можна використовувати свою територію для дегустації, щоб познайомити гостей з вином. Саме гості і мали сказати чи є шанс у цього напою взагалі чи ні. Так і з’явився бренд Villa Del Vino, який уже встиг полюбитись багатьом запоріжцям.

«Ось уже 4 роки я проводжу дегустацію з екскурсією. Я показую наше вино, розповідаю, навчаю їх, можна сказати, винній культурі, бо це насправді ціла світова субкультура. І мені вже зараз приємно, коли мені в Instagram пишуть мої покупці, що в тебе в якійсь крамниці закінчилося вино, завезіть. Тобто не адміністрація магазину мені пише, а пересічні люди, які знайомі з нашим брендом. Це дуже приємно», — ділиться винороб.

Під час повномасштабного вторгнення разом із іншими крафтовими виробниками Руслан вирішив створювати благодійні івенти, гроші від яких відправляли на допомогу ЗСУ.

Руслан пояснює, що для нього важливо постійно розвиватися і тому він довгий час шукав енергійного партнера, щоб посилитися. Познайомився він із Олександром Білюгою ще 5 років тому під час бізнес-сніданку у Запоріжжі.

«Чесно вам скажу, я шукав партнера три роки. Мені здається, я надсилав запити в космос. Олександр розуміється на кухні, в організації розважальних заходів на велику кількість людей. Він уже має такий досвід. У мене ж на той час вже був досвід у виробництві вина, і головне, приголомшливе місце, яке приваблює людей, як магніт. Коли люди приїжджали сюди до мене, то часто питали, а де ресторан, де спальне місце, щоб ми могли відпочити. Ідея створити комплекс і розшириться, з’явилася ще до 2022 року», — розповідає Руслан Лопатко і жартує, що для Олександра спільне партнерство буде більшим випробуванням, ніж для нього.

«Ми довго відверто спілкувалися, з’являлися якісь спільні думки, ідеї. Знаєте, важливо дивитися та рухатися в один бік, щоб не було, як лебідь рак та щука. Зараз такий складний час, але як би там не було, я усі свої дитячі мрії намагаюся втілювати у реальність. У мене була пухлина в легенях, і після курсу хіміотерапії я зрозумів, що нічого з собою не заберу. У нас з’явилася надія все-таки зробити щось для міста та суспільства та дати якусь базу, платформу для реабілітації після війни. Ми тут все робимо для душі. Якби ми зараз рахували окупність проєкту, то я вам скажу чесно, не було б сенсу нічого робити. Коли я сюди вперше приїхав, то сказав собі, що я хотів би в такому спокійному, тихому місці без метушні провести свої дні», —  каже Олександр Белюга.

Він каже, що ставиться до всіх своїх бізнес-проектів, як до дітей: якийсь із них стильний і красивий, якийсь приносить гарний прибуток, а якийсь просто насолоду для душі.

Партнери домовилися, що Олександр відповідає за кухню, адміністрацію та фінансову складову, а Руслан за екскурсії, антураж, інтер’єр, гостинність та якісне вино.

Що чекає на гостей після перезавантаження «Villa del vino»

На території «Villa del vino» площею в гектар і 10 соток сьогодні повним ходом «кипить» робота з відкриття нових локацій. Продовжуються будівельні роботи зі зведення міні-готелю у сільському стилі. Тут відчинять свої двері для гостей дев’ять будиночків. З них 5 — двомісних, а решта — на сім’ю з 4-5 осіб. У кожному з них двоспальне ліжко та розкладний диван, душова, туалет, кондиціонер та гарна суцільна дзеркальна стіна з видом на басейн та поля.

Поруч уже закінчують підготовку дитячої зони з лабіринтами, басейном із гірками та іншими розвагами. Для дорослих працюватиме гончарна майстерня, басейн з видом на місто, джакузі та японські гарячі чани на огородженій зоні. На території також збудують двоповерховий харчоблок з відкритою контактною кухнею та мангальним комплексом, де можна буде скуштувати рибу, м’ясо, овочі та багато іншого. До послуг гостей на постійній основі – виноробня з дегустаційною залою, равлики, сувенірна продукція, екскурсія до виноградників.

Підприємці розповідають, що в планах у них також облаштувати дорогу до річки та провести очищення річки до Дніпра, оскільки потік дозволяє навіть кататися на байдарках. У наполеонівських планах навіть зробити поруч канатну дорогу.

Тут також споруджується контактний зоопарк. Його мешканці живуть тут же – це дві альпаки, кінь, овечки та барани, в’єтнамські свині, свійські птахи, місцева улюблениця собака Чикіта та маленький котик. Поблизу є ставок з приголомшливими рибками кої. Для того щоб гости могли їх годувати, замовили спеціальне обладнання, яке видаватиме за монетки кульки з кормом.

«Після того, як ми забрали сюди коня Буцефала з Нікополя, мені постійно дзвонять та пропонують якихось екзотичних тварин. Я взагалі противник того, щоб тримати тварин у вольєрах, на закритих територіях. Альпаки – це найменші верблюди. Потім ідуть лами, потім уже справжні верблюди. Ось ці дві альпаки – це Мишко та Лейла. Їм по півтора роки. Привезли їх із Польщі, коли їздили по автомобілі для наших військових. Я там сказав про свою ідею з контактним зоопарком і мені запропонували забрати цих двох красенів за символічну суму. Тепер ось навчаємо їх українській мові. Люблять яблука. Лейлу ніколи не загубиш, вона постійно ходить за Мишком. Просто кроку не може без нього ступити. Вони завжди у нас під наглядом, бо люблять жувати виноградники, а у виноробів через це серце обливається кров’ю. Але їм все прощається варто тільки подивитися в очі – надто вже вони красиві», — розповідає співвласник «Villa del vino» Олександр.

Представники бізнесу пояснюють, що спеціально заводити нових тварин для розширення зоопарку не планують, але якщо випаде нагода врятувати звірів із прифронтових зоопарків або взяти на перетримку, то тут вони були б раді допомогти.

Крім того, цей проект дає роботу тим запорожцям, які гостро її потребують. Тільки зараз на місці задіяні 72 будівельників, а після для роботи комплексу з’являються вакансії офіціантів, покоївок, адміністраторів, садівників, двірників, різноробочих та інших.

Допомога для військовослужбовців та дітей загиблих воїнів

Крім комерційної складової проект містить ще й важливу волонтерську ініціативу – надати психологічну підтримку та реабілітацію військовослужбовцям, а також дітям загиблих героїв.

«Весь дохід, там 90% від комерції буде спрямований на утримання всього цього центру, доки буде така потреба. Ми хочемо, щоб три дні на тиждень із понеділка по середу тут працював наш соціальний проект. Вже зараз ми бачимо, що наші військовослужбовці, які повертаються з фронту, потребують підтримки. Багато хто принципово відмовляється від сеансів з психологом/психотерапевтом, тому ми пропонуємо тут проводити своєрідну ненав’язливу реабілітацію з психологічною допомогою. Персонал, який працюватиме з відвідувачами, спілкуючись з нашими гостями, зможе виявляти якісь потреби, де і в чому потрібна допомога та підтримка. У нас є багато активностей — гончарна майстерня, екскурсії, зона басейну, японські чани, тварини, харчоблок, водойма із карпами та багато іншого, що в розпорядженні наших гостей. Для дітей працюватиме аніматор. У рамках соціального проекту цим усім можна скористатися безкоштовно. Реабілітаційний центр існуватиме від 3 до 4 років після війни», — пояснює Олександр Білюга.

Його бізнес-партнер Руслан Лопатко розказує, що зараз у кожного є хтось близький, хто служить на фронті. Коли захисники повертаються додому, їм іноді складно адаптуватися до мирного життя. Хтось може почуватися не у своїй тарілці, хтось здатний відчувати стрес і емоційну пригніченість, а хтось не може самостійно впоратися з психологічною травмою і саме тому дуже важливо, щоб було таке місце, яке допомагає розслабитися, вдихнути на повні груди і відволіктися від важких думок.

«Уявіть собі, ми переможемо і всі наші парубки повертаються додому. Що їм запропонує держава? Мені здається, дуже важливо підтримати наших захисників, дати їм можливість відновитися в такому душевному та спокійному місці, набути нових сил і просто відпочити. Ми створили тут куточок із керамікою, знайшли майстра, який зможе навчати цьому. Адже коли ми самі створюємо якусь нову річ своїми руками, то ми відчуваємо себе по-іншому. Це лікує душі. Я впевнений , що це потрібно країні», – ділиться Руслан Лопатко.

Також на території комплексу проводять різноманітні заходи – фестивалі, театральні постановки, концерти, йога-практики та багато іншого.