Загроза ракетного удару: де в Україні найбільші проблеми з укриттями
Від початку повномасштабного російського вторгнення в Україні з’явилася проблема через нестачу укриттів, захисних споруд, бомбосховищ. Ті, що були в наявності, здебільшого мали незадовільний стан, непідготовлені або взагалі недоступні для людей. Після випадку у Києві із зачиненими дверима до укриття влада зайнялася перевіркою та облаштуванням сховищ.
Яка ситуація наразі у містах з укриттями повідомив заступник очільника ОПУ Олексій Кулеба, передає редакція.
За даними Генштабу ЗСУ всього, протягом минулої доби, ворог завдав 53 ракетних та 15 авіаційних ударів, також здійснив близько 50 обстрілів з реактивних систем залпового вогню по позиціях наших військ та населених пунктах.
Ймовірність завдання ракетних та авіаційних ударів по всій території України залишається високою. Війна триває і для збереження життя українців бомбосховища необхідні. Проте їх стан залишає бажати кращого. Незадовільний стан укриттів виявили в місті Запоріжжя, Сумська область, Конотопський район, місто Суми, Житомирський район Житомирщини, Білоцерківський район Київщини, міста Київ, Херсон, Чернігів, Одеса, Миколаїв, Харків, Конотоп, Біла Церква.
«В цих містах робота посадових осіб, які відповідають за стан укриттів, визнана незадовільною. Це означає, що РНБО своїм рішенням відповідно до своїх повноважень кожному органу визначиться протягом тижня з дисциплінарними рішеннями, які стосуються керівних посад у цих регіонах і містах і відповідають за цей напрямок роботи. Протягом тижня в містах, районах і областях мають бути прийняті рішення щодо цих посадових осіб», — сказав Олексій Кулеба.
У п’ятницю, 23 червня, президент України Володимир Зеленський провів засідання РНБО, на якому було розглянуто три актуальні теми, серед яких — наведення ладу із бомбосховищами в Україні.
За даними Державної служби надзвичайних ситуацій (ДСНС) України, на початку 2022 року в Україні на обліку стояло трохи більше 21 тисячі захисних споруд цивільного захисту, з яких 74 відсотки було оцінено як готові та обмежено готові до використання за призначенням, 26 відсотків — не були готові взагалі. За кілька місяців до повномасштабного вторгнення Росії в лютому ДСНС повідомляла про цю проблему і відзначала, що найгірший стан готовності захисних споруд тоді був у Полтавській, Київській, Сумській та Харківській областях.
Наприкінці липня Верховна Рада ухвалила закон щодо забезпечення вимог цивільного захисту під час планування та забудови територій. Документ, серед іншого, передбачає обов’язкове розміщення споруд цивільного захисту (укриттів, сховищ, бомбосховищ) під час будівництва об’єктів, на яких постійно перебуватимуть понад 50 осіб або періодично перебуватимуть понад 100 людей. Це можуть бути житлові та офісні будинки, лікарні, школи, торговельні центри тощо. У серпні закон вже підписав президент Володимир Зеленський.
А секретар Ради національної безпеки й оборони України Олексій Данілов не виключає кадрових рішень після скандалу зі станом бомбосховищ в Україні.