Як показують останні ракетні атаки, росія змінила тактику – тепер пуски ракет і дронів здійснюються з різних напрямків, зокрема з Придністровського регіону Молдови. Наразі росіяни активно розігрують «придністровську карту» і вважають це квазідержавне утворення своїм анклавом, що використовується як один із плацдармів підтримки військового нападу на Україну. Насамперед ідеться про ведення за допомогою БПЛА аеророзвідки і передачу координат для ракетних ударів по цілях в Україні (Одесі й області), а також виявлення слабких місць української ППО. Так, 14 травня запуск невідомих повітряних цілей на Вінниччині одночасно проводився з Чорного моря і Придністров’я.

В Центрі протидії дезінформації при РНБО України проаналізували чи загрожує Україні «другий фронт» із Придністров‘я. 

Придністров’я – офіційно частина республіки Молдова вздовж лівого берега Дністра, з 1992 року учасник збройного протистояння з молдавською стороною за активної участі зс рф. 21 липня 1992 року Молдова та росія підписали угоду про врегулювання придністровського конфлікту. Так звана Придністровська Молдавська республіка («ПМР») зі «столицею» в Тирасполі хоча й не була визнана росією, однак її існування значною мірою забезпечується російськими дотаціями та військами (на території «республіки» постійно дислокуються 1,3 тис. військових 82-го та 113-го окремих механізованих батальйонів і 450 російських «миротворців» у т.зв. зоні безпеки). 15 березня 2022 року Парламентська асамблея Ради Європи офіційно визнала Придністров’я зоною російської окупації. У «ПМР» мешкає близько 130 тисяч українців (30% населення), які створили свою організацію — Товариство українців Придністров’я, програма якого визнає Придністров’я – етнічною українською землею з правом провести референдум щодо повернення до складу України.

Чи загрожує Україні безпосередній напад російських військ із території «ПМР»? 

Такий сценарій західні та українські військові експерти вважають малоймовірним із низки причин.

По-перше, російське угруповання у «ПМР» вкрай малочисельне і налічує максимум 1 700 чоловік, а перекидання додаткових підрозділів ускладнене відсутністю спільних кордонів рф з Молдовою. Власні збройні сили т.зв. республіки складаються з 8 тисяч військових (4 мотострілецькі бригади на півдні, центрі та на півночі «ПМР», оснащених приблизно 10 танками Т-62, 10 установками реактивного залпового вогню «Град», близько 15 бронетранспортерами та броньованими машинами), боєздатність яких вкрай низька, а більшість не хочуть воювати ні з Кишиневом, ні з Києвом. Зараз доукомплектувати своє угруповання в «ПМР» росіяни не можуть – ні Україна, ні Молдова не пропустять російських військових і силою припинять будь-які спроби висадити десант у Придністровʼї чи Молдові. 8 травня представник невизнаної «республіки» у москві публічно закликав російську владу збільшити кількість своїх «миротворців». Однак, як вважають американські політики, росія навряд чи розгорне додаткові сили в Придністров’ї, враховуючи військову ситуацію в Україні та дефіцит там кадрових військових і техніки. 

Тобто у росії немає живої військової сили, щоб наступати на Одеську область з боку окупованого Придністровʼя. Якщо вона почне обстрілювати Україну з боку «ПМР», то наші військові просто знищать російських.

По-друге, спроби кремля захопити владу в Молдові виявилися безрезультатними, як і намагання заблокувати через територію Молдови поставки Україні західної зброї. Безумовно, росія буде і надалі підживлювати в «ПМР» і Гагаузії соціальні протести та продовжувати приховане російське фінансування опозиційних молдавській владі політичних осередків, щоб підготувати ґрунт для зміни політичного курсу Молдови з проєвропейського на проросійський. Однак добитися перезавантаження влади в найближчій перспективі росія навряд чи зможе. 

По-третє, доки Україна сковує російські наступи на східному та південному напрямках, малоймовірно, що росіяни будуть планувати наступ із Молдови. Крім того, реальні перспективи придбання владою Молдови румунських систем ППО стануть адекватним контрзаходом для захисту режиму М. Санду від агресивних намірів російської сторони. Варіант висадки російського десанту з «ПМР» на Чорноморське узбережжя не є реалістичним з урахуванням жорсткого контролю акваторії моря з боку ЗСУ.

Тож кремль, найімовірніше, зараз не наважиться відкрити з боку Придністров’я новий напрямок вторгнення в Україну. Водночас залишається загроза інформаційної підтримки рф з коректування ракетних ударів на Одеському напрямку. Не виключається також використання прикордонних ділянок «ПМР» для просування диверсійно-розвідувальних груп рф на територію України або провокацій типу обстрілу державного кордону. 

ЗСУ продовжують пильно відстежувати подальший розвиток подій навколо Придністровського регіону Молдови та готові зруйнувати будь-які підступні плани агресора з цього напрямку.